ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА И
СПОРТ /
1.
Физическая культура и спорт: проблемы, исследования, предложения.
Добровольський В. Е.
Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут»
Загальнорозвиваючі вправи у занятті
спортивною гімнастикою
Актуальність проблеми. Завдяки своїй доступності
загальнорозвиваючі вправи (ЗРВ) становлять основний зміст занять навчальних
груп студентів, широко використовуються на заняттях в освітніх установах
різного рівню. Цінність ЗРВ порозумівається й тим, що вони легко дозуються,
дозволяють направлено й вибірково впливати на певні групи м'язів. Особливого
значення набувають ЗРВ у навчальному процесі зі спортивної гімнастики (Петрина
Р. Л., Бубела О. Ю., 2002; Менхин Ю. В., Волков А. В., 1980 й інші).
Комплекси ЗРВ
застосовуються у ранковій гігієнічній гімнастиці, при проведенні виробничої
гімнастики. Представники всіх видів спорту включають ЗРВ у тренування як засіб
розминки й розвитку певних фізичних якостей. Відносна простота й можливість
поступового ускладнення роблять ЗРВ доступними для студентів різного рівню
підготовленості [1].
Ціль ЗРВ – загальний
фізичний розвиток й підготовка до виконання більш складних рухових дій.
Грамотне застосування ЗРВ впродовж навчальних занять зі студентами припускає [2]:
·
оволодіння більшою кількістю конкретних вправ (вміння показати й відповідно
до вимог термінології пояснити);
·
знання характеру кожної вправи, її спрямованості;
·
вміння будувати комплекси вправ у залежності від завдань;
·
вміння навчати й проводити заняття ЗРВ різними способами;
·
володіння методами організації занять ЗРВ;
·
вміння дозувати навантаження у зв'язку зі станом студентів й поставленими
завданнями.
Дослідження виконувалось
за планом науково-дослідної роботи
кафедри фізичного виховання НТУУ «Київський політехнічний інститут».
Мета, завдання роботи, матеріал і
методи.
Мета
дослідження – доцільність застосування загальнорозвиваючих вправ у
навчально-тренувальних заняттях зі спортивної гімнастики.
Методи дослідження включали
вивчення й аналіз літературних джерел.
Результати дослідження.
У кожній групі ЗРВ можна
виділити ряд вправ більш локального характеру, наприклад: у групі вправ для рук
і плечового поясу існують вправи для пальців, кистей, передпліч тощо; у групі
вправ для ніг – вправи для стопи, гомілки, стегна; у групі вправ для тулубу
виділяють вправи для м'язів передньої й задньої поверхні тулубу й т.п. [5]
Методичні вказівки до
використання ЗРВ.
1. Комплекси вправ
повинні складатись із врахуванням тих завдань, які ставляться перед даними
заняттями на найближчий час й більш тривалі періоди.
2. При складанні
комплексів необхідно враховувати місце, час проведення занять, а також вік,
стать, рівень фізичної й технічної підготовленості студентів.
3. Вправи варто підбирати
так, щоб вони забезпечували розвиток основних фізичних якостей і сприяли
формуванню правильної постави.
4. Для зручності доцільно
використовувати музичний супровід, й кожну вправу варто виконувати на 2, 4, 8
рахунків.
5. Вправам на розвиток
сили повинні передувати вправи на розтягування: така послідовність забезпечує
розігрівання організму й рятує від появи можливих травм (розтягнень).
6. Варто чергувати
виконання вправи на силу, розтягування, розслаблення, вправи у швидкому темпі й
повільному.
7. Вправи на розвиток
сили варто повторювати до відчуття втоми, а вправи на розтягування – до
відчуття незначного болю.
Особливості проведення
ЗРВ із використанням предметів.
Впродовж заняття ЗРВ
предмети використовуються з різними цілями
[6]:
1.
Засіб обтяження;
2.
Засіб виховання точності руху (кидки й лов м'ячів);
3.
Засіб підвищення інтересу до занять.
·
Гімнастична палка використовується як обмежник рухів, що уточнює їхній
напрямок й амплітуду, крім того, її можна застосовувати як опору для вправ в
упорах й висі при заняттях із партнерами.
·
Типовими вправами є стрибки через скакалку, із стрибками через неї
на двох і на одній нозі, з обертанням скакалки вперед й назад, із подвійним
обертанням, у присіді й ін. Скакалку, складену вдвічі, утроє або вчетверо,
використовують й як гімнастичну палку (у вигляді обмежника). Застосовується й
довга скакалка – для стрибків при її обертанні двома партнерами.
·
М'ячі надувні використовуються для кидків й лову при індивідуальних, парних і групових
вправах: тенісні м'ячі застосовуються також для метання у ціль, м'ячі набивні різної
ваги служать обтяженням, а також обмежником рухів й опорою при виконанні ряду
вправ (наприклад: лежачи прогнувшись із опорою об м'яч спиною).
