Психология и социология / 9. Психология развития

Шило А. Л.

Студент МДПУ ім. Богдана Хмельницького, кафедра соціальної педагогіки та дошкільної освіти, Мелітополь, Україна

Психологічні основи розвитку мови

у дітей дошкільного віку

Дуже часто при обговоренні проблем розвитку мови основна увага концентрується майже виключно на усному слові. Безумовно, проблема “Психологічні основи розвитку розмовної мови в ранньому дитинстві” є актуальною на сьогоднішній день.

Дослідження, проведені психологами, педагогами, лінгвістами створили передумови для комплексного підходу до рішення завдань мовного розвитку дошкільника, а саме: Л. С. Виготський, О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн, Д. Б. Ельконін, О. В. Запорожець, М. І. Лісина, А. Г. Рузська, О. М. Гвоздєв,.

Є. І. Тихєєва виділяла три основні напрями розробки проблеми розвитку мови дошкільників:

* структурний (формування різних структурних рівнів системи мови: фонетичного, лексичного, граматичного);

* функціональний (формування навичок володіння мовою в її комунікативній функції: розвиток зв’язної мови, мовного спілкування);

* когнітивний, пізнавальний (формування здібностей до елементарного усвідомлення явищ мови і мовлення).

В роботах М. І. Лісіної широко представлене дослідження впливу спілкування на психічний розвиток дитини. Спираючись на концепцію Л. С. Виготського, вона виходила з того, що головною умовою психічного розвитку дитини є її спілкування з дорослим. У спілкуванні дитини з дорослим створюється “зона найближчого розвитку”, де співпраця із старшим партнером допомагає дитині реалізувати свої потенційні можливості.

Одна з характерних особливостей добре розвиненої дитини – схильність вести розмови з дорослими, неначе вони її однолітки. Якщо дитину виховують правильно, то вона природно спілкується з дорослими, використовуючи мову, розмовляючи з ними іноді на дуже серйозні теми [5, с. 12].

Психолог Л. С. Виготський підкреслював: “дитяча мова із самого початку має соціальний характер, тобто спрямована на встановлення контактів з іншими людьми” [2, с. 54].

За даними Д. Б. Ельконіна, зростання словника залежить від умов життя і виховання. Індивідуальні варіації тут більш великі, ніж у будь-якій іншій сфері психічного розвитку [24, с. 32].

Дошкільне дитинство є періодом надзвичайно інтенсивного розвитку комунікативних форм і функцій мовної діяльності, практичних мовних навичок, усвідомлення мовної дійсності. Це пов'язано з ускладненням діяльності дитини і зміною її відносин з оточуючими.

Оволодіння мовою – складний, багатобічний психічний процес; її поява і подальший розвиток залежать від багатьох чинників. Мова починає формуватися лише тоді, коли головний мозок, слух, апарат артикуляції дитини досягнуть певного рівня розвитку. Але, щоб у неї з’явилася, а згодом і правильно розвивалася мова, потрібне мовне середовище. Важливо, щоб у дитини з’явилася потреба користуватися мовою як основним способом спілкування з однолітками, близькими.

Література:

1. Выготский Л. С. Генетические корни мышления и речи / Л.С. Выготский // Мышление и речь / Собрание сочинений. – М., 1982. – Т. 2. – 452 с.

2. Кулагина И. Ю. Возрастная психология. Развития ребёнка от рождения до 17 лет / И. Ю. Кулагина. – М., 1998. – 412 с.

3. Эльконин Д. Б. Избранные психологические труды / Д .Б. Эльконин. – М.: Педагогика, 1989. – С. 362-404.