Я.І.Загороднюк

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

Особливості копінг-стратегій підлітків з розумовою відсталістю та нормальним інтелектуальним розвитком

Актуальність і значимість дослідження проблеми формування психологічних захистів і копінг - стратегій пов'язана з соціально - політичними змінами в державі і суспільстві , які стосуються реформ в освіті, відношення до дітей з особливими освітніми потребами і впливають на процес розвитку особистості та її соціалізації. Особливо важливий цей вплив у перехідний період розвитку особистості. Будь-які зміни, до яких не готова особистість ведуть до зростання емоційного дискомфорту, внутрішньої напруженості, що проявляється в поведінці розумово відсталого підлітка. У зв'язку, з чим зростає інтерес до вивчення формування механізмів психологічних захистів, що сприяють підтриманню стабільності та емоційного прийняття підлітками себе і свого оточення.

Механізми копінг - поведінки розглядаються як найважливіші форми адаптаційних процесів реагування індивідів на стресові ситуації. Ослаблення психічного дискомфорту здійснюється в рамках неусвідомленої діяльності психіки з допомогою механізму психологічних захистів. Копінг - поведінка використовується як стратегія дій особистості, спрямованої на усунення ситуації психологічної загрози. Дослідження копінг-поведінки є однією з актуальних проблем при розгляді адаптивних можливостей особистості. Проблему нашого дослідження визначено необхідністю адекватного розуміння й осмислення поведінки людини в ситуаціях, де ускладнюється задоволення актуальних потреб індивіда [1, 3].

Вивчення специфіки опанувальної поведінки і механізмів психологічного захисту у підлітків з розумовою відсталістю пов'язано з особливостями їх психічної сфери. Несформованість навичок спілкування, відсутність уміння адекватно розпізнавати наміри партнера по спілкуванню і його емоційний стан, невміння правильно вибудовувати лінію поведінки часто призводить до виникнення в середовищі розумово відсталих міжособистісних конфліктів. Особливості мотиваційної та емоційно - вольової сфери викликають неадекватні вчинки і дії в різних ситуаціях. У силу інтелектуальної неповноцінності вони некритично оцінюють свої дії та їх наслідки [2].

Проблему копінг – стратегій ґрунтовно представлено в працях вітчизняних та зарубіжних науковців. У загально-психологічному аспекті це дослідження І.Анциферової, В.Бодрова, Л.Дикої, Л.Китаєва-Смика, Т.Крюкової, А.Леонової, В.Марішука, В.Медведєвої, С.Нартова - Бочавер, К.Судакова і ряд інших дослідників. Вони розуміють "копінг- поведінку", як індивідуальний спосіб взаємодії особистості з важкою, кризовою, стресовою ситуацією.

У спеціальній психології загальні проблеми вивчення особистості дітей з розумовою відсталістю відображають дослідження Л.Виготського, Т.Власової, О.Гаврилова, Г.Дульнєва, В.Лубовського, Г.Мозгової, Ж.Намазбаєвої, В.Синьова, В.Петрової та ін.; питання самосвідомості цієї категорії дітей розглянуто в роботах І.Беха, М.Матвєєвої, В.Синьова, О.Хохліної; засвоєння морально-етичних норм поведінки висвітлювали І.Григор’єва, А.Капустін, О.Сєверов, В.Синьов, Н.Тарасенко; особливості самооцінки – Н.Коломінський, Ж.Намазбаєва, С.Рубінштейн; вивченням копінг – стратегій підлітків з різним ступенем розумової відсталості займалася Т.Колосова, О.Лясіна.

Вивчення особливостей копінг – стратегій розумово відсталих підлітків дає можливість виявити основні види захисних механізмів, що використовуються ними, фактори і чинники порушення іх поведінки.

Метою дослідження виступає виявлення особливостей копінг - стратегій розумово відсталих підлітків.

Об’єкт дослідження – копінг – стратегії розумово відсталих підлітків.

Предмет дослідження – особливості копінг - стратегій розумово відсталих підлітків.

Для виявлення актуального рівня розвитку копінг – стратегій розумово відсталих учнів та учнів з нормальним розвитком було проведено дослідження на базі Комунального закладу Луганської загальноосвітньої школи №45 (КЗЛЗОШ №45). У ньому брали участь 20 учнів 6-10 класів з розумовою відсталістю та 20 учнів з нормальним інтелектуальним розвитком.