·
Гантелі різної ваги широко застосовуються як обтяження, що підсилюють ефект при
динамічних вправах швидкісно-силового характеру (малої ваги) і при динамічних й
статичних вправах (середньої й великої ваги). З тією же метою використовуються гумові
й пружинні амортизатори.
·
Блокові пристрої, гирі й штанги застосовуються для спеціальної силової підготовки
у спортивних видах гімнастики й атлетичної гімнастики й не є типовими засобами
при заняттях ЗРВ.
·
Багато ЗРВ можна виконати із використанням гімнастичної лави й на гімнастичній
стінці. Лава може служити опорою у положенні сидячи, упорі лежачи або
перешкодою при стрибках. Завдяки конструкції снаряду на гімнастичній стінці
можна виконувати специфічні вправи з опорою руками й ногами об рейки на різній
висоті, вправи у висі й у змішаному висі. Крім того, додаткова опора руками об
стінку полегшує виконання ряду вправ (рівноваги, присідання), що є важливим при
заняттях із студентами-першокурсниками.
Складаючи програму
занять, потрібно передбачити можливість включення у комплекс вправ із
предметами й використання гімнастичного встаткування [3].
Способи навчання й
проведення ЗРВ.
Способи навчання ЗРВ [4]:
1.
За показом. Викладач показує вправу
студентам «дзеркальним способом». Спочатку вказує на вихідне положення, потім
на техніку самого руху і його кінцеве положення. Потім надає команду студентам
для початку виконання вправи.
2.
За розповіддю. Цим способом
користуються при навчанні більш простим вправам або з метою активізації уваги
студентів. Викладач пояснює вправу, вказуючи вихідне положення, й розповідає,
які рухи варто виконувати на рахунок «раз», «два» і т.д. Рекомендується
підказувати основні дії замість підрахунку, але у ритмі й темпі вправ.
Наприклад: замість підрахунку «раз-два-три-чотири» сказати: «Нахил-встати».
3.
При комбінованому способі, що
поєднує розповідь і показ, викладач спочатку показує вправу, а потім підказує
її виконання.
4.
Спосіб навчання частинами
(розчленований). Цей спосіб використовується при навчанні більш складним за координацією
ЗРВ, тому що дозволяє робити паузи між окремими рухами для їхнього уточнення й
виправлення помилок.
Способи проведення ЗРВ.
1.
Роздільний (звичайний) – вправа
виконується роздільно. Це є основним способом, оскільки:
·
він доступний для студентів із різним рівнем підготовленості;
·
допускає можливість навчання й пояснення;
·
можна легко варіювати фізичне навантаження.
2.
Потоковий спосіб полягає у тому, що при
виконанні вправи кінцеве положення попередньої вправи є початком наступної. Цим
способом рекомендується користуватись із більш підготовленими студентами, у
яких рухи розвинені краще, а увага є більш зосередженою, ніж у
студентів-першокурсників, виправлення помилок й показу руху робиться тільки у
крайніх випадках, на дуже короткий час.
Рекомендації при
проведенні ЗРВ потоковим способом:
·
використати знайомі й відносно прості за формою ЗРВ;
·
логічність переходу від однієї вправи до іншої;
·
зберігати однотипний розмір рахунку;
·
показується вправа у момент виконання попередньої.
3.
Серійний спосіб – поєднання роздільного
й потокового способу виконання вправ.
4.
Комплексний спосіб – полягає у
кількаразовому повторенні комплексу ЗРВ, що розучені на даному або попередньому
занятті. Це є способом розучування вільних вправ.
5.
Ігровий спосіб – полягає у тому, що під
час виконання ЗРВ є момент гри.
6.
Комбінований спосіб – поєднання всіх
вищевказаних способів в одному занятті.
Висновки.
1.
Рухова діяльність, що насичена рухами, яку можна впорядкувати й використати
як ЗРВ (хода, біг, присідання, підскоки, нахили, рухи руками й тулубом тощо) і
змагальний метод проведення ЗРВ, підвищує результативність заняття.
2.
Емоційне тло має велике значення, тому проводити ЗРВ рекомендується ігровим
способом.
Потрібне проведення
аналізу щодо принципів проведення навчально-тренувального заняття зі спортивної
гімнастики.
Література
1.
Возняк Н.Е. Методика
преподавания физической культуры. – М.: Овал, 2008. – 354 с.
2.
Менхин Ю. В. Физическая
подготовка в гимнастике. – М.: ФиС, 1989. – 223 с.
3.
Петрина Р. Л., Бубела О. Ю. Основна гімнастика Навчально-методичний
посібник. – Львів: Українські технології, 2002. – 113 с.
4.
Смолевский В. М.
Гимнастика и методика преподавания. – М.: Физкультура и спорт, 1987. – 336 c.
5.
Смолевский В. М.,
Гавердовский Ю. К. Спортивная гимнастика. – К.: Олимпийская литература, 1999. –
462 с.
6.
Спортивная гимнастика:
Учебник / Под ред. Ю. К. Гавердовского и В. М. Смолевского. – М.: Физкультура и спорт, 1979. –
327 с.