Жила С.О.

Науковий керівник доц. С. М. Романко

Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника,

Юридичний інститут, 4 курс

Актуальні проблеми екологічних правовідносин

Активізація екологічної діяльності держави значно підвищує роль права у вирішенні екологічних проблем і перш за все екологічного права. Екологічне право діє як стабілізуючий фактор у галузі природокористування. Воно покликане зробити непорушними певні порядки, принципи і правила. Саме за допомогою права відбувається вплив на екологічні відносини та їхні суб'єкти.

Виникнення, зміна та припинення екологічних правовідносин можлива, в основному, в галузі природокористування. Право природокористування може бути припинено (повністю або частково), зупинено на деякий час або змінено тільки на підставах та в порядку, передбачених законом. Для конкретних видів права природокористування, а також залежно від об'єктів цього права визначені різні підстави їх припинення, зупинення на деякий час, зміни. Деякі з підстав є загальними для всіх або багатьох видів природокористування. Інші ж мають спеціальний характер і поширюються лише на окремі види права природокористування [5, с.125].

Дуже важливо всебічно розвивати екологічне законодавство, посилюючи його вплив на екологізацію свідомості населення. Бережливе ставлення до природи має стати нормою поведінки кожного громадянина України [1, с.38].

При взаємодії людини з природним середовищем відбувається вилучення з нього всього необхідного для життєдіяльності людини, яка вживає, пристосовує, переробляє природні об'єкти з урахуванням своїх потреб. Усе це називають природокористуванням у широкому розумінні цього слова. Однак воно не обмежується тільки споживанням або експлуатацією природних об'єктів, бо поширюється також і на використання тих природних ресурсів, їх комплексів, які забезпечують здоровий спосіб життя, духовні і естетичні потреби, відпочинок, відновлення фізичних і духовних сил. У літературі "природокористування" розуміють як використання корисних для людини властивостей довкілля – екологічних, культурних, оздоровчих та інших. Тому до змісту "природокористування" входять різноманітні його форми – екологічна (провідна форма), економічна, культурно-оздоровча [2, с.143]. Екологічне право визначає заходи щодо екологізації промисловості, енергетики, будівництва, транспорту, сільського господарства, чим також сприяє екологізації суспільства. Загальні вимоги щодо цього закріплені в Законах України: "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про охорону атмосферного повітря" та в Земельному, Лісовому, Водному кодексах та Кодексі України про надра.

Одна з головних вимог полягає в тому, щоб під час проектування, розміщення, будівництва, введення в дію і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконалення існуючих і впровадження нових технологічних процесів та устаткування, а також у процесі експлуатації цих об'єктів забезпечувалися екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.

Вимоги екологічної безпеки щодо обмеження впливу на навколишнє природне середовище хімічних, фізичних і біологічних факторів, а також інші екологічні вимоги, повною мірою поширюються на військові та оборонні об'єкти, об'єкти органів внутрішніх справ та державної безпеки.

Вимоги екологічної безпеки повинні додержуватись також при дислокації військових частин, проведенні військових навчань, маневрів, переміщенні військ і військової техніки.

Зазначені вимоги конкретизуються в нормативних актах господарського і відомчого законодавства і стають обов'язком міністерств і відомств, підприємств і організацій, їхніх посадових осіб, окремих працівників [3, с.33].

Відповідальність за різні види правопорушень у галузі екології передбачена в земельному, водному, лісовому і гірничому законодавстві, а також законодавстві, спрямованому на охорону атмосферного повітря, тваринного світу і природно-заповідного фонду України. Певну роль в екологізації суспільства відіграють також норми адміністративного, цивільного і кримінального права щодо охорони навколишнього природного середовища. Це свідчить про те, що у сфері правової охорони останнього діє комплекс юридичних норм [1, с.42].

Вирішення проблеми екологізації суспільства тісно пов'язане з екологізацією законодавства. Чим швидше і ширше буде відбуватись екологізація останнього, тим більше буде створено можливостей для екологізації суспільства.

Екологізація законодавства являє собою впровадження екологічних вимог у нормативні акти, які діють у різних галузях господарства і суспільного життя. Дуже важливо, щоб ідеї екологізації впроваджувались у життя якомога ширшим колом нормативних актів: законами, указами, постановами, рішеннями місцевих органів влади, актами міністерств і відомств. Це також буде сприяти екологізації суспільства.

Сьогодні екологізація повинна перебувати в центрі законотворчої, господарської і виховної роботи. Якщо цього не відбудеться, суспільство приречене до самознищення.

Література

1. Дмитренко І.А. Екологічне право України: Підручник. – 2-е вид., переробл. та допов. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 352 с.

2. Петров В.В. Экологическое право России. – М.: БЕК, 1995. – С 143.

3. Андрейцев В.І. Екологічне право: Курс лекцій у схемах. – К.: Вентурі, 1998. – С. 33.

4. Кобецька Н. Р. Екологічне право України: Навч. посібник. — К.: Юрінком Інтер, 2007. - 352 с.

5. Екологічне право України: Підручник / За ред. А.П. Гетьмана, М.В. Шульги. – К.: Право, 2006. – 380 с.