Фізична культура і спорт/1. Фізична культура і спорт: проблеми, дослідження,
пропозиції.
Гаврилова Н.Є., Козлова
Т.Г.
Національний
технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна
Шляхи формування вольових
якостей студентів-спортсменів
Проблема волі займає одне з центральних місць у спортивній діяльності, а
вольова підготовка – одна з істотних обов’язкових сторін навчання й виховання студента-спортсмена.
Воля – це здатність людини свідомо контролювати своєю діяльністю й активно
керувати нею, переборюючи перешкоди і підпорядковувати|підкоряти| її свідомо поставленій меті. Вольові якості — це відносно стійкі, незалежні від конкретної ситуації
психічні утворення, що засвідчують досягнутий особистістю рівень свідомої
саморегуляції поведінки, її влади над собою. До їх числа відносять: мужність,
цілеспрямованість, рішучість, самостійність, наполегливість, ініціативність,
витримку тощо [4, 6]. У спортивній діяльності найбільш важливими
являються такі вольові якості:
·
Цілеспрямованість – прояв волі, що характеризується
ясністю цілей, завдань, прагненням до їх досягнення, не зважаючи на будь-які
труднощі. Цілеспрямована людина чітко знає, за що бореться, що робить. Ясність
мети – головне у цілеспрямованої людини.
·
Наполегливість і завзятість – прояв волі, що
характеризується постійним активним досягненням поставленої мети, постійним
контролем своєї поведінки, переборюванням багатьох труднощів.
·
Рішучість і сміливість – прояви волі, що
характеризуються здатністю швидко, продумано й без коливань приймати
обґрунтовані рішення у відповідальні моменти діяльності, активно діяти в умовах
ризику й небезпеки для досягнення мети. Рішучій і сміливій людині властиві
критичність розуму, сміливість думки, стійкість у рішеннях, постійність у діях,
спрямованих на досягнення мети.
·
Ініціативність і самостійність – прояви волі, що
виражаються у здатності людини самостійно ставити цілі, намічати шляхи їх
реалізації, самостійно організовувати свою діяльність, вносити в неї творчість,
не піддаватись впливу обставин, що склалися, інших людей, їх дій та вчинків.
Самостійна, ініціативна людина не чекає вказівок від інших, вона активно
відстоює свою точку зору, своє розуміння мети і шляхів її реалізації. Вона
критична, як правило, являється організатором, може повести за собою.
·
Витримка і самовладання – прояв волі, що
характеризується ясністю розуму, здатністю постійно контролювати свою
поведінку, стан та дії, уміння володіти собою в екстремальних і стресових
умовах, у ситуаціях наростаючої втоми, при несподіваних|неочікуваних| труднощах, що заважають у досягненнях
волі. Це властивості волі, в яких виражена й закріплена гальмівна функція волі.
·
Дисциплінованість – прояв волі, що характеризується
свідомим, чітким і своєчасним виконанням завдань та обов'язків. Виражається
вона у вмінні підпорядковувати свої дії встановленим правилам і нормам
поведінки, завданням колективу.
Свідома дисциплінованість припускає добровільне, засноване на розумінні
необхідності, усвідомленні свого обов’язку. Вона також включає в себе ініціативу, творчість у вирішенні
поставлених завдань, підвищене почуття відповідальності за результати вольових
дій, розвинений самоконтроль.
Мета дослідження – на
основі здійснення аналізу науково-методичних джерел, визначити шляхи формування
вольових якостей студентів-спортсменів вищих навчальних закладів.
Вольова діяльність завжди складається з певних вольових дій, в яких
містяться всі ознаки та якості волі. Вольові дії поділяють на прості і складні.
До простих належать ті, за яких людина без вагань йде до поставленої
мети. Для простої вольової дії характерно те, що вибір мети, прийняття рішення
на виконання дії певним способом здійснюються без боротьби мотивів.
Складну
вольову дію характеризує
опосередкований свідомий процес: дії передує врахування її наслідків, усвідомлення
її мотивів, прийняття рішення, виникнення намірів її здійснення, планування [2,
3, 4, 6]. В таблиці 1 представлені етапи складної вольової
дії.
Таблиця 1. Етапи вольової дії
|
Eтапи |
В о л ь о в і
д і ї |
|
I. |
Усвідомлення мети й
прагнення досягти її |
|
II. |
Усвідомлення ряду
можливостей досягнення мети |
|
III. |
Поява мотивів, що
затверджують або
заперечують ці можливості |
|
IV. |
Боротьба мотивів і вибір |
|
V. |
Прийняття однієї з
можливостей у якості рішення |
|
VI. |
Здійснення прийнятого
рішення |
Етап «усвідомлення мети і прагнення досягти її» не завжди супроводжується
боротьбою мотивів у складній дії. Якщо мета задана ззовні і її досягнення є
обов'язковим для виконавця, то її залишається тільки пізнати, сформувавши у собі
певний образ майбутнього результату дії. Боротьба мотивів виникає на даному
етапі тоді, коли у людини є можливість вибору цілей. Боротьба мотивів, яка
виникає при усвідомленні цілей, – це не структурний компонент вольової дії, а
швидше певний етап вольової діяльності, частиною якої виступає дія. Кожен з
мотивів, перш ніж стати метою, проходить стадію бажання (у випадку, коли мета
обирається самостійно). Оскільки в людини в будь-який момент є різні значимі
бажання, одночасне задоволення яких неможливо, то відбувається зіткнення
протилежних, незбіжних спонукань, між якими належить зробити вибір. Тут має
місце боротьба мотивів.
