Веремейчик І.М., Фролова Н.В.

Дніпропетровський національний університет

ХАРАКТЕР ЗВ’ЯЗКУ ІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНОСТІ ТА МІЖОСОБИСТІСНИХ СТОСУНКІВ У ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ

Термін "Інтернет-залежність" було запропоновано лікарем Айвеном Голдбергом у 1996 році для опису невиправдано довгого, можливо патологічного, перебування в інтернеті. Протее, аматорами вивчення феномену інтернет - аддикції можуть вважатися два американці: клінічний психолог К. Янг і психіатр А. Голдберг, який у 1995 році запропонував набір діагностичних критеріїв для визначення залежності від інтернету. У 1997-1999 роках було створено дослідницькі і консультативно-психотерапевтичні веб-служби з цієї проблематики До кінця 1998 року, інтернет-аддикція виявилася фактично легалізованою - не як клінічний напрям у вузькому значенні слова, але як галузь досліджень і сфера надання людям практичної психологічної допомоги [5].

У деяких психологічних джерелах інтернет-залежність визначають як, психічний розлад, нав'язливе бажання підключитися до інтернету і хворобливу нездатність вчасно відключитися від інтернету [3].

К.Янг приводить чотири симптоми інтернет-залежності:

· нав'язливе бажання перевірити e-mail;

· постійне очікування наступного виходу в інтернет;

· скарги оточуючих на те, що людина проводить дуже багато часу в Інтернеті;

· скарги оточуючих на те, що людина витрачає дуже багато грошей на Інтернет [8].

Більш розгорнену систему критеріїв наведено А. Голдбергом. На його думку, можна констатувати інтернет-залежність при наявності 3 або більше пунктів із запропонованих ним, серед яких виділяють: толерантність; синдром відмови; інтернет часто використовується протягом великої кількості часу або частіше, ніж було задумано; існує постійне бажання або безуспішні спроби припинити чи почати контролювати використання мережі інтернет; значуща соціальна, професійна діяльність, відпочинок припиняються в зв'язку з використанням інтернету; використання мережі продовжується, незважаючи на знання про періодичні або постійні фізичні, соціальні, професійні або психологічні проблеми, які викликані використанням інтернет [9].

Якщо порівнювати інтернет-залежність з іншими видами залежності, то можна виявити достатнє число загальних рис. Більшість терапевтів погодилися з думкою, що не інтернет робить людину залежним, а людина, схильна до залежності, знаходить діяльність, яка і стає об'єктом залежності. Ряд авторів вважає, що існує так званий залежний тип особистості і люди, що мають такі риси потрапляють у групу ризику. Цими рисами є крайня несамостійність, не вміння відмовити, сказати «ні» через страх бути знехтуваним іншими людьми, чутливість до критики, не бажання брати на себе відповідальність і приймати рішення, і як наслідок сильне підкорення значущим людям; Усе це характеризує пасивну життєву позицію, коли людина відмовляється першим вступати в контакт з навколишніми і самостійно приймати рішення [6].

За статистикою, до кібер-залежності схильні люди з двома типами дезорієнтації: соціальної і сексуальної [3].

Соціальна дезорієнтація виражається в низькій самооцінці, в уникненні проблем і відповідальності, у спробах відвернутися від якої-небудь іншої залежності. Також соціальна дезадаптація характеризується вузьким спілкуванням, не вмінням висловитися, поділитися своїми переживаннями, дефіцитом близьких відносин, імпульсивністю, не вмінням спланувати свій час, досягати поставлених цілей і добре планувати свою діяльність. Ці люди, часто відмовляються від раніше намічених цілей і як наслідок перебувають в стані депресії. Крім того, для залежного типу особистості властивий страх самотності.

Сексуально дезорієнтовані інтернет-залежні - це новий тип людини. За статистикою, кожний п'ятий користувач так або інакше залучений в сексуальну онлайн-діяльність. Для розуміння того, що робить кіберсексуальна залежність, К. Янг пропонує наступну модель: доступність - контроль - збудження, що є трьома базовими причинами цієї залежності [8].

Інтернет задовольняє багато свідомих і підсвідомих потреб користувачів. Він містить все, на чому може бути зосереджений юзер. І це основна причина, що пояснює пристрасть до інтернету. Згідно з даними останніх досліджень, відхід у світ фантазій став однією з поширених стратегій поведінки сучасної молоді в скрутних життєвих ситуаціях. [10].

Дослідження «Фонду розвитку інтернет", проведене Г.В. Солдатовою, О.С. Гостімською, Е.Ю. Кропальовою дозволило визначити коло потреб, які юнаки задовольняють за допомогою інтернету. Серед них: потреба в автономії і самостійності; потреба в самореалізації і визнанні; потреба у пізнанні; задоволення соціальної потреби в спілкуванні, в приналежності до групи по інтересах, в любові; потреба у володінні,самореалізації. Внаслідок використання інтернету виникає відчуття повного контролю і володіння ситуацією, що задовольняє потребу в безпеці - одну з базових в системі потреб людини.

Середньостатистичний користувач в кіберпросторі стає молодшим з кожним роком. Зростає число юнаків, практично мешкаючих у кіберпросторі. Давно відомо, що мережа робить їх більш агресивними, це призводить до того, що молодь все більше відривається від реального життя і дивиться на світ все більш песимістично [4].

Для частини юнаків надмірна залученість в інтернет пов’язана з готовністю контролювати кожний етап роботи комп'ютерних програм; цю схильність контролювати вони можуть перенести і в сферу людських відносин, а оскільки спроби маніпулювання іншими людьми часто закінчуються невдачею, це може штовхати їх до замкненості і соціальної ізоляції [2].

