Байназаров Д. А.

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Сучасні підходи до організації роботи

методичних об’єднань учителів географії

У системі підвищення кваліфікації вчителів географії у міжатестаційний період чільне місце посідає фахове районне (міське) методичне об’єднання (Р(М)МО). Загальні теоретичні питання наукового підходу до проблеми організації роботи Р(М)МО розглядали такі вчені, як Ю. К. Бабанський, І. Ф. Жерносєк, С. В. Крисюк, І. О. Маслікова, О. Ю. Панасюк, О. Л. Сидоренко, С. М. Смирнова та інші. Однак, у науковій літературі мало уваги приділено питанням  застосування конкретних форм та методів роботи, планування та моніторингу діяльності Р(М)МО взагалі та географії зокрема.

Методичне об’єднання – це добровільне фахове об’єднання педагогічних працівників. Основною метою створення таких об’єднань є колективне опрацювання педагогами найактуальніших проблем, пов’язаних із змістом їхньої професійної діяльності, взаємний обмін досвідом.

Обмін досвідом роботи має на меті популяризацію і розповсюдження ефективної педагогічної практики, створення психолого-педагогічних стимулів для розвитку творчої діяльності вчителів. Специфікою цього виду діяльності в Р(М)МО є підготовчий етап, що складається з інтенсивної самоосвітньої роботи, яка значно збагачує вчителя новітніми системними знаннями з основ наук, предметно-методичної діяльності, спрямованої на зростання його предметних знань та вмінь. Робота методичних об’єднань особливого значення набуває у період після атестації, коли протягом 5 років учителі самостійно підвищують свою педагогічну майстерність.

Шкільне методичне об’єднання вчителів географії є основною формою методичної роботи в навчальному закладі (І рівень). ІІ рівень методичної роботи забезпечує районне (міське) методичне об’єднання вчителів географії. На ІІІ рівні методист обласного інституту безперервної освіти координує роботу керівників районних (міських) методичних об’єднань  вчителів географії.

Вивчення досвіду роботи методичних об’єднань вчителів географії Харківського регіону, за даними Харківського обласного науково-методичного інституту безперервної освіти, здійснене на основі аналізу діяльності (Р(М)МО) Дергачівського району Харківської області, Московського району м. Харкова та м. Первомайський показало, що основними формами роботи районного (міського) методичного об’єднання за видами педагогічної діяльності є такі:

·    повсякденна професійно-педагогічна діяльність – основний вид діяльності, який є метою, засобом і кінцевим результатом роботи Р(М)МО;

·    обмін досвідом роботи – популяризація і розповсюдження ефективної педагогічної практики, збагачення педагогічної діяльності нестандартними підходами; узагальнення системи творчої діяльності членів Р(М)МО - основа якості і результативності педагогічного процесу;

·    наукова конференція, що має на меті виявити та обґрунтувати новаторські ідеї та концептуальні положення, які вимагають апробації на практиці;

·    семінар, який як вид діяльності має реалізовувати такі цілі: забезпечити умови для зростання культури спілкування, полеміки, дискусії; обґрунтувати необхідність системного вивчення науково педагогічної літератури, неперервного підвищення кваліфікації;

·     організація роботи творчої групи вчителів, призначення якої полягає в тому, щоб створити науково-методичні умови учасникам Р(М)МО для забезпечення регіону педагогічними кадрами, здатними до професійного росту та формування регіонального компонента змісту та методів освіти;

·     майстер-клас, що проводиться кращими фахівцями-географами в районі за затвердженим керівником Р(М)МО графіком, розробленим відповідно до банку даних ефективного прогресивного педагогічного досвіду району (міста);

·     педагогічна майстерня, робота якої здійснюється диференційовано: для молодих, досвідчених та творчих педагогів;

·     організація роботи з обдарованими учнями, яка включає в себе: підготовку учнів до участі в олімпіадах, конкурсах, керівництво науково-дослідною, пошуковою роботою учнів, проведення науково-практичних учнівських конференцій;

·     школа ефективного прогресивного педагогічного досвіду, основними формами роботи якої є: семінари-практикуми, практичні заняття, тренінги, обговорення наукових статей, захист авторських проектів і розробок;

·     школа молодого педагога, суттєвою відмінністю якої є те, що її учасники потребують удосконалення не фахового рівня, а методичного;

·     гурток якості – групова форма роботи, яка передбачає спільну діяльність педагогів, що ранжирують проблеми, планують напрями і зміст діяльності та можливий результат, визначають шляхи експерименту, пошуку і критерії успіху, потім практично реалізують висунуті задачі.

Разом із описаними формами ознакою модернізації методичної роботи стало запровадження нових форм методичної роботи, а саме: методична панорама; методичний бенефіс; методичний дискусійний клуб; методична олімпіада-конкурс; методичний брейн-ринг; педагогічні гостини; захист планів методичних об’єднань; рольова гра; відкритий педагогічний клуб; діалогічна пара; методична оперативна нарада; група заємовідвідин і підтримки; психолого-педагогічний семінар; віртуальне методичне об’єднання та інші.

Таким чином, на сьогодні для більш ефективної діяльності Р(М)МО, необхідно більш чітко упорядкувати цілі, завдання, форми та методи їх роботи, шляхом розробки методичних рекомендацій по організації та плануванню роботи методичних об’єднань вчителів географії, проведенню Інтернет-конференцій для керівників методичних об’єднань та вчителів географії, розробки проекту положення про методичне об’єднання вчителів географії, системи моніторингу та алгоритмізації  його діяльності.

Література:

1.     Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа)  // Директор школи. – 2002 – № 1. – С.11-15.

2.     Уілмс Д. Системы мониторинга и модель «вход-выход» // Директор школы. 1995. № 1. - С. 37-41.