ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА И СПОРТ /

1. Физическая культура и спорт: проблемы, исследования, предложения.

Іванюта Н. В., Толмачова С. Є.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

ОБОВ'ЯЗКОВІ КОМПОНЕНТИ ЗАНЯТТЯ АЕРОБІКОЮ

Актуальність проблеми. Музичний супровід є важливим компонентом навчально-тренувального заняття в вузі з аеробіки, що дає змогу ритмічно й у певному темпі, що задається музикою, виконувати вправи (Е. Б. Мякинченко, М. П. Шестаков., 2006; Е. А. Яных, В. А. Захаркина, 2006).

Аеробні вправи відносяться до таких видів фізичного навантаження, коли необхідна наявність кисню впродовж тривалого часу – вони пред'являють організму вимоги, що змушують його збільшувати споживання кисню. У результаті відбуваються сприятливі зміни у дихальній і серцево-судинній системі, можна сказати, що регулярні заняття аеробікою підвищують здатність організму пропускати повітря через легені, збільшують загальний кровоток [5], причому кров ефективніше здійснює одну зі своїх основних функцій – «транспорт» кисню .

У теперішній час більшість студентів вузів ведуть малорухомий спосіб життя й не дуже балує себе фізичними навантаженнями, що погано відображається на стані здоров'я, рівню фізичної і розумової працездатності. Дослідження показують, що фізичні вправи допомагають покращити психічний стан, кровообіг й захистити організм від серцевих захворювань [3]. Систематична рухова активність є необхідним компонентом для нормального функціонування й зміцнення здоров'я студенток вузу [6].

Зараз ефективність аеробіки є загальновизнаною. Аеробіка – це комплекс вправ на витривалість, які тривають відносно довго й пов'язані з досягненням балансу між потребами організму в кисні і його доставці до органів й тканин. Відповідь організму на збільшену потребу в кисні називається тренувальним ефектом або позитивними фізичними зрушеннями [2]:

· загальний обсяг крові зростає настільки, що покращується транспорт кисню, і тому людина проявляє більшу витривалість при напруженому фізичному навантаженні;

· обсяг легенів збільшується, існує певний зв'язок між зростанням обсягу легенів й більш високою тривалістю життя;

· серцевий м'яз зміцнюється і краще забезпечується кров'ю;

· зміцнюється кісткова система;

· аеробіка допомагає впоратись із фізичними й емоційними стресами;

· підвищується працездатність організму.

В заняттях з аеробіки музика використовується як тло для зняття монотонності від виконання однотипних рухів, що багаторазово повторюються (також в атлетичній гімнастиці, стретчінг), музика задає ритм, характер й управляє темпом рухів.

Дослідження виконувалось за планом науково-дослідної роботи кафедри фізичного виховання НТУУ «Київський політехнічний інститут».

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження – музичний супровід як засіб допомоги при проведенні заняття аеробікою.

Методи дослідження включали вивчення й аналіз літературних джерел.

Результати дослідження.

Базові вправи з аеробіки включають наступні види вправ: махи, марш, ходу, біг, стрибки, підскоки, кроки (у різних напрямках), випади, змінні кроки, присіди, напівприсіди [4].

У заняттях з аеробіки застосовуються наступні базові кроки:

1. March – традиційний кроковий рух, що виконується на місці. При постановці ноги на підлогу необхідно виконувати перекат на стопі з носка на п'яту, нога згинається у тазостегновому й колінному суглобах до кута 30-40°, верхня частина тіла втримується у вертикальному положенні.

2. Step-tauch – крок у сторону (вперед, назад), приставити іншу ногу;

3. Mambo – той же марш, тільки одна нога вперед (назад, у сторону) інша по центру;

4. V-step – марш, під час якого одна нога нарізно, друга нарізно, повернення першої ноги, другої – разом;

5. Cross-step – марш, під час якого ноги по черзі роблять рух за квадратом: 1-й крок – вперед, 2-й – схрестно, 3-й – назад, 4-й – назад;

6. Open step – крок у сторону, потім торкання іншою ногою підлоги без приставляння;

7. Step kіck – крок однією ногою й викид вперед іншої, від коліна;

8. Step knee – крок однією ногою й підйом коліна іншої ноги;

9. Step curl leg – крок однією ногою й захлест назад гомілки іншої ноги;

10. Lunge – випад, торкання підлоги однією ногою далеко у сторону або назад, потім повернення її у центр, при цьому русі ноги у тазостегнових суглобах розводяться нарізно (вперед-назад) й потім з'єднуються, стопи паралельні або злегка розгорнуті, коліно провідної ноги (нога спереду) зігнуте й перебуває над стопою, гомілка вертикальна, інша нога розігнута у колінному й гомілковостопному суглобах (повне торкання п'яти не обов'язково), під час руху, тіло злегка переміщується вперед;

