Государственное управление /2. Современные технологии управления
Канд. наук з держ. упр.
Аровіна М.П.
Донецький національний університет імені Василя Стуса, м.
Вінниця, Україна
Реалізація
принципів Broadband в інформаційному просторі України
Серед основних прав людини, які закріплені документами ООН, важливим є
«право на доступ до Інтернету» або «право на бродбенд » (The right to Internet
access & The right to broadband). Воно передбачає можливість доступу до
інформації і знань практично миттєво в будь-якому куточку світу завдяки
сучасним інформаційно-комп’ютерним технологіям (ІКТ). Це міжнародні
зобов’язання держави щодо забезпечення прав громадян, які логічно продовжують
права на свободу інформації та на висловлювання (The right to Freedom of
expression and opinion) [1].
В Україні розробка та
просування ключових напрямків політики broadband
розпочалася у 2014 році. Серед пріоритетних завдань визначено наступні [2]:
– відповідність законодавства у
сфері телекомунікацій європейським вимогам;
– досягнення міжнародних стандартів
технологічного розвитку країни;
– впровадження широкосмугового
доступу до мережі Інтернет на підставі швидкісної передачі даних;
– найшвидший розвиток бездротового
доступу до мережі Інтернет на базі технологій 3G та 4G.
Провадження інформаційної політики в першу чергу означає прийняття та
підтримку її принципів в конкретній діяльності, в нашому випадку це принципи
broadband (табл.1).
Таблиця 1
Світові принципи політики broadband [2]
|
Назва принципу |
Зміст принципу |
|
1. Вибір |
Правила, які
гарантують Інтернет-провайдерам та виробникам контенту пропозицію своїх
послуг |
|
2. Відсутність дискримінації |
Відсутність
схем контролю передачі інформації, які надають перевагу певним програмам над
іншими |
|
3. Приватність |
Існування законодавства щодо
приватності даних та його застосування усіма медіа |
|
4. Відкриті системи |
Структура
Інтернету на зразок «від одного до другого кінця» («end-to-end»), та чітко
визначені «замкнені простори» («walled gardens») |
|
5. Функціональна сумісність |
Приватність
«Set-top boxes» у домашньому господарстві |
|
6. Зобов'язання перед громадськістю |
Задоволення
інтересів громадськості |
|
7. Громадянський зміст |
Охоплення
більшої аудиторії для некомерційного інформаційного обміну |
|
8. Можливості для освіти |
Навчання для
категорій будь-якого віку |
|
9. Програми для дітей |
Збереження
вимог щодо дитячих програм (освітніх та інформаційних) |
|
10. Цифровий поділ |
Подолання цифрової нерівності |
Аналізуючи дані табл.1, можна умовно розподілити принципи на три групи:
нормативно-правові, техніко-технологічні, соціальні.
Слід зазначити, що за останні роки створено низку законодавчих актів, які
забезпечують підґрунтя щодо використання нормативно-правових принципів.
Наприклад, це Закони України «Про інформацію», «Про інформаційні агентства»,
«Про державну таємницю», «Про захист інформації в автоматизованих системах»
тощо [3]. Вони закріплюють право громадян на інформацію, іі використання,
поширення та зберігання, основи діяльності та міжнародного співробітництва
інформаційних агентств, умови дотримання права власності громадян та юридичних
осіб на інформацію та багато іншого.
Техніко-технологічна група принципів на практиці реалізується шляхом здійснення доступу до мережі Інтернет [1].
Основними видами доступу є:
–
вузькосмуговий
(ВСД) канал, достатній для передачі голосу, швидкістью 64 Кбіт/с,
–
широкосмуговий (ШСД),
найбільш перспективний, дозволяє передавати
водночас сигнали різних служб, наприклад, дані, голос і відео зі
швидкістю не менше 256 Кбіт/с.
Виділяють мобільний або фіксований ШСД. Фіксований будується на основі дротових з'єднань, в той час як мобільний включає в
себе передачу даних за допомогою бездротових.