Основною метою експерименту стало вивчення особливостей розвитку копінг – стратегій розумово відсталих підлітків, порівняння сензитивного періоду формування їх при нормальному і стійкому психічному недорозвитку. Результатом проведеного дослідження став якісний та кількісний аналіз отриманих даних. Актуальність вибірки досліджуваних при розгляді проблеми копінг – стратегій базується на особливостях розвитку самосвідомості в підлітковому віці. В цей період, відбувається формування у підлітка якісно нових психічних утворень, в результаті «перебудови організму, самосвідомості, типу стосунків з дорослими, товаришами, способів соціальної взаємодії з ними, інтересів і навчальної діяльності, а також морально-етичних інстанцій, які опосередковують діяльність, поведінку, стосунки» (Т. Колосова). Порівнюючи себе з дорослими, підліток прагне бути схожим на них зовні, залучатися до різних сторін їхнього життя і діяльності, придбати їх особливості, якості, уміння і привілеї, причому перш за все ті, в яких найвиразніше виступають відмінні риси і переваги дорослих. Розвиток самосвідомості, самопізнання призводить до того, що дитина боляче реагує на неприйняття й непорозуміння себе однолітками, на критику вчителя й висміювання прагнення бути дорослим. Усе це призводить до того, що без спеціальної корекції й формування адаптивних копінг – стратегій в розумово відсталої дитини порушується пізнання, прийняття себе та не формується впевненість в своїх силах, бідними є і уявлення про себе як про члена суспільства. Через необізнаність соціальних контактів дитина закривається від спілкування з іншими, неадекватно, іноді агресивно поводить себе в незнайомих ситуаціях.

Дослідження проходило у три етапи. На першому етапі проводилося встановлення емоційного контакту з підлітками. На другому – проведення діагностичних методик. На третьому етапі проводилось підведення підсумків дослідження.

