Психологія та соціологія/

5. Психолого-виховні проблеми розвитку особистості у сучасних умовах

К.п.н. Сукачова Г.П., Сукачова Т.І.

Українська інженерно-педагогічна академія, Україна

Професійний мовленнєвий етикет в процесі соціалізації особистості

Сучасні умови існування суспільства вимагають від особистості уміння орієнтуватися у ситуаціях, що склалися, визначати оптимальні шляхи вирішення проблем, адаптуватися до нових суспільних умов. Успішність процесу соціалізації особистості визначається усвідомленням суспільних цінностей та норм, власного соціального статусу, виробленням навичок і умінь суспільної діяльності, оволодіння мовою як системою засобів приймання, аналізу та передавання інформації. Комунікативні бар’єри, порушення процесів передавання або сприймання інформації можуть стати причиною зниження ефективності діяльності особистості, зокрема, професійної. Актуальним постає питання формування професійного мовленнєвого етикету як системи формул спілкування, що використовуються в ситуаціях професійної комунікації і полегшують процеси передавання, аналізу та сприймання інформації, які є важливою складовою соціалізації особистості.

Соціалізація – це процес засвоєння культурних норм і цінностей, освоєння соціальних ролей, усвідомлення свого «Я». Сутність соціалізації – перетворення індивіда на особистість.

Процес соціалізації як впровадження людини в суспільство, оволодіння нею навичками та звичками суспільної поведінки, засвоєння цінностей і норм певного суспільства відбувається на основі соціальних контактів, взаємодії особистості з іншими особистостями, групами, організаціями, інститутами. У процесі такої взаємодії спрацьовують соціальні механізми імітації та ідентифікації, соціального та індивідуального контролю, на яких відбиваються соціальні, національні, професійні, моральні та расові відмінності людей. [6, с. 59]

Б. Ісаєв, розглядаючи основні засоби соціалізації (мову, за допомогою якої людина приймає, аналізує, узагальнює та передає інформацію, висловлює свої думки та почуття тощо; цінності та норми, які є ідеальними уявленнями, з якими людина порівнює свої вчинки, та засвоєними нею способами мислення, поведінки та спілкування; соціальний статус як положення особистості в соціальному просторі; соціальну роль як поведінку особистості, пов’язану з певним соціальним статусом; навички та уміння як зразки діяльності), зазначає, що навички та уміння відіграють не тільки поведінкову, але й дидактичну (навчальну) роль у подальшій соціалізації, оскільки закріплені у поведінці навички та уміння допомагають швидше та впевненіше оволодівати новими навичками та уміннями.[6, с. 61]

Розуміючи соціалізацію як двосторонній процес формування особистості в конкретному соціокультурному середовищі, процес засвоєння та активного відтворення індивідом суспільною досвіду, в результаті якого він стає особистістю та набуває необхідні для життя людей знання, вміння та навички, тобто здатність спілкуватися, взаємодіяти в ході вирішення тих чи інших завдань, що передбачає опанування людиною культури людських стосунків та мовлення, соціальних норм, необхідних для ефективної взаємодії з різними людьми, ролей, видів діяльності, форм спілкування, М.Алексєєва-Вовк висуває гіпотезу, що соціалізація студентів вищих навчальних закладів засобами культури мовлення буде ефективною за таких умов: соціальної спрямованості викладання спеціального навчального курсу “Культура мовлення”; використання художньої, релігійної, наукової, епістолярної, історико-документальної літератури у процесі вивчення курсу “Культура мовлення”; застосування монологічних та діалогічних форм мовленнєвої діяльності під час розвитку культури мовлення в межах програми позанавчальної діяльності; формування у студентів умінь у галузі ділового спілкування.[1, с. 3 – 7]

Розглядаючи особливості формування мовленнєвих умінь майбутніх фахівців, дослідники підкреслюють провідну роль позитивної мотивації при оволодінні мовними навичками, яка досягається за рахунок добору відповідного дидактичного матеріалу, усвідомлення тими, хто навчається, суті процесу мовлення, готовності до практичної роботи з відпрацювання й закріплення набутих умінь.