Інтернет є привабливим засобом відходу від реальності за рахунок можливості анонімних соціальних інтеракцій. Певне значення тут має почуття безпеки і усвідомленість своєї анонімності при здійсненні інтеракції. Це можливість для реалізації уявлень, фантазій зі зворотним зв'язком. Саме інтернет надає необмежений доступ до інформації та формує, так званий, інформаційний вампіризм [1]. Як правило, ті, хто стають інтернет-залежними, суттєвим чином змінюють свою особистість.

У. Амікхі-Хамбургер, Є. Бен-Артзі повідомляють про характерне для інтернет-аддиктів почуття самотності, яке вони прагнуть компенсувати за допомогою спілкування в чатах [3]. До появи інтернету відмова від соціальних контактів провокувала замкнутість та виникнення почуття самотності. В даний час ці утворення заміщуються віртуальним світом.

Сучасні науковці виокремлюють декілька аспектів, завдяки яким юнаки надають перевагу віртуальній реальності:

1. Інтимність і приналежність. У процесі дорослішання вони знайомляться з різними аспектами інтимних відносин, особливо з протилежною статтю, шукають друзів і компанію, де могли б випробувати почуття приналежності групі. Кіберпростір надає їм незліченну кількість людей і груп, об'єднуючих своїх членів по інтересах, цінностях, схильностях.

2. Сепарація від батьків і сім'ї. Юнацький вік характеризується дуалізмом: прагненням бути незалежним і водночас не бажанням повністю відділятися від батьків. Інтернет надає унікальну можливість робити це одночасно. За результатами досліджень Р.Ф. Теперік в сім'ях юнаків, що характеризуються патологічною залежністю від комп'ютерної гри, виявлена певна специфіка сімейних комунікацій: матері виявляють риси або гіпер, або гіпопротекції, для стосунків з батьком характерна емоційна дистанція, спостерігаються феномени співзалежності і патологічні поведінкові паттерни. Це сприяє виникненню відчуття ізольованості, і надалі призводить до проблем адаптації в колективі.

3. Позбавлення від фрустрації, яке відбувається в анонімному, вільному від відповідальності кіберпросторі [3].

Велике значення мають чинники новизни і незвичності досвіду, що дозволяє варіювати мірою анонімності спілкування. Новизна природним чином залучає юнаків, які найбільш активно експериментують з анонімними формами спілкування. Крім того, вони високо цінять можливість компенсувати і нейтралізувати, в ході опосередкованого інтернетом спілкування, ті перешкоди, які нерідко роблять хворобливими безпосередні контакти. Це може приводити до залежності від інтернету, коли подібне спілкування здатне цілком затягувати суб'єкта, не залишаючи йому ні часу, ні сил на інші види діяльності [4].

У більш широкому розумінні до виявів залежності від інтернету відносять не тільки залежність від соціальних застосувань мережі, але і прихильність до азартних ігор в інтернеті, електронних купівель; пристрасть до сексуальних застосувань інтернету. Драматизм останнього вигляду залежності полягає в тому, що формується асоціальне уявлення про секс, що може залишити відбиток на все життя.

Проте головним фактором, що сприяє зануренню юнаків в інтернет залишається нестача спілкування в реальному світі: велика частина інтернет-залежних «сидить» у мережі заради спілкування, оскільки віртуальне спілкування має комфортні переваги в порівнянні зі спілкуванням у реальному житті.

Люди, що активно користуються інтернетом, виявляються обмежені в емоційних контактах і в спілкуванні з близькими і друзями, в ході користування інтернетом вони звужують свої соціальні контакти, поступово починають зазнавати труднощів у безпосередньому спілкуванні і не хочуть зближуватися з людьми на емоційній основі. Спілкування доставляє їм дискомфорт, що не сприяє розвитку міжособистісних відносин.

Як результат, занадто активне користування інтернетом стає причиною послаблення відносин з членами сім'ї і відходу від емоційних контактів, а сама віртуальна реальність може стати підміною реального світу.

Сам інтернет, що витісняє звичні інструменти спілкування, замінює їх новими, і це стає причиною появи абсолютно нових форм взаємодії людини з зовнішнім світом.

Список використаної літератури:

1. Андреева Г. М. Социальная психология. Учебник для высших учебных заведений / Г. М. Андреева. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 378 с.
2. Андреева Г. М. Зарубежная социальная психология ХХ столетия. Теоретические подходы: Учеб. пособие для вузов / Г. М. Андреева, Н. Н. Богомолова, Л. А.Петровская. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 174 с.
3. Бабаева Ю. Д., Психологические последствия информатизации / Ю.Д. Бабаева, А.Е. Войскунский // Психологичний журнал. 2001.Т. 19 №1. С.89-99
4. Боровкова Н. Виртуальное зависание / Н. Боровкова // Человек и наука. Февраль, 2002.
5. Гуманитарные исследования в Интернете / Под ред. А. Е. Войскунского. М., 2000. – 431 с.
6. Егоров А. Ю. Нехимические зависимости / А.Ю.Егоров. – СПб.: Речь, 2007. – 190 с.
7. Короленко Ц. П. Социодинамическая психиатрия / Ц.П.Короленко, Н. В. Дмитриева // Деловая книга. М.:Академ. проект, 2000. – 460с.
8. Янг К. Диагноз - Интернет-зависимость / К.Янг. - Мир Интернет. 2000. №2. С.24-29.
9. Goldberg I. K. Questions & Answers about Depression and its Treatment: a consultation with a leading psychiatrist / I.K. Goldberg. – Philadelphia: Charles Press, 1998. – 267 p.
10. Orzack M. H. Computer addiction: What is it? / M.H. Orzack // Psychiatric Times. – 1998. – Vol. 15, № 8. – Р. 34–38.