Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Варчук О.А.

Одеський національний політехнічний університет, м. Одеса

Розмежування понять «контроль» та «контролювання»

Для ефективного управління інноваційними витратами промислових підприємств важливе значення має їх контролювання.

Здійснювати контролювання інноваційних витрат необхідно на всіх стадіях інноваційного процесу:

– фундаментальні дослідження, прикладні дослідження;

– дослідно-конструкторські роботи;

– експериментальні роботи;

– технологічні роботи (промислове виробництво);

– комерціалізація інновації;

– дифузія інновації.

На будь-якій стадії інноваційного процесу можуть виникнути відхилення фактичних інноваційних витрат від планових, тому для отримання оперативної інформації про зміст таких відхилень, їх попередження та усунення необхідне їх систематичне контролювання.

Аналізуючи сучасні наукові [1-5] джерела щодо визначення поняття «контролювання» можливо визначити декілька особливостей:

– по-перше, деякі автори вважають, що поняття «контроль» та «контролювання» синоніми, тому слід дати чітке визначення цих понять;

– по-друге, не узгоджені поняття, мета, завдання, класифікація, складові категорії «контроль» та «контролювання»;

– по-третє, зміст поняття «контролювання» не розкрито, тобто автори використовують цей термін, а його зміст не розкривають.

Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. вважають, що «контролювання – це вид управлінської діяльності щодо забезпечення процесу, за допомогою якого керівництво організації визначає, наскільки правильні його управлінські рішення, а також потребу у здійсненні певних коректив» [1, с. 108].

Балан А.А. Філиппова С.В. розкривають поняття «контролювання» як: «вид управлінської діяльності, орієнтований на досягнення цілей підприємства, який здійснюється шляхом застосування низки методичних інструментів, з метою а) визначення факторів, що негативно впливають на діяльність підприємства або перешкоджають досягненню ним його цілей та б) розробки корегуючих і попереджуючих заходів щодо їх усунення (або появи у майбутньому)» [2, с. 23].

Отже, вважаємо що контролювання - це безперервний процес дослідження діяльності підприємства з метою виявлення дій які не відповідають цілям та завданням підприємства, тягнуть за собою помилки та порушення, приводять до збитків, впливають на достовірність даних, а також розробка заходів щодо підвищення ефективності управлінських рішень.

Поняття «контроль» більш досліджене науковцями.

На думку Бутинця Ф.Ф. «контроль є важливим інструментом управління, оскільки дозволяє надавати керівництву інформацію, зібрану на основі аналізу та оцінки об’єктів, що перевіряються, а також рекомендації, поради стосовно цих об’єктів, допомагає ретельно оцінити діяльність з багатьох сторін, визначає напрями майбутнього розвитку,сприяє прийняттю правильних управлінських рішень» [3, с. 304].

Наприклад, Балан А.А. Філиппова С.В. надають наступне визначення поняттю «контроль» (на рівні підприємства) – це: по-перше, складова системи управління процесами різної природи, що відбуваються на підприємстві, по-друге, чинник, що забезпечує провадження діяльності підприємства згідно чинного законодавства і сприяє його розвитку шляхом досягнення визначених цілей» [2, с. 26-27].

Науковці Дікань Л.В., Голуб Ю.О., Синюгіна Н.В. вважають, що «контроль – це окрема функція управління, що полягає в систематизованому спостереженні за об’єктом контролю, виявленні відхилень від заданих параметрів, яка здійснюється з метою забезпечення ефективної діяльності господарського суб’єкта через виконання завдань, які стоять перед системою управління таким суб’єктом [4].

Павлюк В.В, Сердюк В.М визначають, що «контроль – елемент управління являє собою складний процес, спрямований на перевірку відповідності контрольованих об’єктів пропонованим до них вимогам і заданим параметрам» [5].

Отже, на нашу думку контроль – це складова процесу контролювання, яка має свої методи і способи оцінки та аналізу обраних об’єктів щодо відповідності цілям та завданням підприємства.

Розмежування понять «контроль» та «контролювання» має велике значення, бо наявність різних підходів, тлумачень та застосування синонімів створюють плутанину у розумінні та стають проблемами не тільки в теорії, а й в практиці.

Литература:

1. Кузьмін О.Є. Управління витратами на підприємствах: навч. посібник / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник, У.І. Когут. – Львів: Видавництво Лівівської політехніки, 2014 – 244 с.

2. Балан А.А. Економічний інструментарій узгодженого контролювання діяльності та розвитку енергопостачального підприємства: монографія / А.А. Балан, С.В. Філиппова. – Донецьк: Вид-во «Ноулідж» (Донецьке відділення), 2013. – 181 с.

3. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів. – 2-е вид., перероб. та доп. – Житомир: ПП “Рута”, 2002. – 672 с.

4. Дікань Л.В. Фінансовий контроль: теорія та методологія. Монографія / Л.В. Дікань, Ю.О. Голуб, Н.В. Синюгіна. – Харків: ХНЕУ,2009. – 92 с.

5. Павлюк В.В., Сердюк В.М. Анаєв Ш.М. Контроль і ревізія. Навч. посіб – К:. Центр навчальної літ-ри, 2006. – 196 с.