Економічні наукі/Економіка підприємства
аспірант Карабаза
І.А.
Етапи проведення аналізу виробничих
запасів
Запаси в тій чи іншій формі використовуються на всіх підприємствах,
і на багатьох з них виробничі запаси є основою матеріального виробництва. Запаси
є тим ланцюгом, який поєднує всі елементи логістичної
системи. Так, від якісного матеріально-технічного забезпечення залежить
безперервність та ритмічність роботи підприємства; на етапі виробництва від
ефективності використання запасів залежать кількісні та якісні показники
готової продукції, її собівартість; на етапі збуту виконання планів реалізації
продукції, вагому частину вартості якої, зокрема, на гірничозбагачувальних
підприємствах (ГЗП), складають саме виробничі запаси, а також реалізація
непотрібних чи надлишкових матеріалів формують фінансові результати діяльності
підприємства. Отже, виробничі запаси задіяні на всіх етапах господарської
діяльності підприємств, тому для управління матеріальними потоками доцільно
використовувати аналіз запасів, який має змогу забезпечити грунтовну базу для
прийняття виважених рішень стосовно управління потоками запасів.
Досліджуючи питання аналізу виробничих запасів, доцільно розглянути існуючі
підходи до виділення етапів цього процесу в науковій літературі.
І.О. Чаюн та І.Ю. Бондар відокремлюють шість основних етапів аналізу
запасів: аналіз загального обсягу запасів та їх відповідності потребам
виробництва; аналіз запасів у днях середньодобового споживання; аналіз
обіговості виробничіх запасів; аналіз факторів, що впливають на обсяг та
структуру запасів; аналіз фінансування запасів та аналіз ефективності
управління запасами. [1;с.54]
М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток, М.Г.
Чумаченко та інші виділяють такі етапи аналізу запасів: аналіз
обгрунтованості та ефективності формування портфеля договорів на поставку
матеріальних ресурсів; аналіз ефективного використання матеріальних ресурсів;
аналіз можливостей мобілізації виявлених резервів підвищення ефективності
використання матеріальних ресурсів. [2; с.405-426]
С.Б. Барнгольц, Г.М. Тація вказують такі основні напрямкі аналізу
виробничих запасів, як аналіз виконання плану постачання матеріалів, аналіз
стану матеріалів та аналіз використання матеріалів. [3;с. 107]
К.Д. Науменко, досліджуючи аналіз виробничо-господарської діяльності
гірничіх підприємств, виділяє лише два основних етапи аналізу запасів, зокрема,
аналіз забезпечення запасами матеріальних ресурсів та виявлення основних
напрямків економії матеріальних ресурсів. [4;с. 211-216]
На погляд автору доцільним є розмежування етапів аналізу виробничіх запасів
відповідно до сфер господарського ланцюгу, а саме матеріально-технічного
постачання (аналіз забезпечення підприємства матеріалами для безперервної
роботи), виробництва (аналіз ефективності використання виробничих ресурсів),
збуту (аналіз непотрібних матеріалів), до того ж на відміну від таких авторів,
як І.О. Чаюн та І.Ю. Бондар, вважаю, що аналіз ефективності управління запасами
має проводитись не заключним етапом, а бути складовою частиною усіх попередньо
вказаних етапів.
Слід зазначити також, що на гірничозбагачувальних підприємствах в сучасних
умовах розвитку вітчізняного народно-господаського комплексу на первісному
етапі аналізу доцільно проводити не лише аналіз забезпеченності підприємства
матеріалами, вагому частку яких займає сировина (видобута залізна руда), а й
аналіз забезпеченності запасами руди за змістом в ній металлу. Потрібно
досліджувати темпи зниження вмісту заліза у наявній до переробки аглоруді, так
як якщо вони будуть зменшуватись, то буде зменшуватись і вміст заліза у
збагаченій залізній руді – концентраті, агломераті, що в свою чергу призведе до
зниження конкурентоспроможності підприємства за технічними показниками
продукції на світовому ринку та втрати суттевої частини виручки. Таким чином,
своєчасно відстежена на епапі матеріально-технічного постачання тенденція до
зменшення вмісту заліза в аглоруді, може призвести до своєчасного прийняття
рішення, наприклад, про часткову заміну власної добичі руди на купівлю в
альтернативних постачальників.
В свою чергу, в складі другого етапу аналізу виробничіх запасів окрім
вказаних раніше аспектів аналізу, на ГЗП потрібно включати аналіз використання
сировини при збагаченні (розраховувати та аналізувати коефіцієнти вилучення та
комплексного використання). Також на двох останніх етапах доцільно проводити
розробку комплексу заходів, спрямованих на виявлення можливостей раціонального
використання відходів виробництва (породи, відвалів, хвостів), а також на
економічне стимулювання та підвищення повноти використання сировинних ресурсів.
Література:
1. Чаюн І.О., Бондар І.Ю. Управління
матеріально-технічним забезпеченням підприємств. –К.:Київський національний
торгово-економічний університет, 2002. -111с.
2. Економічний аналіз: Навч.посібник/ М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбаток; за ред. М.Г. Чумаченка.-
К.: КНЕУ, 2001. – 540с
3. Экономический
анализ хозяйственной деятельности предприятий и обьединений/
под ред. С.Б. Барнгольц, Г.М. Тация.-
М.: Финансы и статистика, 1986.-407с.
4. К.Д. Науменко Анализ
производственно-хозяйственной деятельности горных предприятий.-М;
Недра. 1982.-255с.