Тенденції розвитку соціально-трудових відносин на підприємстві,
зокрема, низький рівень виконання положень колективних договорів, погіршує
соціальне становище працівників підприємства та певною мірою зменшує їх
впевненість у майбутньому. Одним із шляхів ефективного забезпечення соціального
захисту працівників підприємства є надання їм можливості отримати належну
професійну підготовку та перепідготовку за рахунок коштів підприємства. Крім
того, з метою мотивації персоналу до професійного навчання підприємство може
розробити систему доплат та винагород за самостійне проходження працівниками курсів
підготовки та перепідготовки, освоєння ними нового програмного забезпечення,
вивчення іноземних мов тощо.
Подальшого удосконалення професійної освіти, з урахуванням потреби
економіки в робочій силі, на сьогодні потребують працівники підприємств всіх
галузей господарювання України, оскільки вони часто страждають від невідповідності
їх рівня підготовки тій роботі, яку вони виконують. Це, в свою чергу, забезпечило
б працівникам конкурентоспроможність на ринку праці та отримання доходів
відповідно до їх професійного рівня. Враховуючи рівень доходів населення,
окремо взятий працівник не може собі забезпечити необхідну перепідготовку. Тому
постійно зростає роль підприємств в забезпеченні таких можливостей своїм
працівникам.
Безперервне
відновлення і розвиток фізичних та інтелектуальних здібностей працівника,
формування його знань і навичок до праці, підвищення кваліфікації шляхом
отримання відповідної освіти, періодична професійна підготовка та перепідготовка
в залежності від потреб виробництва, яке змінюється під впливом
науково-технічного прогресу та розвитку соціально-економічних відносин,
отримало назву відтворення робочої сили.
Цей процес вимагає понесення витрат з боку підприємства. З метою виявлення
та групування витрат, пов’язаних із відтворенням робочої сили на підприємстві, а
також встановлення порядку їх обліку доречно виділити основні його види.
Відповідно до участі підприємства у відтворенні робочої сили
працівників, останнє можна поділити на активне відтворення і пасивне. Для
кожного виду структура та обсяг витрат, а також порядок їх нарахування будуть
різними.
Так, до активного відтворення можна віднести наступні заходи: оплата
проходження підготовки та перепідготовки персоналу; оплата навчання працівників
підприємства у вищих навчальних закладах; оплата спеціальних курсів для
працівників підприємства (курсів іноземних мов, водіїв, користувачів ПК) та ін.
З цією метою підприємство також буде нести витрати на відрядження, оплату
навчальної літератури, посібників, програмного забезпечення, необхідного для
навчання працівників підприємства; оплата вартості участі працівників
підприємства в семінарах та тренінгах; оплата праці працівників, залучених до підготовки
та перепідготовки працівників, а також амортизація обладнання, використаного
для цього та інші. Для обліку таких витрат та з метою зменшення навантаження на
підприємство, доцільним є створення фондів або забезпечень витрат на підвищення
кваліфікації персоналу шляхом нарахування витрат за відповідними видами
діяльності протягом року.
До пасивного відтворення, в свою чергу, відносяться встановлені на
підприємстві доплати та надбавки працівникам за самостійне (без участі
підприємства) отримання нових професійних знань та навичок, вивчення іноземних
мов, отримання сертифікатів про проходження спеціальних курсів тощо. В цьому
випадку витрати підприємства будуть складатись із суми додаткової заробітної
плати, виплаченої працівнику підприємства, а також суми відрахувань до фондів
соціального страхування. В бухгалтерському обліку операції з такими виплатами
будуть відображатися у складі витрат діяльності підприємства, в якій беруть
участь конкретні працівники.
Основний зміст як активного, так і пасивного відтворення підприємством
робочої сили, полягає в тому, щоб забезпечити інтелектуальне та професійне
зростання працівників. Такі заходи підприємства мають не тільки економічне
значення для самого підприємства, але й соціальне, що виражається в
забезпеченні безкоштовного або пільгового отримання працівниками нових знань та
вмінь, що можуть знадобитися їм в майбутньому та приносити економічну вигоду.
З метою створення для працівників підприємств рівних можливостей
відтворення власної робочої сили за рахунок коштів підприємств доцільно
передбачати серед інших положень колективних договорів і такі, які б регулювали
порядок проходження працівником професійної підготовки та перепідготовки, а
також систему винагород за свідоме підвищення працівником власного професійного
рівня.
Для контролю за виконанням відповідних положень колективних договорів
доцільним є встановлення форми звітування керівництва підприємства про витрати,
понесені ним на підвищення кваліфікації робітників, а також додаткових виплат
та надбавок працівникам підприємства за самостійне підвищення ними свого
професійного рівня, отримання нових навичок та вмінь.
Крім того, необхідною є розробка системи управлінської звітності, яка
б містила повну і детальну інформацію про порядок формування та використання
коштів фонду витрат на підвищення кваліфікації персоналу.
Зазначені вище заходи сприятимуть, по-перше, мотивації персоналу в
підвищенні свого інтелектуального та професійного рівня, по-друге, більш
ефективному використанню трудових ресурсів на підприємствах, і по-третє,
підвищить ефективність функціонування самих підприємств, що має велике
соціально-економічне значення для економіки країни в цілому.
Авторська довідка
Прізвище Шиманська
Ім’я Катерина
По батькові
Володимирівна
Домашня адреса (індекс) 10007,
Житомир, пров. 5-й Фруктовий, 2
Домашній
телефон (80412) 42-70-28
Місце роботи (установа, кафедра) кафедра бухгалтерського обліку і контролю Житомирського державного
технологічного університету
Посада асистент
Автор ________________ К.В. Шиманська