ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА И СПОРТ /

1. Физическая культура и спорт: проблемы, исследования, предложения.

Смірнов К. М.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Основні напрямки фізичної підготовки студентів у плаванні

Актуальність проблеми. Впродовж спортивної підготовки студента-плавця фізична підготовка спрямована на поліпшення фізичного розвитку і є головною формою процесу вдосконалення рухових якостей та навичок протягом проведення навчально-тренувальних занять (А. Д. Викулов, 2004; Н. Ж. Булгакова, 2001; Б. Н. Никитский, 1981).

Спортивне тренування у плаванні представляє собою педагогічно організований процес керування розвитком студента-плавця, що побудований у вигляді системи вправ, з метою підготовки до проведення змагань різного рівня [3]. Спортивне тренування є основною ланкою або основною складовою системи спортивної підготовки студента-плавця. Зазначимо, незважаючи на те що в процесі одного навчально-тренувального заняття можна вирішувати різні приватні завдання, однак ефект від тренувальних занять можна одержати лише за допомогою системи тренувальних впливів і комплексу додаткових умов, що забезпечують тренувальний процес (спосіб життя, матеріально-технічне забезпечення тощо).

З огляду на це, основною відмінною рисою проведення навчально-тренувального заняття з плавання зі студентами є досягнення значних фізіологічних зрушень в організмі за допомогою спеціальних вправ, які складають зміст фізичної підготовки студента-плавця. Зрозуміло, що не будь-яка вправа спрямована на фізіологічне зрушення, але слабоінтенсивне виконання вправ дозволяє динамічно регулювати фізичне навантаження у процесі проведення навчально-тренувальних занять, у цьому випадку полегшений режим тренування дозволяє організму студента-плавця швидше адаптуватись до фізичних навантаження.

Дослідження виконувалось за планом науково-дослідної роботи кафедри фізичного виховання НТУУ «Київський політехнічний інститут».

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження – характеризувати основні напрямки фізичної підготовки студента-плавця й визначити вправи, що доцільно застосовувати впродовж фізичної підготовки у плаванні.

Методи дослідження включали вивчення й аналіз літературних джерел.

Результати дослідження.

Під спортивним тренуванням студентів у плаванні варто розуміти процес підвищення функціональних можливостей за допомогою цілеспрямованого використання фізичних вправ [4]. У результаті студент-плавець досягає стану тренованості, для якого характерним є висока адаптованість організму до виконання тренувальних вправ технічного й техніко-тактичного напрямку. Тренованість організму студента-плавця характеризується значними функціональними й морфологічними змінами, що проявляються як у стані спокою, так й в процесі м'язової діяльності. Фізична підготовленість студентів-плавців характеризується рівнем їх фізичної працездатності під час виконання певних фізичних вправ або плаванні, й залежить від рівня розвитку основних фізичних якостей – витривалості, сили, швидкості, спритності та гнучкості, функціональних можливостей і рухових здатностей.

Фізична підготовка студентів-плавців є важливою складовою частиною їх спортивного тренування, оскільки заняття фізичною підготовкою використовуються не тільки як ефективний засіб, що сприяє покращенню стану здоров'я й підвищенню фізичної працездатності – фізична підготовка студентів-плавців підвищує функціональну підготовленість організму [1]. Фізична підготовка плавця спрямована на всебічний розвиток організму, зміцнення здоров'я, вдосконалення фізичних якостей і тим самим на створення міцної функціональної бази для досягнення спортивної спеціалізації. У процесі фізичної підготовки застосовуються загальнорозвиваючі й спеціальні фізичні вправи, спеціальні вправи у воді, плавання всіма способами й заняття іншими видами спорту: бігом, спортивними іграми [6].

З метою гармонійного розвитку кожної з фізичних якостей (сили, швидкості, гнучкості, спритності й витривалості) у студентів-плавців необхідно підбирати потрібні вправи у воді, але іноді вони виявляються менш ефективними, ніж вправи, що виконуються з тією ж метою на суші. Величезне значення у плаванні має розвиток спеціальних фізичних показників (координація рухів й ін.), їх можна покращувати не тільки впродовж тренувань у басейні, але й за допомогою певних вправ у спортивному залі, вони є найбільш ефективними при правильно побудованій програмі навчально-тренувального заняття, вносять розмаїтість у тренувальний процес і сприяють вдосконаленню рухових можливостей студента-плавця. Важливо пам'ятати, що будь-яка фізична активність поза стінами басейну повинна бути спрямована на те, щоб плисти швидше й виконувати плавальні рухи більш раціонально [2].

Розрізняють загальну і спеціальну фізичну підготовку студента-плавця [5]:

Загальна фізична підготовка найбільш повно вирішує завдання оздоровлення й гармонійного фізичного розвитку, розширення функціональних можливостей організму й організації активного відпочинку студента-плавця (загальна фізична підготовка, що проводиться у воді, називається загальною плавальною підготовкою). Загальна фізична підготовка є процесом розвитку рухових здатностей, які є не специфічними для виду м'язової діяльності у плаванні, але побічно впливають на успіх у виконанні технічних елементів, цей вид підготовки спрямовано на загальне зміцнення здоров'я, підвищення рівня розвитку фізичних якостей і функціональних можливостей органів і систем організму.

