Канд. пед. наук Трохимчук І. М.

Рівненський державний гуманітарний університет, Україна

Ковпак Г. Ю.

Рівненський державний гуманітарний університет, Україна

Комахи - шкідники кімнатних рослин

Кімнатні рослини часто вражаються шкідниками, з якими необхідно вести ретельну і регулярну боротьбу, інакше рослини деформуються, втрачають свою декоративність і, в кінцевому підсумку, гинуть.

Деякі шкідники паразитують тільки на одному виді рослин, так звані монофаги, як, наприклад, пальмова, бромелієва, олеандрова щитівки, цикламенів кліщ або цитрусова нематода і т.д. Поліфаги вражають всі або багато видів квітково-декоративних рослин. До таких відносять м’яку несправжню щитівку, павутинного кліща, попелицю, трипса, борошнистого червеця, галову нематоду і багато інших [5].

Захворювання грибковими, бактерійними та іншими хворобами зустрічаються рідше і не викликають таких сильних наслідків, хоча і вони призводять до зміни кольору листя, засихання квітів і загнивання бутонів кімнатних та оранжерейних рослин [4].

Найбільше шкоди наносять ті види комах-шкідників, які викликають пошкодження листя, насамперед, його скелетування. В Україні більше всього скелетують і скручують листя квіткових культур, які вирощуються як в кімнатних умовах, так і в тепличних чи оранжерейних господарствах, попелиці, різні види трипсів та кліщів [1, 3].

За результатами проведеного дослідження виявлено наступні види шкідників, які найчастіше зустрічаються на квіткових культурах: оранжерейна білокрилка (Trialeurodes vaporariorum Westw.), велика злакова попелиця (Sitobion avenae F.), звичайний павутинний кліщ (Tetranychus urticae Koch), туркестанський павутинний кліщ (Tetranychus turkestani Ug), оранжерейна попелиця (Myzodes persicae), розанова зелена попелиця (Macrosiphum rosae l), щетинистий борошнистий червець (Pseudococcus longispinus Targ), приморський борошнистий червець (Pseudococcus maritimus Ehrh), оранжерейний трипс (Heliothrips haemorrhoidalis), квітковий трипс (Frankliniella intonsa).

Останніми роками в Україні помітно збільшилося вирощування тепличних овочів і декоративних рослин, через це захист їх від шкідливих організмів , в т.ч. і від шкідників відіграє велику роль у зменшенні економічних затрат на кінцеву продукцію. Загалом у теплицях найбільш поширеними та шкодочинними видами є оранжерейна білокрилка - Trialeurodes vaporariorum, щетинистий борошнистий червець - Pseudococcus longispinus Targ., приморський борошнистий червець - Pseudococcus maritimus Ehrh., туркестанський павутиновий кліщ - Tetranychus turkestani Ug., звичайний павутиновий кліщ - Tetranychus urticae Koch., персикова попелиця - Myzodes persicae.

Під час проведення нашого дослідження на кімнатних рослинах, які вирощуються в теплиці, що знаходиться на території «Станції юних натуралістів» в м. Рівне, ми відмітили 9 видів домінантних комах-фітофагів, таксономічна характеристика яких та характер нанесених пошкоджень різними стадіями розвитку шкідників наведені у таблиці 1.

Попередня оцінка видової приналежності здійснювалася із залученням додаткових відомостей: виду рослини-господаря, характеру пошкоджень, кольору, розмірів і форми тіла комахи.

Отримані нами дані показали, що наймасовішим видом шкідників у обстежуваній теплиці виявився оранжерейний трипс, який здатен швидко розповсюджуватися і розмножуватися, завдавати шкоди рослинам в теплицях. Встановлено його трофічні зв'язки з 200 видами рослин, що відносяться до 55 родин і 3 класів. Оцінка заселеності рослин трипсами при огляді теплиці проводилася по 4-х бальній системі: 0 балів - трипси на рослинах відсутні; 1 бал - присутній окремий вид трипсів; 2 бали - трипси заселяють 50% листків; 3 бали - трипси займають більше 50% листків.

