Економічні науки / 12. Економіка сільського господарства

Лебеденко О.В.

Дніпропетровський державний аграрний університет

Про необхідність запровадження ринку земель         

сільськогосподарського призначення

З переходом до ринкової економіки всі фактори виробництва: земля, праця і капітал  мають функціонувати в єдиному ринковому середовищі. Зазначені фактори формують вартість створюваного продукту, тісно взаємопов’язані між собою, а тому неврахування будь-якого з них спотворює дійсний економічний ефект виробництва і не забезпечує  нормальний процес його відтворення. Виключення з товарного обігу того чи іншого ресурсу веде до  звуження  дії законів товарного виробництва, а в кінцевому підсумку – до розбалансування економіки [1].

 Неврахування вартості землі у виробничому капіталі  вітчизняного сільського   господарства призводить до щорічного неодержання  ним від 7 до 10 млрд. грн. прибутку [2, с.26]. 

Необхідність формування ринку землі в Україні обумовлена рядом об’єктивних причин. До головних з них можна віднести наступні:

1) в умовах реформування економіки ринок землі виступає інструментом та гарантією реалізації основних конституційних прав громадян та юридичних осіб на землю, оскільки будь-який суб’єкт земельних відносин повинен володіти правом приватної власності на землю, тобто на безперешкодне володіння, користування та розпорядження землею.  Ринок землі дозволяє громадянам України реалізувати свої конституційні права щодо розпорядження власною земельною ділянкою.

2) великий масив розпайованих земель знаходиться у власності громадян пенсійного віку, з яких третина не мають спадкоємців або спадкоємці іноземні громадяни. Такі громадяни є потенційними учасниками формування ринку земель, права яких обмежені і не можуть бути реалізовані при існуючих умовах.

3) у розвинутих країнах світу земля є заставою під довгострокові, дешеві кредити для сільськогосподарських підприємств. Функціонування іпотечного кредитування під заставу землі дасть можливість залучити  в сільське господарство понад 10 млрд. грн. для фінансування технічного переоснащення сільського господарства і впровадження нових високопродуктивних технологій.

4) включення земель сільськогосподарського призначення  в економічний оборот дозволить враховувати ціну землі у вартості виробленої в аграрному секторі продукції, визнати роль земель як елемента аграрного виробництва. Це також сприятиме стабільності цін на сільськогосподарську продукцію та встановленню паритетних міжгалузевих відносин між селом і промисловістю.

5) за останні роки в Україні загострилися питання ефективного використання та охорони земельних ресурсів, наявні ознаки виснаження грунтів. Щорічно сільгоспвиробники не використовують 2 – 3 млн. га орних земель. Ринок земель здатний знайти ефективного їх власника, а також бути базою для механізму контролю за раціональним використанням землі [3, с.73]. 

На сьогоднішній день практично сформовано законодавчу базу для зняття мораторію на продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення та залучення їх до ринкового обігу.

 На думку фахівців продовження дії мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення матиме низку негативних наслідків  для села, а саме:

- буде заблоковано процес оптимізації землеволодінь і землекористувань приватних сільськогосподарських підприємств, що виникли внаслідок земельної реформи;

- подальша заборона вільного обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення шкодитиме соціальним та економічним інтересам мільйонів селян. Адже більшість селян не мають належних професійних знань, досвіду, фізичних можливостей займатися хліборобською працею в товарному ринковому середовищі. Їхні спадкоємці проживають переважно в іншій місцевості і не збираються самостійно працювати на землі.

- За підрахунками Держкомзему протягом найближчих років на земельний ринок може бути запропоновано до продажу близько 10 млн. га земель сільськогосподарського призначення, тоді як попит на такі землі навряд чи перевищить 6 млн. га. З продовженням мораторію на продаж земельних ділянок ця невідповідність загострюватиметься і матиме сильний дестабілізуючий вплив на земельний ринок через перевищення пропозицій над попитом.

- заборона вільного обігу земельних ділянок означатиме блокування процесів створення оптимальних за розмірами та конкурентоспроможних господарств ринкового типу;

-  заборона на вільний обіг землі перешкоджає встановленню реальної ціни на землі сільськогосподарського призначення, що призводить до суттєвого зниження їх вартості. Внаслідок цього власники землі отримують значно занижену орендну плату

- тривала заборона на вільне відчуження земель сільськогосподарського призначення дасть поштовх до розвитку тіньового  ринку землі та збільшить кількість зловживань у цій сфері

- одним із головних негативних чинників мораторію буде подальше зниження інвестиційної привабливості української аграрної економіки, пов’язаної з підвищенням ризику вкладень [4, с.6 – 7]. 

Література:

1. Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. – К.: ХаГар, 2000. – 785 с.

2. Федоров М.М. Організаційно-економічні передумови формування ринку земель сільськогосподарського призначення // Економіка АПК. – 2003. - №1. – С.25 – 31.

3. Даниленко А.С.  Ринок земель в Україні та перспективи його подальшого розвитку. // Землевпорядний вісник. – 2004. - №1. – С.71 – 75.

4. Ринок земель в Україні: Сучасний стан та перспективи розвитку законодавчого поля // Землевпорядний вісник. – 2006. - №2. – С.5 – 27.