Кудрявцева В. А.

Студентка ІІ курсу, МДПУ ім. Богдана Хмельницького, кафедра соціальної педагогіки та дошкільної освіти, Мелітополь, Україна

Розвиток мовлення у дитини молодшого дошкільного віку у сім’ї

Мовлення є свідченням мовної культури людини, її розумового й особистісного розвитку. Воно займає важливе місце в ряді психологічних механізмів різних видів і форм мовлення, процесу становлення і розвитку мовлення у дітей, психологічних основ педагогічного керівництва цим процесом привертає увагу багатьох психологів і повинно враховуватись у роботі вихователя [1, с. 2].

З кожним роком життя встановлює все більш високі вимоги не тільки дорослим, але й дітям: невпинно зростає об’єм знань, які потрібно їм засвоїти. Для того, щоб допомогти дітям впоратися з складними завданнями, що на них очікують, потрібно піклуватися про своєчасне і повноцінне формування у них мовлення. Це – основна умова успішного виховання та навчання.

Важливе місце у розвитку мовлення дитини відіграє сім’я, адже батьки, родичі, близькі люди, які опікують дитину, вчать її всьому необхідному, у тому числі і правильному мовленню. Правильний розвиток мовлення пов’язаний з тісним зв’язком дитини з дорослими ( наприклад батьками).

В розвитку мовлення дитини спостерігаються певні закономірності, які виявляються насамперед у поступовості процесу. Умовно в процесі оволодіння дитиною мовленням можна відзначити кілька етапів. На першому, підготовчому етапі відбувається дозрівання відділів мовленнєвого апарату, якій приймає участь у мовленнєвому акті: центрального відділу – кора головного мозку, і периферичного – органів слуху та органів, що беруть участь у вимові звуків (дихання, голосу, артикуляції). Наступний етап – розвиток розуміння мовлення і на основі цього поява перших усвідомлених слів. З набуттям достатньої кількості словникового запасу відбувається перехід до використання фразового мовлення (спочатку воно ситуативного характеру, недостатньо довершене). Останній етап – наявність достатнього лексичного запасу, вміння користуватися монологічним мовленням, правильне граматичне її оформлення, чітка та виразна вимова звуків і слів.

Сучасне формування правильної вимови має важливе значення для загальної культури мови і, відповідно, для нормального мовленнєвого спілкування з однолітками та дорослими, для успішного оволодіння грамотою, а при вступі до школи – для засвоєння шкільної програми.

Сім’я — основний осередок виховання дітей та молоді, середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом матеріальної й емоційної підтримки, засобом збереження і передавання культурних цінностей від покоління до покоління.

Особливостями розвитку дітей молодшого дошкільного віку присвячені дослідження таких учених-психологів, як М. М. Аксарина, В. Г. Алямовская, Л. С. Виготський, В. С. Мухіна, Б. Д. Эльконін та інших. )[3, с.38].

Об’єкт дослідження: розвиток мовлення дітей молодшого дошкільного віку сім’ї.

Предмет: своєчасний і правильний розвиток мовлення як основа подальшого розвитку особистості в майбутньому.

Мета: показати, як формується мовлення дитини молодшого дошкільного віку; простежити взаємозв’язок між розвитком мовлення та комунікативною діяльністю в цілому; виявити вплив сім’ї на розвиток мовлення дитини.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати наукову літературу з питань мовленнєвої діяльності дітей молодшого дошкільного віку.

2. Вивчити формування та розвиток мовлення дитини

3. Виявити особливості розвитку мовлення у молодшому дошкільному віці у сім’ї.

4. Дослідити проблеми розвитку мовлення дітей молодшого дошкільного віку.

5. Визначити шляхи подолання проблем розвитку мовлення дітей молодшого дошкільного віку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аксенова Л. И., Архипов Б. А., Бел якова Л. И. и др.; Под ред. Н. М. Назаровой. Специальная педагогика/ М.: Издательский центр Академия, 2004. – 400 с.

2. Вікова психологія / За ред. Г. С. Костюка. – К.: Радянська школа, 1976. – 269с.

3. Мухина В. С. Детская психология: Учеб. для студентов пед. ин-тов / Под ред. Л. А. Венгера. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Просвещение.

1985. – 272 с.