Таблиця 1

Видовий склад домінантних комах-фітофагів в умовах теплиці

№ п/п	Вид	Родина	Характер пошкодження
1.	Звичайний павутинний кліщ Tetranychus urticae Koch.	Павутинові Tetranychidae	Імаго і личинки з нижнього боку листової пластинки проколюють епідерміс і висмоктують клітинний сік.
2.	Туркестанський павутиний кліщ Tetranychus turkestani Ug.
3.	Теплична білокрилка Trialeurodes vaporariorum Westw	Білокрилки Aleirodidae	Личинки і німфи живляться соком рослин, є переносниками ряду вірусних захворювань.
4.	Оранжерейна (персикова,тютюнова) попелиця Myzodes persicae	Попелиці Aphididae	Імаго і личинки висмоктують сік з рослин, після чого листя деформується.
5.	Розанная зелена попелиця Macrosiphum rosae L.
6.	Щетинистий борошнистий червець Pseudococcus longispinus Targ	Червеці і щитівки Coccidae	Імаго і личинки живляться соком рослин, висмоктуючи його і викликаючи при цьому патологічні зміни в тканинах рослин.
7.	Приморський борошнистий червець Pseudococcus maritimus Ehrh
8.	Оранжерейний трипс Heliothrips haemorrhoidalis	Трипси Thysanoptera	Імаго і личинки пошкоджують листя, зелені органи рослин, плоди, висмоктуючи сік. Пошкоджене листя жовтіє, засихає та відпадає.
9.	Квітковий трипс Frankliniella intonsa

Найбільше число видів, що ушкоджуються трипсом, відмічене в родині Crassulaceae (32 види), родині Liliaceae (13 видів), родині Asteraceae (12 видів), родинах Cactaceae, Myrtaceae, Solanaceae (по 9 видів), родині Bignoniaceae (6 видів). В значній мірі трипс заселяє види рослин родин Bombacaceae, Malvaceae, Pittosporaceae, Caesalpiniaceae, Lauraceae, Piperaceae, Sterculiaceae. Зовсім не ушкоджує трипс давні за походженням види рослин: Araucariaceae, Cycadaceae, Arecaceae.

Аналіз отриманих даних показує, що ступінь пошкодження різних видів рослин оранжерейним трипсом варіює від 1 до 3-х балів. До трьох балів ушкоджуються 30 видів рослин: Piper nigrum L., Bougainvillea glabra Choisy, B. Spectabilis Willd., Achyranthes aspera L., Cyclamen persicum Mill., Theobroma cacao L., Acalypha hispida Burm.,Pittosponun xylocarpum Wang., Lalanchoe blossfeldiana v. Poelln 'Brilliant STRA K. Dixoniana Harriet., Bauliinia purpurea L., Acca sellowiana Burr., Eucalyptus amplifoiia Naudin, e. viminalis Labiii., Fuchsia magellanica Lam., F. Hibrida Hort., Citrus limon (L.) Burn., Zanthoxylum planispinum Sieb. Et Zucc., Plumeria cuminata Ait., Solatium nigrum L., Tetranema mexicanum Benth., Jacaranda inimosifoiia D.Don, Spathodea campanulata Beauv., Senecio anteuphorbium Sch. Bip., Howothia rugosa Baker., Semele androgyna Kunth. У два бали було заселено 26 видів рослин, серед яких поширені є Camellia japonica L., Hibiscus rosa-sinensis L., Pittosporum crassifolium Soland., Kalanchoe afzeliana Britten, in Olifer, Hedera colchica C. Koch, Schefflera actinophyla Narms., Aloe striata Haw., Haworthia attenuate Haw.

Всі інші види ушкоджуються трипсом незначною мірою - 1 бал і менше. На Cathranthus roseus G. Don., Capsicum magnificum annum L. Kalanclioe sp. трипс заселяє тільки пагони, бутони і квіти. У теплиці, де зібрані колекції рослин самих різних таксонів, ушкоджуються не всі види одночасно.

Динаміка чисельності трипсів корелює з динамікою вегетації рослин і характеризується мінімальним значенням цього показника в період відносного спокою рослин. Наприклад, приріст в Senecio anteuphorbium спостерігається з січня по березень і в цей період відбувається інтенсивне заселення їх трипсами, в квітні-травні інтенсивне зростання цих рослин затихає і трипси переселяються на рослини інших видів. У квітні-травні починається інтенсивний приріст Senecio stapeliiformis Phillips і в цей період спостерігається збільшення чисельності трипсів на них [1, с.5].

Отримані дані показали, що оранжерейний трипс здатний швидко розповсюджуватися і розмножуватися, завдаючи значної шкоди рослинам в теплицях, тому вивчення життєвого циклу шкідника та способів боротьби з ними є актуальною проблемою, яка потребує вирішення.

Література:

1. Барна М.М., Барна Л.С., Семенів О.О., Яцук Г.Ф. Кімнатні рослини у навчально-виховному процесі з біології : Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006.

2. Зражевская О.Н. и др. Альбом вредителей цветочных и декоративных растений. – К.: Рад.школа, 1961.

3. Новоселев П.П. Садам – цвести. Вопросы и ответы по любительскому садоводству. – Днепропетровск : Проминь, 1990.

4. Приходько С.М. Цілюща флора у вашій кімнаті. Довід. посібник. – К.: Наук. думка, 1990.

5. Шкаликов В.А., Белошапкина О.О., Букреев Д.Д. и др. Защита растений от болезней. Под ред. Шкаликова В.А. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Колос, 2003.