Сога Сергій Михайлович

Національний технічний університет України

«КПІ імені Ігоря Сікорського»

Основні поняття і терміни, що використовуються у

навчально-тренувальному процесі за спеціалізацією «Спортивний туризм»

Вихідна ділянка етапу (ВД)– ділянка етапу, з якої починається подолання перешкоди.

Вірьовка (мотузка) допоміжна – вірьовка, яка має діаметр не менше 6 мм і розривне навантаження не менше 4 кН.

Вірьовка (мотузка) основна – вірьовка, яка має діаметр не менше 10 мм і розривне навантаження не менше 18 кН.

Гірські (скельні) етапи – етапи, на яких учасники долають перешкоди, пов’язані з перепадом висот (схили, скелі різної стрімкості, яри, каньйони тощо) і не пов’язані з подоланням реальної або умовної водної перешкоди.

Ділянка перешкоди (ДП) – ділянка етапу, на якій знаходиться власне перешкода, навколо якої організовано етап.

Зона етапу безпечна (БЗ) – визначене місце (територія) на етапі, де учасник має право перебувати без страховки та самостраховки.

Зона етапу небезпечна (НЗ) – визначене місце (територія) на етапі, на якому учасник зобов’язаний бути забезпечений страховкою або самостраховкою.

Зрив – неконтрольований рух, переміщення, падіння, втрата контакту з опорою (вірьовкою, колодою, жердиною, рельєфом) з навантаженням суддівської або командної страховки; відсутність точок опори на рельєфі.

Опори вантажні (ВО) – опори, які можуть бути використані для одночасної страховки, самостраховки будь-якої кількості учасників; одночасного виконання кількох функцій, крім кріплення перил, які наводяться з застосуванням поліспастових систем.

Опори локальні (ЛО) – опори, які можуть бути використані для страховки, самостраховки, проміжної страховки лише одного учасника, виконання лише однієї функції.

Опори поліспастові (ПО) – опори, які можуть бути використані для закріплення поліспастових систем; перил, що натягуються за допомогою поліспасту; опорних (транспортних) вірьовок при спуску чи підйомі потерпілого з супроводжуючим. Можуть бути використані як вантажні чи локальні опори, якщо не застосовуються за призначенням.

Пункт проміжної страховки (ППС) – це поодинока локальна опора на ділянці перешкоди між двома пунктами страховки, яка виконує допоміжну функцію при організації страховки першого та/або останнього учасника. З ППС не допускається організація страховки учасника, що рухається на етапі, закріплення перил для руху або самостраховка учасників, організація транспортування потерпілого, вантажу.

Пункт страховки (ПС) – визначене суддями місце для організації самостраховки та/або динамічної страховки і обладнане відповідною для цього кількістю опор.

Страховка — система заходів, спрямованих на запобігання можливості тяжких наслідків у результаті падіння учасника з висоти, неконтрольованого або небажаного переміщення, потрапляння в загрозливе становище або в небезпечні для життя умови середовища (вода, сніг, заклинювання в тисняві тощо).

Страховка верхня – різновид динамічної страховки, при якому остання опора в ланцюгу страховки знаходиться вище точки кріплення страхувальної вірьовки до учасника, якого страхують. Можливість динамічного ривка при постійно натягнутій страховці виключена.

Страховка нижня – різновид динамічної страховки, в якому остання опора в ланцюгу страховки знаходиться на одному рівні або нижче за точку кріплення страхувальної вірьовки до учасника, якого страхують.

Страховка (самостраховка) статична – страховка, яка забезпечує безпосереднє пряме жорстке кріплення учасника до точкової опори (гак, петля, дерево тощо) або перил (схоплюючим вузлом чи технічним пристроєм у тому числі).

Технічна підготовленість – вміння команди (учасника) за визначений умовами час долати дистанцію (етап) з дотриманням безпеки та з використанням технічних прийомів та/або спеціального спорядження.

Цільова ділянка етапу (ЦД) – ділянка етапу, яку необхідно досягти після подолання ділянки перешкоди.

Перший - це спортсмен, який долає перешкоду першим, його завдання швидко подолати перешкоду і з іншого боку організувати мотузкові перила або страховку.

Останній - завдання останнього полягає в організації знімання командних перил.

Техніка рятувальних робіт - це сукупність технічних прийомів і засобів, що використовуються для пошукових і транспортувальних робіт в аварійних ситуаціях спортивних туристських походів та змагань.

Технічний прийом - одна або кілька взаємопов'язаних дій з використанням або без використання технічних засобів.

Техніка подолання природних перешкод - це процес, що складається з цілеспрямованих взаємопов'язаних дій - технічних прийомів, результатом яких є оптимальні витрати сил і часу на подолання природного рельєфу місцевості.

Тактика - сукупність засобів і прийомів спрямованих на досягнення наміченої мети. Залежно від ситуації, погодних умов, наявного спорядження, рельєфу і складу групи, керівник застосовує оптимальну тактику для швидкого і безпечного подолання локальної перешкоди.

Потерпілий - часто на змаганнях умовами задають проходження перешкоди в режимі рятувальних робіт. Це має на увазі транспортування потерпілого по складному рельєфу. Функцію умовного потерпілого зазвичай виконує найбільш легкий спортсмен.