Сучасне суспільство вимагає підготовки фахівців, які не тільки володіють знаннями зі спеціальності, але й здатні орієнтуватися у виробничих ситуаціях, ділових контактах та в інших випадках, пов’язаних із здійсненням професійної діяльності. Комунікативні бар’єри, порушення процесів передавання або сприймання інформації можуть стати причиною зниження ефективності професійної діяльності. Використання професійного мовленнєвого етикету у процесі спілкування полегшує процеси передачі, аналізу та сприйняття інформації.

Професійний мовленнєвий етикет – це система формул спілкування, стійких висловів, які використовуються у ситуаціях професійної комунікації. Володіння професійним мовленнєвим етикетом передбачає використання загальних та професійних мовленнєвих умінь. При цьому загальні мовленнєві уміння – це володіння мовними засобами, дотримання мовленнєвих норм, уміння будувати тексти різного призначення (як письмові, так й усні) з урахуванням їхніх особливостей, уникання мовних штампів; логічне, чітке формулювання висловлювань, використання шляхів удосконалення власного мовлення; володіння мовленнєвим етикетом. Професійні мовленнєві уміння, крім застосування загальних мовленнєвих умінь, передбачають володіння професійною лексикою, термінологією, різними формами писемного та усного професійного мовлення; уміння створювати тексти, що використовуються у ситуаціях професійної комунікації; використання галузевої термінології, спеціальної фразеології, стійких висловів, які відповідають соціально значимим ситуаціям професійної комунікації; здійснювати аналіз ефективності професійної комунікації; удосконалення власного професійного мовлення; добір найдоцільніших у професійному спілкуванні мовленнєвих моделей.

Використання професійного мовленнєвого етикету дозволяє планомірно будувати різні етапи комунікативних процесів, урізноманітнювати й увиразнювати власне мовлення; здійснювати спілкування на основі знань про закономірності спілкування й способи управління індивідом та групою; доцільно використовувати у своїй діяльності професійну лексику; складати документи різного призначення; конструювати навчально-змістовні матеріали; здійснювати контроль, самоаналіз та саморегуляцію у професійній діяльності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алексєєва-Вовк М.І. Педагогічні умови соціалізації студентів засобами культури мовлення: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук: 13.00.05 /М.І. Алексєєва-Вовк. – К., 2008. – 18 с.

2. Соціологія / [Бакуменко О.О., Березовський В.В., Васильєва І.Г., Розенфельд Ю.М., Сукачова Г.П.]. – Харків: НТМТ, 2009. – 176с.

3. Волкова Н.П. Професійно-педагогічна комунікація: Навч. Посібник / Н.П.Волкова. – К.:ВЦ «Академія», 2006. – 256 с.

4. Гриньова В.М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та методичний аспекти): Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук: 13.00.04 / В.М.Гриньова. – К., 2001. – 45 с.

5. Дроздова І.П. Формування мовної компетенції у студентів технічних спеціальностей вищих навчальних закладів Східної України (На матеріалі курсу ділової української мови): Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук: 13.00.02 / І.П.Дроздова. – К., 2001. – 20 с.

6. Исаев Б.А. Социология в схемах и комментариях/Б.А.Исаев. – СПб.: Питер, 2008. – 224с.

7. Коваленко О.Е. Методичні основи технології навчання / О.Е.Коваленко. – Харків: Основа, 1996. – 184 с.

8. Пасинок В.Г. Теоретичні основи формування професійних мовленнєвих умінь у майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей: Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня доктора педагогічних наук: 13.00.04/ В.Г.Пасинок. – К., 2002. – 40 с.

9. Полторацька В.В. Формування комунікативної культури майбутнього вчителя у процесі його професійно-педагогічної підготовки: Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук: 13.00.01 / В.В.Полторацька. – Х., 1997. – 24 с.

10. Рукас Т.П. Формування культури ділового мовлення у майбутніх інженерів: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук:13.00.03 / Т.П.Рукас. – К., 1999. – 19 с.