Психологія і соціологія/12. Соціальна психологія

Канд. психол.н. Поліщук О.М., Кривко Т.А.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

 

Моральна свідомість та самосвідомість особистості:

соціально-психологічний аспект

 

В умовах поглиблення широкомасштабного процесу глобалізації та по­ширення його на всі сфери життєдіяльності людського суспільства, вважаємо за доречне звернути увагу на проблеми моральної свідомості та самосвідомості особистості, актуальність яких зумовлена як «загостреною» соціальною ситуа­цією, так і необхідністю розібратися в особливостях деперсоніфікації, лібералі­зації, інтерналізації моральних принци­пів, що впливають на процес її формува­ння та можливостей щодо переоцінки індивідуальної системи цінностей. Ми вважаємо, що постановка даної пробле­ми вимагає вивчення суттєвих положень морального становлення та розвитку самосвідомості особистості.

Проблема самосвідомості знайшла своє відображення у працях Д.Болдуї­на, Л.Кольберга, П.Масена, Ж.Піаже, Е.Шпрангера, О.М.Леонтьєва, С.Л.Рубін­штейна, Л.І.Божович, О.Г.Асмолова, К.О.Абульханової-Славської, Л.І.Анцифе­рової, І.С.Кона, Г.С.Костюка, П.Р.Чамати, М.Й.Боришевського, Т.М.Титаренко, В.О.Татенка та ін.

Однією з актуальних проблем психології та педагогіки є проблема мора­льного розвитку дитини, який і досі не виділений як окрема лінія вікового роз­витку. Тому встановлення спадкоємності психічних утворень, які визначають будову моральної свідомості й моральної поведінки особистості, є утрудненим.

Психологічний зміст моралі полягає в тому, що поведінка людини розгля­дається з точки зору її наслідків для інших людей (корисність, шкода, відмежо­ваність від інших). Д.Болдуїн вбачав процес сходження особистості до мораль­ності та духовності через набуття й асиміляцію цих утворень у сутнісному цен­трі людини – в її «Я». Будучи центральною інстанцією особистості, «Я» володіє самосвідомістю чи Я-концепцією [2, с.272]. Самосвідомість виникає в процесі розвитку свідомості особистості, тоді, як вона стає самостійним суб’єктом.

Процес становлення особистості включає в себе формування її свідомості і самосвідомості, тобто усвідомлення не лише оточуючого, а й самого себе у своїх стосунках з оточуючим світом, усвідомлення себе як «Я». Цей процес характеризуєть­ся здатністю самостійно та свідомо ставити перед собою цілі своєї діяльності й реалізовувати їх.

Т.М.Титаренко трактує самосвідомість як здатність безпосередньо само­відображати себе, сприймати себе з боку, рефлексувати з приводу своїх можли­востей, що є важливим фактором становлення особистості, її розвитку та вдос­коналення. Самосвідомість – складна інтеґративна властивість психічної діяль­ності людини, яка забезпечує усвідомлення своїх схильностей, вибір діяльності, формування індивідуального стилю життя, наближення до своєї сутності, цент­ральним структурним компонентом якої є самооцінка [3].

Поняття «самосвідомість» використовується як цілісність, що включає як процесуальні, так і структурні характеристики. Як будь-яке складне психологіч­не утворення, самосвідомість є нерозривною єдністю трьох складових: ког­нітивної (самопізнавальної), емоційної (ставлення до себе) та регулятивної.

У літературі не раз висловлювалась думка про те, що самосвідомість, об­раз «Я» мають рівневу будову. І.С.Кон формулює рівневу концепцію образу «Я», використовуючи поняття настанови. В цілому образ «Я» розуміється як настановна система; настанови включають в себе три компоненти: когнітивний, афективний та похідну перших двох – поведінковий. Нижній рівень образу «Я» складають неусвідомлені, представлені тільки в переживанні, настанови, що традиційно асоціюються в психології з «самопочуттям» та емоційним став­лен­ням до себе. На вищому рівні розміщені усвідомлення та самооцінка окремих властивос­тей і якостей, згодом ці власні самооцінки складаються у відносно цілісний об­раз. Нарешті, сам образ «Я» вписується у загальну систему ціннісних орієнта­цій особистості, пов’язаних з усвідомленням нею цілей своєї життєдіяльності та засобів, необхідних для досягнення цих цілей» [1].

Т.Д.Шевеленкова пропонує розглянути ціннісну структуру особистості як результат двостороннього процесу [5, с. 62-68]. З одного боку, при формуванні структури особистості відбувається процес засвоєння людиною суспільних і моральних цінностей, соціальних норм, ролей, узагальнених цілей, типів моти­вації тощо, які є для неї певними орієнтирами при освоєнні соціального світу. З іншого – включення людини в життя соціального світу характеризує процес становлення структури людського «Я», моральної свідомості, виокремлення людиною себе із оточуючого світу й усвідомлення себе.

У контексті становлення моральної свідомості особистості перешкодами можуть бути не тільки зовнішні об’єктивні обставини і ставлення, але й різні явища і риси власної особистості: гордість, совість, самолюбство, воля, нерішу­чість і т.д. Це пов’язане з тим, що власне «Я» людини, іноді навіть більшою мі­рою, ніж об’єктивні обставини, може виступати як умова, мета чи мотив її бага­томірних дій. Якщо спрямовувати особистість до свого потенційного «Я», сві­домості та самосвідомості, джерела самоактуалізації та творчості, не дивлячись на обставини, які могли впливати на неї, людина сама зрозуміє що в ній є щось незамінне, яке не перекривається ні знаннями, ні попередніми досяг­нен­нями людства чи обставинами сучасних глобалізаційних умов, і це «щось» є най цін­нішим у ній. Таким чином перед людиною виникне простір самопізнання та самовдосконалення.

 

Література:

1.     Кон И.С. Открытие «Я». – М., 1978. – 368с.

2.     Налчаджян А.А. Я-концепция // Психология самосознания. Хрестома­тия. – Самара: Изд.дом «БАХРАХ-М», 2000. – С.272.

3.     Психологія особистості: Словник-довідник /За ред. П.П.Горностая, Т.М.Титаренко. – К.: Рута, 2001. – 320с.

4.     Столин В.В.Самосознание личности. – М.: Изд-во МГУ, 1983. – 284с.

5.     Шевеленкова Т.Д. Специфика психологического подхода к изучению ценностных явлений // Психологические аспекты человеческой деятельнос­ти. Гл.VІІ: Психология личности. – М., 1978. – Ч.3. – С.62-68.

Відомості про авторів

Прізвище, ім’я по батькові:         Кривко Тетяна Анатоліївна

Домашня адреса:                          58013, м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 79/42 (а/с18)

Телефон:                                       8(0372)516497, 8(050)7138318

e-mail                                             tetyana_kryvko@unicom.cv.ua

Посада та місце роботи: асистент кафедри прикладної психології

                                                     Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича

Науковий ступінь:                      -

Вчене звання:                             -

Адреса ЧНУ:                   58000. м. Чернівці, вул.Коцюбинського,2; тел. 58-47-82.

 

 

Прізвище, ім’я по батькові:        Поліщук Оксана Миколаївна

Домашня адреса:             58000, м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 7/26

Телефон:                                      8(03722) 33617; 8(0372)550015

e-mail                                            sun@sacura.net

Посада та місце роботи:             доцент кафедри психології

                                                     Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича

Науковий ступінь:                      кандидат психол.наук

Вчене звання:                             

Адреса:                            58000. м. Чернівці, вул.Коцюбинського,2; тел. 58-47-82.