Секція: Державне управління

Підсекція: Сучасні технології управління

Мамонтова Е. В.

Національна академія державного управління при Президентові України Одеський регіональний інститут державного управління

ВНУТРІШНІ ТА ЗОВНІШНІ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ: СИМВОЛІЧНИЙ АСПЕКТ

Роль держави в управлінні суспільними справами, у вирішенні основних питань соціального розвитку реалізується через її функції, які спрямовані на задовільнення різноманітних інтересів та потреб як окремих осіб, еліт, соціальних груп, так і суспільства в цілому.

В залежності від того, які невідкладні проблеми й стратегічні завдання необхідно вирішувати суспільству, встановлюються функції держави. Сьогодні існує досить широка номенклатура наукової літератури з класифікації державних функцій.

Одним з найпоширеніших підходів є розподіл функцій держави на зовнішні та внутрішні.

Серед основних напрямків діяльності держави по управлінню внутрішнім життям суспільства відрізняють економічну, соціальну, політичну, правоохоронну, екологічну функції.

Так економічна функція держави полягає у створенні організаційно-правових умов ефективної економічної діяльності суспільства.

Соціальна функція держави сприяє забезпеченню нормальних умов життя для всіх членів суспільства, регулювання відносин між громадянами, соціальними групами з приводу їхнього місця в суспільстві.

Ряд правознавців окремо виділяють функцію захисту прав та свобод людини і громадянина, яка полягає у конституційному закріпленні особистих, політичних і соціальних прав людини через діяльність державних органів, що захищають права людини і громадянина.

Забезпечення цілісності суспільства, формою якого і виступає держава, визначає її політичну функцію. Іншими словами, політична функція держави полягає у регулюванні відносин між громадянами, соціальними групами, класами, націями у зв’язку з реалізацією їх політичних інтересів, у гармонізації інтересів різноманітних соціальних спільнот.

Правоохоронна функція держави реалізується у встановленні та охороні правопорядку, діяльності по забезпеченню точного та повного виконання положень законодавства громадянами, організаціями та державними установами.

До традиційного переліку внутрішніх функцій держави в останній час додаються нові. Так, у число ведучих висувається екологічна функція держави, яка спрямована на регулювання діяльності людей у сфері використання навколишнього середовища та проявляється у створенні нормативно-правових умов захисту та безпеки довкілля.

За організацію створення та забезпечення зберігання культурної спадщини та доступу громадян до неї відповідає культурна (духовна) функція держави.

Інформаційна функція держави полягає у забезпеченні системи отримання, використання, поширення та збереження інформації.

Дехто з дослідників відокремлює демографічну функцію держави, яка пов’язана з гарантуванням демографічної безпеки та збереженням людських ресурсів.

Основні напрями діяльності держави на світовій арені визначають її зовнішні функції: дипломатичну, зовнішньоекономічну, зовнішньополітичну, інформаційно-культурну, та функцію глобальної співпраці.

Так, дипломатична функція держави спрямована на підтримку цивілізованих стосунків з іншими державами, суб’єктами міжнародного права та забезпечує гідне представництво держави на міжнародній арені.

За розвиток взаємовигідного економічного співробітництва з державами та групами держав, за участь у світовому поділу праці та обміні новітніми технологіями, за координацію фінансово-кредитного і товарообігу відповідає зовнішньоекономічна функція держави.

Зовнішньополітична функція держави включає підтримку світового порядку та загальних норм міжнародного права з метою запобігання глобальних конфліктів.

За взаємний інформаційний обмін та культурне співробітництво відповідає інформаційно-культурна функція держави.

Функція глобальної співпраці полягає у співробітництві у вирішенні глобальних проблем сучасності (економічних, енергетичних, демографічних тощо) .

В цілому зовнішні функції держави покликані вирішувати такі завдання: захист інтересів і суверенітету держави в усіх сферах державних відносин та з’ясування й реалізація міждержавних й міжнародних інтересів через дипломатичні відносини і служби, а також участь у роботі міжнародних організацій, союзів, об’єднань. Інакше кажучи, головними напрямками діяльності держави у зовнішньому середовищі є забезпечення державної безпеки та міжнародне співробітництво.

Враховуючи те, що у сучасному глобалізованому світі громадське життя все більше інтернаціоналізується, межа між внутрішніми та зовнішніми функціями поступово зникає. Практично кожна з функцій держави має як зовнішній, так і внутрішній аспекти.

Однак становлення інформаційного суспільства та символізація соціальних відносин, що його супроводжує, вимагають оновлення арсеналу технологій управління, зокрема за рахунок посилення символічного ресурсу державно-регулятивного впливу. Звертаючись до соціальної природи символічного та використовуючи його інтегративний потенціал, держава через діяльність економічних, політичних, культурно-освітніх структур відстоює загальнонаціональні інтереси на опосередкованому рівні, що значно підвищує ефективність реалізації її функцій.