Розуміння необхідності модернізації національних
інформаційних інфраструктур в контексті політики broadband обумовили розробку
«Національних планів ШСД» фактично у всіх інформаційно розвинених країнах (США, КНР, Франція) та наднаціональних
структурах (ЄС). Вартість проектів у межах цих планів коливається від 9 млрд. євро
до 60 млрд. дол. США [1].
Однак на цей час, незважаючи на те, що політика broadband визначається в Україні як загальнонаціональне завдання, темпи впровадження ШСД недостатньо високі. Про це свідчить місце нашої
держави в світових рейтингах (табл.2).
Таблиця
2
Рейтинги України за окремими
індексами [5]
|
Показник |
Місце в рейтингу |
|
|
2015 рік |
2014 рік |
|
|
Глобальний індекс
конкурентоспроможності WEF Global Competitiveness Index |
79 із 140 |
76 із 144 країн |
|
Індекс мережевої готовності
(WEF Networked Readiness Index) |
71 із 143 країн |
81 із 148 країн |
|
Індекс технологічної готовності
(WEF Technological Readiness Index) |
86 із 140 країн |
94 із 148 країн |
|
Рівень проникнення до Інтернету
|
немає даних |
95 із 191 країни |
|
Розвиток ІКТ |
79 із 167 країн |
73 із 166 країн |
|
Стан широкосмугового зв'язку |
немає даних |
95 із 191 країни |
Дослідження свідчать, що послугами
широкосмугового доступу до мережі Інтернет в 2016 році користувалися 85,8% всіх
абонентів. Серед найбільш популярних видів дротового підключення слід зазначити
доступ через цифрову абонентську лінію (14,2% абонентів). Більш половини всіх користувачів
ШСД застосовують бездротовий доступ до Інтернет (63,5% абонентів). Однак
забезпеченість населення Інтернет послугами у розрахунку на 100 жителів по Україні
по регіонах суттєво відрізняється. Так, найвищий рівень демонструють Одеська область
(93,6), та місто Київ (92,1). В той же час – у Чернівецькій, Луганській даний
показник практично у 2 рази нижче, ніж у середньому по країні (37,1) [4]. Ці дані підтверджують необхідність уваги
держави щодо розвитку ШСД на підставі конкретного плану, в якому будуть
зазначені об'єктивні показники та заходи щодо їх досягнення.
Реалізація третьої групи принципів неможлива без
активного залучення громадськості до вирішення питань, пов’язаних з подоланням
інформаційної нерівності. Це дозволить повною мірою реалізувати принцип
можливості високоякісної дистанційної освіти осіб різних вікових категорій.
Важливим напрямком також є підвищення рівня інформаційної культури широких верств
населення. Це забезпечить не тільки розвиток некомерційного інформаційного
обміну, але й охоплення значної аудиторії з метою формування громадської думки.
Таким чином, реалізація принципів broadband
буде сприяти швидкої інтеграції нашої країни в глобальний інформаційний
простір.
Література:
1.
Дубов Д.В.
Широкосмуговий доступ до мережі Інтернет як важлива передумова інноваційного
розвитку України: аналіт. доп. / Д.В. Дубов,
М.А. Ожеван. – К. : НІСД, 2013. – 112 с.
[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Dubov_dostup-02ccf.pdf
2.
Принцип епохи
«брокбенду». Східно-Європейський монітор. Офіціальна сторінка
Східно-Європейського інституту Розвитку. – [Електронний ресурс]. Режим
доступу: http://www.eedi.org.ua/eem/1-broad.html
3.
Офіційний портал
ВРУ. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://rada.gov.ua
4.
Інформаційне
суспільство. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері
зв’язку та інформації. Офіційний сайт. – [Електронний ресурс]. Режим
доступу: http://nkrzi.gov.ua/index.php?r=site/index&pg=6&language=uk
5.
World economic forum. Reports.