К.е.н., доцент, доцент кафедри фінансів та банківської справи Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, Халатур С.М

Україна

Системний підхід у дослідженні стратегії економічного розвитку

Сьогодні Україна знаходиться на шляху становлення сучасних умов господарювання. Інтеграція у світовий простір відбувається за прискореними темпами,але має неоднозначний характер для нашої країни . Маючи всі шанси займати лідируючі позиції у Європі , нажаль, Україна не здатна своєчасно мобілізувати всі необхідні ресурси в потрібний момент, і не використовує свої наявні переваги.

Останнім часом системний підхід починає займати в економічних дослідженнях самостійне місце. Але це не є набір якихось інструкцій та принципів для керуючих , а спосіб мислення по відношенню до організації та управління. Він дозволяє за допомогою абстрактних методів підійти до моделювання складних, багатопланових процесів, значно спрощуючи рішення конкретної задачі, при цьому, не втрачаючи повноти властивостей аналізованих явищ.

Добробут економіки країни залежить від добробуту її громадян. Кожна людина своєю працею створює суспільний продукт, цим самим, збагачуючи себе, та одночасно збагачує державу. Розвиток економіки, щоб бути ефективним, має бути плановим. Таким чином розробляються стратегії економічного розвитку. Однак стратегію не тільки потрібно розробити, але й її виконувати. Стратегія економічного розвитку, розроблена крізь призму соціальних потреб, за умов її реалізації допоможе країні зайняти високі світові позиції за економічними і соціальними показниками.

У процесі системного аналізу створюється абстрактна концептуальна система, котра описується за допомогою символів чи інших засобів та являє собою певну структурно-логічною конструкцією, мета якої – слугувати інструментом для розуміння, опису та більш повної оптимізації поведінки реальної системи, зв’язків і відношень її елементів.

Системний аналіз застосовується для розв’язання складних проблем, пов’язаних з діяльністю людей. Він не суперечить іншим методам аналізу прийняття рішень, проте різниться поєднанням в єдиній методології взаємопов’язаних понять, методів і прийомів, які раніше використовувалися відокремлено при розв’язанні часткових проблем.

Під системним аналізом розуміється всебічний підхід до прийняття рішень, необхідний для правильного вибору або розробки напрямки діяльності.

Як елемент системи державного регулювання національної економіки цей підхід дозволяє підвищити конкурентоспроможність країни на світовому ринку з огляду на можливість виявлення найважливіших проблем та визначення таких напрямків їх перспективного розвитку, для яких є найсприятливіші умови та наявні ресурси.

Найважливішими проблемами сучасного економічного розвитку є: вибір правильного напряму розвитку, чіткий вибір пріоритетів на шляху до втілення обраної моделі. У рамках системного підходу так само можна виділити проблеми копіювання стратегії або навіть техніки формування, яка може працювати в одній ситуації та бути абсолютно даремною в іншій
Системний підхід у процесі розвитку вдосконалювався, змінювалася і сфера його застосування. На його базі розроблялися завдання управління в декількох напрямках.

Цей метод можна назвати універсальним , оскільки, він застосовується в управлінні будь-якими організаціями. Значну роль відіграє в веденні управлінської діяльності. Управління з позиції системного походу є здійснення сукупності впливів на об'єкт для досягнення заданої мети, на підставі інформації про поведінку об'єкта і стану зовнішнього середовища.

Основне практичне значення системного аналізу полягає не лише в кількісній визначеності шляхів і способів вирішення проблеми, а в зростанні ступеня її розуміння спеціалістами та експертами, котрі беруть участь у вирішенні цієї проблеми, і визначенні альтернативних шляхів досягнення певної мети особами, що відповідальні за ухвалення управлінських рішень.

За прикладом системного підходу, існує можливість поєднати стратегічний аналіз з економічним та соціальним аналізом (поєднання економічних, соціальних та екологічних завдань, врахування комплексу характеристик поточного стану соціально-економічної системи, досягнутих результатів її функціонування) , результатом яких стане найбільш адаптована система, оскільки потреби населення є ключовими - держава повинна їх вирішувати в першу чергу . Якщо держава їх проігнорує, то рівень добробуту теж буде знижуватися.

Отже, стратегія економічного розвитку України покликана змінити ситуацію країни на кращу. Бажаним результатом є досягнення сталого рівня розвитку України. Забезпечення стійких темпів економічного зростання є одним з найважливіших завдань національної економіки будь-якої країни світу, а завдяки системному підходу та його всебічному охопленні при аналізі ситуації є все можливості для досягнення даної мети.

Література:

1. Буркальцева Д.Д. Державні механізми управління макроекономічною безпекою України / Д.Д. Буркальцева // Актуальні проблеми економіки. – 2010.- № 11(113). –. С. 29-37.

2. Варналій З.С. Економічна безпека України: проблеми та пріоритети зміцнення: [монографія] / З.С.Варналій, Д.Д. Буркальцева, О.С. Саенко. - К.: Знання України, 2011. -299 с.

3. Градов А.П. Национальная экономика. 2-е изд. / Градов А.П.- СПб.: Питер, 2005.-240 с