До засобів, що доцільно застосовувати у загальній фізичній підготовці студента-плавця, відносяться: на суші – біг, загальнорозвиваючі вправи, силові вправи з обтяженнями й неспецифічними тренажерами; у воді – ігри з м'ячем, стрибки у воду тощо.

Спеціальна фізична підготовка студента-плавця представляє собою вузькоспеціалізований процес спортивного вдосконалення на суші й у воді, цей процес спрямований на досягнення найвищої спеціальної працездатності, при цьому спеціальна фізична підготовка, що проводиться у воді, називається спеціальною плавальною підготовко. Спеціальна фізична підготовка є процесом розвитку рухових здатностей, що відповідають специфічним вимогам рухової діяльності у плаванні.

До засобів спеціальної фізичної підготовки відносяться вправи: на суші - вправи на спеціальних тренажерах; у воді – більшість видів тренувального навантаження.

Таким чином, загальна фізична підготовка студента-плавця проводиться на суші й у воді, і має у своєму розпорядженні наступні засоби:

На суші застосовуються основні засоби:

· для виховання сили – загальнорозвиваючі вправи для шиї, рук, тулуба, ніг, стрибки, метання, вправи з обтяженнями (величина обтяження підбирається з урахуванням віку);

· для виховання витривалості – хода, біг;

· для розвитку швидкості – ігрові види спорту (баскетбол, волейбол, футбол), біг із прискореннями;

· для розвитку гнучкості – гімнастичні вправи для підвищення рухливості в суглобах, рухи й повороти з максимальною амплітудою;

· для розвитку спритності – елементи акробатики (стійки, перекати), прості елементи гімнастики на снарядах, ігрові види спорту.

У воді в процесі занять з загальної фізичної підготовки студента-плавця застосовуються наступні вправи: плавання різними способами за допомогою рухів тільки рук, тільки ніг й з повною координацією рухів, комплексне плавання, плавання із затримкою дихання, пірнання, стрибки у воду, рухливі ігри у воді.

Засобами спеціальної фізичної підготовки студента-плавця виступають:

На суші: вправи для збільшення сили м'язів, що несуть основне навантаження при плаванні, для розвитку спеціальної гнучкості, необхідної для оволодіння основними способами плавання й підвищення функціональної підготовленості у вправах, що є ідентичними головним тренувальним вправам у воді (наприклад, біг 10x400 м і плавання 10X100 м з тим самим інтервалом відпочинку). У воді вправи класифікують за довжиною складових частин, способу виконання (за допомогою рук, ніг або в координації) і умовам проведення (на тренуваннях або змаганнях). Розрізняють виконання вправ на коротких відрізках (10, 25 й 50 м) і відрізках середніх дистанціях (для 200 й 400 м – 25, 50, 100, 200, 400 м).

Основними параметрами фізичного навантаження для студентів-плавців є інтенсивність, тривалість і частота подолання певної дистанції, які разом визначають так званий корисний обсяг тренувального навантаження. Кожний із цих параметрів відіграє самостійну роль у визначенні тренувальної ефективності, однак не менш важливим є їхній взаємозв'язок і взаємний вплив. Найважливіший фактор, що впливає на тренувальну ефективність є інтенсивність фізичного навантаження, при обліку цього параметра й початкового рівня функціональної підготовленості студента-плавця вплив тривалості й частоти тренувань у деяких межах може не відігравати істотної ролі. Крім того, значення кожного з параметрів навантаження у значній мірі залежить від вибору показників, за якими можна робити висновок про тренувальну ефективність.

Висновки.

· Зростання спортивних результатів у плаванні висуває підвищені вимоги до фізичної підготовленості студентів-плавців.

· Одним з основних завдань модернізації системи фізичного виховання й спортивного тренування в плаванні у вищому навчальному закладі є впровадження в навчально-тренувальний процес педагогічних технологій з урахуванням індивідуальних особливостей студентів-плавців.

· Досягнення високого рівня фізичної підготовленості знаходиться в тісному взаємозв'язку і взаємозалежністю зі значною інтенсифікацією й збільшенням тривалості тренувального процесу й, у першу чергу, процесу фізичної підготовки.

· Фізична підготовка студента-плавця є важливою ланкою єдиної системи спортивної підготовки, що вимагає раціональних умов її проведення й правильного підбору тренувальних вправ.

Подальше дослідження планується провести з метою аналізу технічної підготовки студентів-плавців.

Література

1. Плавание: Учебник для вузов / Под общ. ред. Н. Ж. Булгаковой. – М.: Физкультура и спорт, 2001. – 400 с.

2. Булгакова Н. Ж. Плавание / Н. Ж. Булгакова. – М.: Физкультура и спорт, 1999. – 183 с.

3. Вайцеховский С. М. Физическая подготовка пловца. – М.: Физкультура и спорт, 1976. – 142 с.

4. Ганчар И. Л. Плавание: Теория и методика преподавания: Учебник. – Минск: «Четыре четверти»; «Экоперспектива», 1998. – 352 с.

5. Горшечник И. Л. Методика преподавания плавания: технологии обучения и совершенствования. – Ч. II: Учебник. – Одесса: Друк, 2006. – 696 с.

6. Никитский Б. Н. Плавание: Учебник для вузов. – М.: Просвещение, 1981. – 304 с.