ФИЗИКА/ 2.Физика твердого тела.
Захарченко
Р.В.1,2, Воробйов Ю.В.2
1Національний технічний
університет України «КПІ», Україна
2Лабораторія дослідження
матеріалів при Національному політехнічному інституті Мексики, відділення
Керетаро, Мексика
Розробка прототипу оптимізованої ФЕП
для гібридної ФЕ/термічної системи
Прототип оптимізованої ФЕП.
Для
забезпечення належного теплового контакту ми розробили власний дизайн ФЕП,
використавши в якості підкладки для сонячних елементів алюмінієву пластину
2 мм завтовшки, покриту
ізолюючою плівкою (рис. 1); поверх цієї плівки розмістили c-Si сонячні елементи (елементи
розміром 85 × 85 мм2
з ефективністю приблизно 20%, розроблені російським заводом “Красное знамя”).
Всі елементи були послідовно сполучені і розміщені поверх скляної пластини,
покриваючи останню; для герметичності конструкції система була заізольована з
усіх боків силіконом.
Щоб вибрати
тип ізолюючого покриття для Al підкладки ми провели спеціальне дослідження електричних
властивостей SiO2 золь-гель покриттів, вироблених за оригінальною
технологією (деякі деталі були опубліковані в [1]); зокрема, були
випробувані багатошарові покриття з різними пропорціями вода-ТЕОС. Окрім того,
були приготовані та вивчені суміші золь-гель SiO2 та ПММА. Слід зазначити, що такі покриття були об’єктами
дослідження впродовж довгого проміжку часу, оскільки подібна технологія
забезпечує явні переваги у порівнянні з методами іонного напилення, плазмового
осадження або термічного окислення, так як така технологія є
низькотемпературною (відпалювання, необхідне для створення склоподібного шару,
може проходити при температурі нижчій за 70˚С). Однак, велика пористість
золь-гель шарів призводить, зазвичай, до низької діелектричної якості шару. І,
як результат спеціального дослідження, ми отримали деякі варіанти золь-гель
шарів з високою напругою електричного пробою (дуже близькою за своїм значенням
до напруги пробою SiO2 плівок, отриманих
термічним окисленням) на металічних та напівпровідникових підкладках. Один з
них, це так званий “неорганічний золь-гель”, базується на використанні колоїдного двоокису кремнію з
електрично зарядженими наночастинками SiO2, призводить до створення
напруженого матеріалу з закритими порами. Кінець кінцем ми зупинились у своєму
виборі на ПММА з 5% домішкою золь-гель двоокису кремнію; це покриття має
найкращу адгезію до Al
(попередньо відполірованого), так само як і до інших металів, і має першокласну
діелектричну якість.
Товщина
ізолюючого покриття складала 2 мкм.
Теплопровідність такої підкладки лише на приблизно 15% менша ніж для Al і складає величину в
околі 200 Вт/(м·К).
Щоб знайти ефективну теплопровідність k пластини зробленої з
матеріалу (Al) з
провідністю k1 та товщиною d1, покритої шаром товщиною d2 з провідністю k2, необхідно прирівняти теплові потоки через них

Підставляючи у (1)
відповідні значення (а саме, k1 = 237 Вт/(м·К), k2 = 1,4 Вт/(м·К)
[2], d1 = 2 мм, d2 = 2 мкм) ми отримаємо ефективне значення
вище згаданої провідності. З нашою експериментальною панеллю ми отримали
охолоджуючий ефект на генеровану ФЕП потужність близько 10%, що можна вважати
гарним результатом, відповідним охолодженню панелі приблизно на 10 К (див. дані в [3]). Рис. 2 демонструє
збільшення напруги холостого ходу прототипної панелі після того, як вона була
приведена в тепловий контакт з СНК, це зростання спричинено охолодженням
панелі, яка попередньо перебувала під впливом сонячного опромінення. Для цієї
панелі були також знайдені інші параметри, як функція температури, а саме -
струм електричного кола та коефіцієнт заповнення, а отже і к.к.д. (коефіцієнт
корисної дії) також можна було розрахувати. На рис. 3 зображена залежність
зміни ефективності від температури, яка доповнює вище згаданий охолоджуючий
ефект. З рисунку 3 можна побачити збільшення к.к.д. ФЕП від 19% до 21%, що
відповідає збільшенню ефективності приблизно на 10% від її початкового
значення, а це означає гарну сумісність панелі з СНК.
Висновки.
Для
гібридної ФЕ/термічної системи в наших дослідженнях було продемонстровано (як
теоретично, так і експериментально), що загально прийняте припущення про
однаковість площ сонячної панелі (ФЕП) та сонценагрівного колектора (СНК) в
гібридній ФЕ/термічній системі є некоректним: оптимальна конструкція системи
потребує значно меншого розміру панелі, аніж розмір колектора, і необхідне її
розміщення над вхідною частиною колектора, яка просторово відповідає входженню
в колектор холодної води.
Комерційні
моделі ФЕП, як правило, не забезпечують гарного термічного контакту з нагрівним
колектором, бо матеріал підкладки панелі має мале значення теплопровідності.
Був розроблений прототип оптимізованої панелі для гібридної ФЕ/термічної
системи з використанням металічної підкладки, покритої тонким ізолюючим шаром.
Розроблена прототипна модель забезпечила розв’язок поставленої попередньо
задачі, даючи ефективне охолодження ФЕП колектором та демонструючи 10%
збільшення потужності, генерованої панеллю, завдяки її термічному контакту з
колектором в гібридній системі.
Література:
1.
González-Hernández, J. Improved structural properties of SiO2
sol-gel films [Текст] / J. González-Hernández,
J. F. Pérez-Robles,
A. Manzano-Ramirez, R. Ramı́rez-Bon,
E. Prokhorov, Y. V. Vorobiev,
F. J. Garcı́a-Rodrı́guez // Appl. Phys. Lett. – 1999. – Vol. 75. – P. 3192-3194.
2.
Lide, D. R. Handbook of Chemistry and Physics, 80th ed. [Текст] / David R. Lide,
Editor-in-Chief., CRC Press, Boca Raton, London. - 1999-2000.
3.
Torchynska, T. V. Current status of space and terrestrial solar
energetics [Текст] / T. V. Torchynska // Optoelectron. Rev. – 1998. – Vol. 6
(2). – P. 121-130.