ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА И СПОРТ /

1.     Физическая культура и спорт: проблемы, исследования, предложения.

 

Добровольський В. Е.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Загальнорозвиваючі вправи у занятті спортивною гімнастикою

 

Актуальність проблеми. Завдяки своїй доступності загальнорозвиваючі вправи (ЗРВ) становлять основний зміст занять навчальних груп студентів, широко використовуються на заняттях в освітніх установах різного рівню. Цінність ЗРВ порозумівається й тим, що вони легко дозуються, дозволяють направлено й вибірково впливати на певні групи м'язів. Особливого значення набувають ЗРВ у навчальному процесі зі спортивної гімнастики (Петрина Р. Л., Бубела О. Ю., 2002; Менхин Ю. В., Волков А. В., 1980 й інші).

 

Комплекси ЗРВ застосовуються у ранковій гігієнічній гімнастиці, при проведенні виробничої гімнастики. Представники всіх видів спорту включають ЗРВ у тренування як засіб розминки й розвитку певних фізичних якостей. Відносна простота й можливість поступового ускладнення роблять ЗРВ доступними для студентів різного рівню підготовленості [1].

Ціль ЗРВ – загальний фізичний розвиток й підготовка до виконання більш складних рухових дій. Грамотне застосування ЗРВ впродовж навчальних занять зі студентами припускає [2]:

·        оволодіння більшою кількістю конкретних вправ (вміння показати й відповідно до вимог термінології пояснити);

·        знання характеру кожної вправи, її спрямованості;

·        вміння будувати комплекси вправ у залежності від завдань;

·        вміння навчати й проводити заняття ЗРВ різними способами;

·        володіння методами організації занять ЗРВ;

·        вміння дозувати навантаження у зв'язку зі станом студентів й поставленими завданнями.

Дослідження виконувалось за планом науково-дослідної роботи             кафедри фізичного виховання НТУУ «Київський політехнічний інститут».

 

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження – доцільність застосування загальнорозвиваючих вправ у навчально-тренувальних заняттях зі спортивної гімнастики.

Методи дослідження включали вивчення й аналіз літературних джерел.

 

Результати дослідження.

У кожній групі ЗРВ можна виділити ряд вправ більш локального характеру, наприклад: у групі вправ для рук і плечового поясу існують вправи для пальців, кистей, передпліч тощо; у групі вправ для ніг – вправи для стопи, гомілки, стегна; у групі вправ для тулубу виділяють вправи для м'язів передньої й задньої поверхні тулубу й т.п. [5]

Методичні вказівки до використання ЗРВ.

1. Комплекси вправ повинні складатись із врахуванням тих завдань, які ставляться перед даними заняттями на найближчий час й більш тривалі періоди.

2. При складанні комплексів необхідно враховувати місце, час проведення занять, а також вік, стать, рівень фізичної й технічної підготовленості студентів.

3. Вправи варто підбирати так, щоб вони забезпечували розвиток основних фізичних якостей і сприяли формуванню правильної постави.

4. Для зручності доцільно використовувати музичний супровід, й кожну вправу варто виконувати на 2, 4, 8 рахунків.

5. Вправам на розвиток сили повинні передувати вправи на розтягування: така послідовність забезпечує розігрівання організму й рятує від появи можливих травм (розтягнень).

6. Варто чергувати виконання вправи на силу, розтягування, розслаблення, вправи у швидкому темпі й повільному.

7. Вправи на розвиток сили варто повторювати до відчуття втоми, а вправи на розтягування – до відчуття незначного болю.

Особливості проведення ЗРВ із використанням предметів.

Впродовж заняття ЗРВ предмети використовуються з різними цілями [6]:

1.     Засіб обтяження;

2.     Засіб виховання точності руху (кидки й лов м'ячів);

3.     Засіб підвищення інтересу до занять.

·        Гімнастична палка використовується як обмежник рухів, що уточнює їхній напрямок й амплітуду, крім того, її можна застосовувати як опору для вправ в упорах й висі при заняттях із партнерами.

·        Типовими вправами є стрибки через скакалку, із стрибками через неї на двох і на одній нозі, з обертанням скакалки вперед й назад, із подвійним обертанням, у присіді й ін. Скакалку, складену вдвічі, утроє або вчетверо, використовують й як гімнастичну палку (у вигляді обмежника). Застосовується й довга скакалка – для стрибків при її обертанні двома партнерами.

·        М'ячі надувні використовуються для кидків й лову при індивідуальних, парних і групових вправах: тенісні м'ячі застосовуються також для метання у ціль, м'ячі набивні різної ваги служать обтяженням, а також обмежником рухів й опорою при виконанні ряду вправ (наприклад: лежачи прогнувшись із опорою об м'яч спиною).