На першому етапі дослідження методом бесіди і за допомогою проективної методики – малюнок «Я у важкій ситуації» вивчалося розуміння підлітками, що таке «важка ситуація», які важкі ситуації зустрічалися в їх життєдіяльності. Методом бесіди виявлялися їх уявлення про те, що ж таке складна ситуація, які ситуації для них є важкими та способи поведінки у важких життєвих ситуаціях. Результати бесіди доводять, що більшість розумово відсталих дітей не змогли розкрити поняття «важка ситуація». Відповіді дітей даної групи більш примітивні, конкретні. Діти з розумовою відсталістю характеризували важку ситуацію – «коли щось не виходить, і це погано", "це труднощі у навчанні". Підлітки наводили приклади важкої ситуації з життя батьків, друзів, але вони також відрізнялися примітивністю, вузькістю («важко доглядати за молодшим братом», «це коли тато на роботі носить важкі коробки»). Лише 30% досліджуваних допоміжної школи змогли пояснити зміст важких ситуацій. Відповіді дітей характеризуються відносною повнотою, аргументованістю, можливістю самостійно навести приклади таких ситуацій, які траплялися в житті самих дітей або в житті їх близьких, друзів. Частина дітей в своїх відповідях взагалі виключає наявність в їх житті стресових ситуацій («в мене все виходить», «не буває в мене труднощів»), що також свідчить про недостанє розуміння та усвідомлення ними змісту стресових ситуацій. Учні загальноосвітньої школи відповідали повно, аргументовано, наводили приклади стресових ситуацій з власного життя чи життя близьких. Приклади стресових ситуацій діти запозичували із власного особистого досвіду, з почутого чи побаченого. Повні, аргументовані відповіді надали 60% учнів масової школи. Результати бесіди дозволили встановити характер стресових ситуацій в різних видах діяльності досліджуваних. Стресові ситуації завжди мають суб’єктивний зміст для людини, тому що пов’язані з неможливістю реалізації значущих для неї потреб. Тому аналізу підлягали результати суб’єктивної оцінки ситуацій в процесі бесіди з досліджуваними. Вони відповідали на запитання «Які складні ситуації трапляються у тебе на уроках (на перерві, вдома)?». Проаналізувавши відповіді, можна сказати що у 70% підлітків з розумовою відсталістю виникають стресові ситуації у навчальній діяльності («Важко на уроці писати і малювати», «важко рахувати», «задачі не можу розв'язати»). Це може бути пов'язано з порушенням пізнавальних процесів, із загальної психічною виснажливістю, а також із порушеннями мови і дрібної моторики. Отримані дані вказують на те, що розумово відсталі діти даючи визначення стресовій (складній) ситуації, по-перше, пов’язують її переважно з школою (60%) та батьками (40%), а по-друге, сприймають її, як конфліктну, наприклад, «це коли на мене кричить хтось» (40%), «коли я посварилась з кимось» (40%), або як абстрактне, невизначене поняття – «це щось дуже погано», «це коли я погано себе почуваю, хвилююсь» (20%). Підлітки з типовим розвитком значущими обирали друзів, приятелів, батьків, рідше школу. І ситуацію стресову або важку описували наступним чином: «посварився з дівчиною або хлопцем» (50%), «захворіла близька людина» (10%), «проблеми з друзями» (30%), «проблеми з батьками» (20%). Що стосується проблеми вирішення такої ситуації, то відповіді були такими: «коли трапилася проблема у людини вона повинна її вирішити», «ситуація, яку потрібно подолати, щоб далі нормально жити» (5 % підлітків з розумовою відсталістю та 40% підлітків з типовим розвитком); 40 % осіб з розумовою відсталістю та 20% підлітків з типовим розвитком дали визначення важкій ситуації, в якій говориться про відчуття безпорадності, розгубленості, неможливості подолати із собою («коли погано, на душі стає важко, «відбувається те, що для мене неприємно, і я не можу з цим впоратися» ); 5 % розумово відсталих осіб та 40% осіб з типовим розвитком вказують у визначенні на пошук виходу («така ситуація з якої важко, але потрібно шукати вихід з положення»); визначають важку ситуацію як звернення за допомогою 50 % осіб з розумовою відсталістю та 10% підлітків з типовим розвитком («та ситуація, з якою я самостійно впоратися не можу, мені доводиться звертатися за допомогою»). Для підлітків залишаються значущими важкі ситуації, пов'язані з повсякденними труднощами: навчальною діяльністю ( 70 % розумово відсталі підлітки, 40 % з нормальним розвитком), ситуації в сфері спілкування ( 30 % розумово відсталі підлітки, 60 % з нормальним розвитком).

З стресовими ситуаціями розумово відсталі діти і діти в нормі зштовхуються в процесі навчальної діяльності, під час спілкування з однолітками, в побуті. Проте в навчальній діяльності з стресовими ситуаціями частіше зустрічаються учні масових шкіл, стресові ситуації під час спілкування та побуті частіше зустрічаються у розумово відсталих дітей.

При аналізі малюнка «Я у важкій ситуації» звертає на себе увагу той факт, що розумово відсталі відразу малювали школу і погані оцінки (ведучий вид діяльності – учбовий ще не змінився на інтимно-особистісний, як у їх ровесників з типовим розвитком) – 80% , в 20% - родину. Підлітки з типовим розвитком не відразу починали малювати важку ситуацію. Деякі приховували малюнок рукою, малювали хлопців і дівчат (40%), деякі, малювали ситуації свого страху (20%), лікарню (10%), друзів (10%), противника у комп’ютерній грі (10%). Цікавим є той факт, що хлопці з розумовою відсталістю і підлітків з типовим розвитком не відображають свої переживання і хвилювання, на відміну від дівчат, які, навпаки, схильні зображати свої хвилювання і переживання з приводу виниклої важкої ситуації. В якості основного способу поведінки у важкій життєвій ситуації хлопці з типовим розвитком самі вказують на інтелектуальні зусилля, що може свідчити про використання ними когнітивного оцінювання даної ситуації.

