УДК 636.4.05 (477)

Зооінженерія

 

ПОРОДОВИПРОБУВАННЯ СВИНЕЙ В УКРАЇНІ

 

Рибалко В.П., доктор с.-г. наук (Інститут свинарства УААН)

Нагаєвич В.М., канд. с.-г. наук (Полтавська ДАА)

Герасимов В.І., канд. с.-г. наук (Харківська ДЗВА)

 

 

З метою раціонального використання свиней різних порід в 1999-2002 роках на базі Інституту свинарства УААН проведене порівняльне породовипробування свиней основних генотипів, що розводяться в Україні, з використанням загально прийнятих методик.

Результати досліджень. Найбільший середньодобовий приріст під час контрольного вирощування (табл. 1) був зафіксований у молодняка великої білої породи – 643 г, а найменший у тварин миргородської породи – 595 г. Свині великої білої породи швидше за інших досягли живої маси 100 кг і менше витрачали корму на 1 кг приросту. Найгіршими ці показники були у тварин великої чорної та миргородської порід (234 і 235 днів, 5,94 і 5,92 к.од.).

1.     Показники контрольного вирощування свиней різних генотипів

Показники

Генотипи

ВЧ

УМ

ЧБ

ПМ

ВБ

УСБ

М

n

10

10

10

10

10

10

10

Вік досягнення живої маси 100 кг, днів

234

231

229

225

223

230

235

Середньодобовий приріст, г

613

615

618

620

643

612

595

Витрати корму на 1 кг приросту, к. од.

5,94

5,81

5,74

5,81

5,68

5,79

5,92

Прижиттєва товщина шпику, мм

34

28

28

26

32

32

34

 

ВБ – велика біла, ВЧ – велика чорна, УСБ – українська степова біла, ПМ – полтавська м¢ясна, УМ – українська м¢ясна, М – миргородська, ЧБ – червона білопоясна.

 

На контрольній відгодівлі дещо кращі показники мали свині ВБ, ПМ та ЧБ порід. Їх середньодобовий приріст досягав 725, 720 та 717 г, а вік досягнення живої маси 100 кг – 200, 202 та 201 день (табл. 2).

2. Показники контрольної відгодівлі свиней різних генотипів

Показники

Генотипи

ВЧ

УМ

ЧБ

ПМ

ВБ

УСБ

М

n

10

10

10

10

10

10

10

Вік досягнення живої маси 100 кг, днів

208

207

201

202

200

205

212

Середньодобовий приріст, г

707

705

717

720

725

712

695

Витрати корму на 1 кг приросту, к. од.

4,44

4,33

4,24

4,30

4,28

4,37

4,45

 

Найменші витрати корму на 1 кг приросту були зафіксовані у тварин ЧБ – 4,24 к. од., а найбільші – у підсвинків ВЧ і М порід – 4,44 та 4,45 к. од. Сама менша величина прижиттєвої товщини шпику була відмічена у свиней ПМ – 26 мм, трохи більша у підсвинків УМ та ЧБ – 28 мм, а найбільша у тварин М і ВЧ – 34 мм. Свині УСБ і ВБ порід за цим показником займали проміжне становище.

Результати контрольного забою підтвердили перевагу свиней ПМ і ЧБ за показником довжини півтуші (95,3 і 95,7). Найменша довжина півтуші і найбільша товщина шпику відмічена у тварин ВЧ породи (91,0 см і 37,7 мм). Тварини ПМ значно перевищували представників інших генотипів за величиною площі “м¢язового вічка” – 36,1 см2. Вони ж разом із підсвинками ЧБ мали найбільшу масу окосту – 11,8 кг, а найменшим цей показник виявився у тварин ВБ породи – 10,3 кг. Вихід м¢яса в туші найбільшим був у свиней української м¢ясної породи – 61,7, а найменшим – у тварин ВЧ – 53,3%. Їх туші відрізнялись і найбільшим вмістом сала – 35,4%. Найменший показник виходу кісток зафіксовано у тушах тварин ЧБ – 9,5, а найбільший він був у свиней ВБ – 12,7% (табл. 3).

 

 

3.     Результати контрольного забою свиней при живій масі 100 кг

Показники

Генотипи

ВБ

УСБ

ВЧ

М

ПМ

УМ

ЧБ

n

4

4

4

4

4

4

4

Забійний вихід, %

69,3

69,4

67,7

68,0

71,7

68,1

69,4

Довжина півтуші, см

92,7

92,0

91,0

91,8

95,3

93,3

95,7

Довжина шпику на рівні 6-7 грудних хребців, мм

34,2

34,7

37,7

35,1

30,0

32,0

31,5

Площа “м¢язового вічка”, см2

27,3

26,4

26,7

27,3

36,1

29,7

27,6

Маса задньої третини півтуші, кг

10,3

10,5

10,5

10,4

11,8

11,2

11,8

Вихід туші, %

м¢яса

58,6

57,9

53,3

53,6

61,5

61,7

61,3

сала

28,7

29,8

35,4

35,2

28,2

27,4

29,2

кісток

12,7

12,3

11,3

11,2

10,3

10,9

9,5

 

Таким чином, перевагу за відгодівельними якостями мали підсвинки полтавської м¢ясної, червоної білопоясної та великої білої порід.

Показники забійних якостей чистопородних підсвинків підтвердили традиційний розподіл генотипів та м¢ясний, сальний і універсальний напрямки продуктивності. Так, тварини миргородської і великої чорної породи мали самі короткі (94,0 і 90,0 см) і найбільш осалені туші (товщина шпику, відповідно, 35,1 і 38,0 мм; вихід м¢яса – 56,3 і 58,8%). Свині ж м¢ясних генотипів мали більшу масу окосту (11,6-12,1 кг), довжину туші (98,0-100 см) і площу “м¢язового вічка” (28,2-36,1 см2), а також меншу товщину шпику (26,0-28,0 мм).

Висновки. При чистопородному розведенні молодняку провідних генотипів, одержаного в умовах експериментальної бази ІС УААН, показники скоростиглості на контрольному вирощуванні були кращими у тварин великої білої породи, на контрольній відгодівлі – у підсвинків великої білої, полтавської м¢ясної та червоної білопоясної порід.

Показники забійних якостей чистопородних підсвинків, що одержані у двох серіях дослідів, підтвердили традиційний розподіл генотипів за м¢ясним, сальним і універсальним напрямком продуктивності.