11. Gіrape wіne – схрестний крок у сторону;

12. Shasse-ковзання – марш зі зміною ритму;

13. Jog – біговий рух, який виконується на місці, зі згинанням ноги назад (підняття гомілки), коліно внизу або злегка спереду щодо тазостегнового суглобу, верхня частина тулубу втримується вертикально;

14. Skіp – у цьому русі поєднується контрольоване згинання коліна із наступним згинанням стегна й одночасним розгинанням коліна, при цьому носок необхідно відтягнути, верхня половина тіла втримується вертикально із природною поставою;

15. Knee Up – підйом коліна, нога, що піднімається вперед, згинається у колінному й тазостегновому суглобах як мінімум на 90°, носок відтягнутий, верхня половина тіла втримується вертикально із природною поставою;

16. Kіck – мах, маховий рух, що виконується вперед прямою ногою при згинанні у тазостегновому суглобі, нога може підніматись на різну висоту, при цьому коліно пряме й носок відтягнутий, верхня половина тіла втримується вертикально із природною поставою;

17. Jumpіng Jack – стрибок «ноги нарізно – ноги разом», виконується із вихідного положення ноги разом, перехід у положення ноги нарізно й з наступним поверненням у вихідне положення. Коліна у момент приземлення напівзігнуті, злегка розведені й розташовані над носками, стрибок виконується на два рахунки: 1 – стрибок, ноги нарізно; 2 – стрибок, ноги разом. Верхня половина тіла втримується вертикально із природною поставою.

Правильно підібраний музичний супровід може сприяти підвищенню ефективності виконанні вправ, їх комбінацій і, взагалі, занять аеробікою (табл.1). При проведенні занять широко використовується сучасна музика, на яку "накладаються", відповідні їй за стилем, рухи танцювального характеру. Від вміння викладача проводити різні види вправ із музичним супроводом, збагачувати заняття естетичним змістом, привертати увагу студенток до виразних, точних і гарних рухів, певною мірою залежить й ефективність занять [7].

Заняття з музичним супроводом мають і велике оздоровчо-гігієнічне значення, музичний ритм організує рухи, підвищує настрій [1]. Позитивні емоції викликають прагнення виконувати рухи енергійно, що підсилює їхній вплив на організм, сприяють підвищенню працездатності й оздоровленню.

Таблиця 1

Темп музики й руху

У залежності від змісту й спрямованості заняття з аеробіки необхідно підбирати відповідний їм музичний супровід, перевагу треба віддати музичним композиціям, що мають чіткий темп і ритм. При підборі пісенного матеріалу для того, щоб уникнути можливих помилок, необхідно уважно прослухати текст. Варто пам'ятати, що музика й пісні, що використовуються в оздоровчих заняттях, повинні мати позитивне емоційне забарвлення.

Висновки.

1. Проведення навчальних занять з аеробіки у вузі одночасно з музичним супровідом, сприяють засвоєнню і виконанню комбінацій вправ.

2. Використовуючи різноманітні програми аеробіки можна одержати максимум користі за мінімум часу, для досягнення перерахованих вище результатів 90 хвилин занять аеробікою на тиждень цілком достатньо.

Потрібне проведення аналізу щодо вправ, які доцільно використовувати протягом занять з аеробіки.

Література

1. Аэробика. Теория и методика проведения занятий: учебное пособие для студентов вузов физической культуры / Ред. Е. Б. Мякинченко, М. П. Шестаков. – Москва: СпортАкадемПресс, 2002. – 306 с.

2. Ивлев М. П. Котов П. И. Левченкова Т. В. Аэробика: Теория и методика проведения занятий: Учебное пособие для вузов физической культуры (под ред. Мякинченко Е.Б., Шестакова М.П.). – М.: Спортакадемпресс, 2002. – 304 с.

3. Крючек Е. С. Аэробика. Содержание и методика проведения оздоровительных занятий: Учебно-методическое пособие. – М.: Терра-Спорт, Олимпия Пресс, 2001. – 64 с.

4. Мякинченко Е. Б. Аэробика: Теория и методика проведения занятий: Учеб. пособие для вузов физ. культуры. – М.: Спортакадемпресс, 2006. – 304 с.

5. Ростова В. А., Ступкина М. О. Оздоровительная аэробика // СПб "Высшая административная школа", 2003. – 112 с.

6. Соколов В.Н. Студенчество и современное украинское общество / Кол. авт.: В. Н. Соколов, А. С. Басин, О. И. Колесник, А. А. Листопад, Р. Т. Раевский, И. Д. Смолякова. – О.: Астропринт, 2008. – 176 с.

7. Шестаков М. П., Мякинченко Е. Б. Аэробика. Теория и методика проведения занятий. – М.: ТВТ Дивизион, 2006. – 304 с.