Для оцінки домінуючих копінг-стратегій особистості було проведено методику «Індикатор копінг-стратегій» Д. Амірхан. Ця методика дозволяє виявити вірогідність вибору копінг-стратегій у момент зіткнення з психотравмуючою ситуацією. Саме вибір копінг-стратегії може вплинути на розв’язання проблеми, яка виникла в позитивний або негативний бік. Методика Д. Амірхан дозволяє виявити три блока копінг-стратегій: стратегія вирішення проблем – це активна поведінкова стратегія, при якій людина намагається використати усі наявні у нього особові ресурси для пошуку можливих способів ефективного вирішення проблеми; стратегія пошуку соціальної підтримки – це активна поведінкова стратегія, при якій людина для ефективного вирішення проблеми звертається за допомогою і підтримкою до середовища, що оточує його : сім'ї, друзям, значимим людям; стратегія уникнення – це поведінкова стратегія, при якій людина намагається уникнути контакту з дійсністю, що оточує його, уникнути рішення проблем.

За допомогою цієї методики ми виявили, що розумово відсталі підлітки рідше, ніж підлітки з типовим розвитком, використовують конструктивні стратегії, що призводять до вирішення ситуації («розмовляю сам з собою»), або зміни діяльності («гуляю навколо будинку» ,«граю», «гуляю, бігаю, катаюся на велосипеді», «дивлюся телевізор, слухаю музику»). У той час як стратегії фізичного насичення («їм і п'ю») і деструктивної поведінки («борюся, б'юся з ким-небудь», «б'ю, ламаю, шпурляю речі»), що відрізняються непродуктивністю, навпаки, представлені переважно у підлітків з розумовою відсталістю, що знижує адаптаційні можливості.

Також ми виявили, що копінг-стратегії розумово відсталих підлітків, які направлені на вирішення проблеми знаходяться на дуже низькому рівні, тоді як копінг, направлений на уникання проблеми знаходиться на високому рівні. Також розумово відсталі підлітки на відміну від підлітків з типовим розвитком в складних ситуаціях шукають соціальної підтримки, а не вирішують її самостійно (70 % випадків). Результати представлені у вигляді таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Порівняльна оцінка копінг – стратегій розумово відсталих підлітків та підлітків з типовим розвитком

Рівень	Підлітки з розумовою відсталістю ( % )
	Вирішення проблеми	Пошук соціальної підтримки	Уникання проблем
Дуже низький	50 %	20 %	10 %
Низький	20 %	20 %	20 %
Середній	20 %	40 %	10 %
Високий	10 %	20 %	60 %
Рівень	Підлітки з типовим розвитком ( % )
	Вирішення проблеми	Пошук соціальної підтримки	Уникання проблем
Дуже низький	10 %	40 %	70 %
Низький	10 %	20 %	10 %
Середній	20 %	20%	10 %
Високий	60%	20 %	10 %

У цілому для поведінки підлітків з розумовою відсталістю виявилося характерним виконувати дію у важкій ситуації за шаблоном з використанням від однієї до трьох копінг-стратегій (вузький когнітивно-біхевіоріальний репертуар), тоді як підлітки з типовим розвитком мають широкий поведінковий спектр поведінкових стратегій. Особливості копінгів підлітків з розумовою відсталістю пов'язані з недостатньою пластичністю структури їх особистості, зниженою здатністю до навчання, уповільненим накопиченням життєвого досвіду. Також, було відмічено, що частіше розумово відсталі підлітки використовують стратегії типу заперечення, агресивної поведінки і прагнення до розслаблення, тобто, несприятливі стратегії поведінки. Зокрема, проведений аналіз дозволив встановити наявність позитивних взаємозв'язків стратегій агресивної поведінки з ознаками «тривожність по відношенню до дітей», і « впевненість у собі, самооцінка». Також стратегія пристосування виражається у прагненні зберегти стосунки, готовності поступитися і підкоритися всупереч своїм інтересам. Кількісний показник пристосування не відрізняється в підлітків у загальноосвітній та допоміжній школі. Але спостереження підтверджують якісні відмінності цієї ознаки в різних групах. У підлітків з порушенням інтелектуального розвитку це пов'язано з недорозвиненістю вольової сфери, невмінням відстоювати свою точку зору, з вираженою комфортністю. Ще одна причина уникнення і пристосування в стресовій ситуації підлітків з інтелектуальною недостатністю - це несформованість моральних норм плюс вимушене підкорення вимогам інших. Єдиний фактор, що стримує їхню агресивність, - це страх перед покаранням. Для нормальних підлітків, більш схильних до рефлексії та відповідальності, властиве підкорення стереотипам і правилам. Вони часто займають позицію підкорення, виходячи з моральних норм. Виявлено було зв'язок між стратегіями агресивної поведінки і несприятливим соціальним оточенням. Можна припустити, що несприятливі соціальні умови виховання таких підлітків призводять до появи у них підвищеної ворожості по відношенню до однолітків і дорослих, емоційної напруженості і нестабільності поведінки. Несприятливі умови призводять і до недостатнього формуванню соціальної нормативності і компетентності у підлітків з розумовою відсталістю. Звертання переважно до стратегій агресивної поведінки може бути обумовлено механізмом соціального навчання. Як правило, у своїх сім'ях підлітки даної категорії спостерігають агресивні моделі поведінки, недостатня критичність розумово відсталих підлітків не дозволяє їм правильно оцінювати ситуації і використовувати інші, соціально узгоджені стратегії поведінки. У свою чергу частий вибір агресивних копінгів призводить до зниження адаптаційних можливостей підлітків з розумовою відсталістю.