Етап «усвідомлення ряду можливостей досягнення мети» – це власне розумова
дія, що є частиною вольової дії, результат якої – встановлення
причинно-наслідкових відносин між способами виконання вольової дії в наявних
умовах і можливими результатами.
На наступному етапі можливі шляхи і засоби досягнення мети
співвідносяться з наявної у людини системою цінностей, що включає переконання,
почуття, норми поведінки, провідні потреби. Тут кожен з можливих шляхів
проходить обговорення в аспекті відповідності конкретного шляху системі
цінностей даної людини.
Етап боротьби мотивів і вибору виявляється центральним у складній вольовій
дії. Тут, як і на етапі вибору мети, можлива конфліктна ситуація, пов'язана з
тим, що людина приймає можливість легкого шляху досягнення мети, але в той же
час в силу своїх моральних почуттів або принципів не може його прийняти. Інші
шляхи є менш економічними, зате слідування їм більше відповідає системі
цінностей людини. Саме від системи пріоритетних цінностей залежить – куди
спрямувати свої зусилля, що є найголовнішим у кожний момент життя, який обрати
шлях на життєвому перехресті.
Результатом вирішення цієї ситуації є наступний етап – прийняття однієї з
можливостей як рішення. Він характеризується спадом напруги, оскільки вирішується
внутрішній конфлікт. Тут уточнюються засоби, шляхи, послідовності їх
використання тобто здійснюється уточнене планування. Після цього починається
реалізація наміченого на етапі здійснення прийнятого рішення.
Етап здійснення прийнятого рішення не звільняє людину від необхідності
докладати вольові зусилля, і часом не менш значні, ніж при виборі мети дії або
способів її виконання, оскільки практичне здійснення наміченої мети знову ж
таки пов'язане з подоланням перешкод.
Результати будь-якої вольової дії мають для людини два наслідки:
·
досягнення конкретної мети;
·
оцінка своїх дій і виконання відповідних уроків
на майбутнє щодо способів досягнення мети, витрачених зусиль [2, 3].
Коли людина знаходиться у бадьорому стані, від неї постійно потребують
вольових дій. Беручи до уваги знання про етапи вольової дії та систематичний
прояв її особливостей, викладач може краще судити про вольові якості студента,
а отже й більш цілеспрямовано формувати у нього недостатньо розвинуті якості
волі.
Велике значення для аналізу вольових якостей
особистості має моральність волі, яка виявляється в тому, які цілі людина перед
собою ставить, які засоби для їх досягнення вона обирає; які при цьому реалізує
спонукання; якими принципами вона керується. Ці складові оцінюються в даному
випадку з точки зору їх відповідності моральним нормам [1, 4, 6].
Формування вольових якостей
– один із найскладніших процесів праці особистості над собою. Він залежить від
багатьох психофізіологічних і соціальних параметрів, наприклад, від
особистостей нервової системи, переконань людини, від цілей, які вона перед
собою ставить, тощо. При цьому йдеться про постійне подолання не лише
зовнішніх, об'єктивних, а й внутрішніх, суб'єктивних, перешкод. Людина зможе
регулювати свою діяльність, якщо вона навчилася володіти своїми звичками,
інтересами, бажаннями.
Слід відзначити, що далеко не за всіх
обставин може сформуватися потрібна вольова якість. Наприклад, для виховання
наполегливості необхідні справи, які виконуються тривалий час. Для виховання
витримки необхідне емоційне та фізичне напруження. Більше того, ці якості мають
свою специфіку та своєрідність залежно від специфіки діяльності людини. Але в
будь-якому випадку позитивні якості волі, вияв її сили забезпечують успішність
діяльності, з кращого боку характеризують особистість.
Отже, для формування волі не досить використати
який-небудь окремий прийом або один перевірений засіб. Особливу увагу слід
звернути на вироблення корисних звичок, викорінюючи при цьому шкідливі. Оскільки воля має різні прояви, то і рекомендації щодо виховання
її можуть бути різними. Серед передумов формування волі, її тренування і
загартування важливе місце посідають: життєва установка людини, досвід, знання,
почуття й емоції. Разом з тим, тренуючи і загартовуючи себе вольовим зусиллям,
ми якісно збагачуємося як особистість [1, 2, 5].
Викладач ВНЗ, що прагне виховати у студентів сильну волю, повинен мати до кожного
індивідуальний підхід, поважати особисту думку кожного і дотримуватись у
повсякденній учбовій роботі наступних педагогічних правил:
·
не робити за студента те, чому він повинен
навчитись, а лише забезпечувати успішність його учбової діяльності;
·
активізувати самостійну навчальну роботу й
викликати у студента почуття радості від досягнутого;
·
нічого не вирішувати за студента, а лише підводити
його до раціональних рішень й вимагати
від нього обов’язкового
здійснення прийнятих ним рішень.
Література:
1.
Бех І.Д. Від волі до
особистості. – К.: Україна-Віта, 1995. – 220 с.
2.
Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации
человека. – М.: Изд-во МГУ, 1990. – 283 с.
3.
Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Питер, 2002. – 512 с.
4.
Калин В.К. Классификация волевых качеств: эмоционально-волевая регуляция поведения
и деятельности / В.К.Калин. – Симферополь: Союз, 1983. – 280 с.
5.
Клименко В.В. Перші кроки у творчість /
В.В.Клименко, О.В.Кочерга О.В. – К., 1999. – 96 с.
6.
Максименко
С.Д. Загальна психологія: Навч. посібник / С.Д.Максименко, В.О.Соловієнко. –
К.: МАУП, 2000. – 256 с.