·        Гантелі різної ваги широко застосовуються як обтяження, що підсилюють ефект при динамічних вправах швидкісно-силового характеру (малої ваги) і при динамічних й статичних вправах (середньої й великої ваги). З тією же метою використовуються гумові й пружинні амортизатори.

·        Блокові пристрої, гирі й штанги застосовуються для спеціальної силової підготовки у спортивних видах гімнастики й атлетичної гімнастики й не є типовими засобами при заняттях ЗРВ.

·        Багато ЗРВ можна виконати із використанням гімнастичної лави й на гімнастичній стінці. Лава може служити опорою у положенні сидячи, упорі лежачи або перешкодою при стрибках. Завдяки конструкції снаряду на гімнастичній стінці можна виконувати специфічні вправи з опорою руками й ногами об рейки на різній висоті, вправи у висі й у змішаному висі. Крім того, додаткова опора руками об стінку полегшує виконання ряду вправ (рівноваги, присідання), що є важливим при заняттях із студентами-першокурсниками.

Складаючи програму занять, потрібно передбачити можливість включення у комплекс вправ із предметами й використання гімнастичного встаткування [3].

Способи навчання й проведення ЗРВ.

Способи навчання ЗРВ [4]:

1.     За показом. Викладач показує вправу студентам «дзеркальним способом». Спочатку вказує на вихідне положення, потім на техніку самого руху і його кінцеве положення. Потім надає команду студентам для початку виконання вправи.

2.     За розповіддю. Цим способом користуються при навчанні більш простим вправам або з метою активізації уваги студентів. Викладач пояснює вправу, вказуючи вихідне положення, й розповідає, які рухи варто виконувати на рахунок «раз», «два» і т.д. Рекомендується підказувати основні дії замість підрахунку, але у ритмі й темпі вправ. Наприклад: замість підрахунку «раз-два-три-чотири» сказати: «Нахил-встати».

3.     При комбінованому способі, що поєднує розповідь і показ, викладач спочатку показує вправу, а потім підказує її виконання.

4.     Спосіб навчання частинами (розчленований). Цей спосіб використовується при навчанні більш складним за координацією ЗРВ, тому що дозволяє робити паузи між окремими рухами для їхнього уточнення й виправлення помилок.

Способи проведення ЗРВ.

1.     Роздільний (звичайний) – вправа виконується роздільно. Це є основним способом, оскільки:

·        він доступний для студентів із різним рівнем підготовленості;

·        допускає можливість навчання й пояснення;

·        можна легко варіювати фізичне навантаження.

2.     Потоковий спосіб полягає у тому, що при виконанні вправи кінцеве положення попередньої вправи є початком наступної. Цим способом рекомендується користуватись із більш підготовленими студентами, у яких рухи розвинені краще, а увага є більш зосередженою, ніж у студентів-першокурсників, виправлення помилок й показу руху робиться тільки у крайніх випадках, на дуже короткий час.

Рекомендації при проведенні ЗРВ потоковим способом:

·        використати знайомі й відносно прості за формою ЗРВ;

·        логічність переходу від однієї вправи до іншої;

·        зберігати однотипний розмір рахунку;

·        показується вправа у момент виконання попередньої.

3.     Серійний спосіб – поєднання роздільного й потокового способу виконання вправ.

4.     Комплексний спосіб – полягає у кількаразовому повторенні комплексу ЗРВ, що розучені на даному або попередньому занятті. Це є способом розучування вільних вправ.

5.     Ігровий спосіб – полягає у тому, що під час виконання ЗРВ є момент гри.

6.     Комбінований спосіб – поєднання всіх вищевказаних способів в одному занятті.

 

Висновки.

1.     Рухова діяльність, що насичена рухами, яку можна впорядкувати й використати як ЗРВ (хода, біг, присідання, підскоки, нахили, рухи руками й тулубом тощо) і змагальний метод проведення ЗРВ, підвищує результативність заняття.

2.     Емоційне тло має велике значення, тому проводити ЗРВ рекомендується ігровим способом.

Потрібне проведення аналізу щодо принципів проведення навчально-тренувального заняття зі спортивної гімнастики.

 

Література

1.     Возняк Н.Е. Методика преподавания физической культуры. – М.: Овал, 2008. – 354 с.

2.     Менхин Ю. В. Физическая подготовка в гимнастике. – М.: ФиС, 1989. –          223 с.

3.     Петрина Р. Л., Бубела О. Ю. Основна гімнастика Навчально-методичний посібник. – Львів: Українські технології, 2002. – 113 с.

4.     Смолевский В. М. Гимнастика и методика преподавания. – М.: Физкультура и спорт, 1987. – 336 c.

5.     Смолевский В. М., Гавердовский Ю. К. Спортивная гимнастика. – К.: Олимпийская литература, 1999. – 462 с.

6.     Спортивная гимнастика: Учебник / Под ред. Ю. К. Гавердовского и                 В. М. Смолевского. – М.: Физкультура и спорт, 1979. – 327 с.