Проведений експеримент показав, що в складна ситуація дітьми з розумової відсталістю часто асоціюється з конфліктною і пов’язується зі школою, оцінками, рідше з батьками і друзями. При виниканні такої ситуації розумово відсталі підлітки схильні звертатися за допомогою, порадою, шукають підтримки, можливо, це пов’язано з недостатністю досвіду і високою сугестивністю, вони вдаються до неконструктивних способів вирішення складної ситуації (обман, замикання в мовчанні, сильні хвилювання, уявлення про те, що нічого не може допомогти). Для розумово відсталих підлітків характерним є обмежена кількість використання копінг-стратегій і їх стереотипність, що може бути пояснено недостатньою пластичністю особистості розумово відсталих підлітків, і це негативно відбивається на їх адаптаційних здібностях. Стратегії опанувальної поведінки у підлітків з розумовою відсталістю носять характер емоційного відреагування на ситуацію в той час як підлітки з нормальним інтелектом більшою мірою орієнтовані на вирішення проблемної ситуації. Зміст копінг-стратегій розумово відсталих підлітків переважно деструктивний і непродуктивний в порівнянні з їх нормально розвинутими однолітками. Часте використання розумово відсталими підлітками деструктивних поведінкових стратегій, пов'язаних з проявом вербальної і невербальної агресії, знижує їх адаптаційний потенціал. Таким чином, більш успішному рівню адаптації розумово відсталих підлітків сприяють такі стратегії поведінки, як зміни діяльності, розслаблення, спілкування, фантазування і визнання провини. Корекційна робота з розумово відсталою дитиною повинна бути спрямована на формування потреб і мотивів поведінки, на розширення репертуару поведінкової програми, на розвиток вольової сфери (контроль імпульсивної поведінки, афектів), формування у дитини активної позиції (не агресивної), в той час дитина не повинна залишатися пасивною, але вона повинна обирати елементи асертивної поведінки. Важливим є формування адекватної самооцінки особистості, розвиток рефлексії, досвіду міжособистісних стосунків, соціально – узгоджених форм поведінки підлітків з розумовою відсталістю.

Отже, розумово відсталі підлітки характеризуються недостатнім рівнем сформованості копінг-стратегій в порівнянні з нормально розвинутими однолітками. Проведене дослідження особливостей копінг-стратегій розумово відсталих підлітків не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальшого вивчення потребує структура копінг-стратегій, виявлення їх особливостей у розумово відсталих дітей більш раннього віку, а також з’ясування гендерної специфіки їх розвитку.

Література:

1. Грановская Р.М Защита личности: психологические механизмы / Р.М. Грановская , И.М. Никольская СПб.: Знание,1998.

2. Колосова Т.А. Особенности копинг-поведения и механизмов психологической защиты умственно отсталых подростков / Т. А. Колосова // Известия РГПУ им. А.И. Герцена. Аспирантские тетради. Вып. 10, с.189 – 194 (СПб.,2007)

3. Сирота Н. А. Копинг-поведение и профилактика психосоциальных расстройств у подростков / Н. А. Сирота, В. М. Ялтонский // Обозрение медицинской пси-хологии и психиатрии им. В. М. Бехтерева. – 1994. – В. 1. – С. 63-74.