Мехеда Н.Г., Слободяник Д.

Черкаський національний університет ім.Б.Хмельницького

ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ БЕНЧМАРКІНГУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

На сьогоднішній день, досвід українських підприємств є доволі замалим для самостійної боротьби, ідеальним інструментом для них може стати використання бенчмаркінгу в управлінні.

Бенчмаркінг – це процес пошуку стандартного чи еталонного економічно ефективнішого підприємства-конкурента з метою порівняння з власними та переймання його найкращих методів роботи. У центрі уваги бенчмаркінгу – запитання: чому інші працюють успішніше, ніж ми? Основний зміст та мета бенчмаркінгу полягає в ідентифікації відмінностей з порівнюваним аналогом (еталоном), визначення причин цих відмінностей та виявлення можливостей щодо вдосконалення об’єктів бенчмаркінгу [1].

Бенчмаркінг призначений для оцінювання та порівняння власних можливостей з можливостями найпотужніших конкурентів галузі та підприємств з інших галузей, визначення факторів успіху фірм, які досягли найкращих показників, використання цих даних як основи під час визначення стратегії та цілей власного підприємства, а також методів досягнення цих цілей.

Бенчмаркінг є надзвичайно корисним інструментом, особливо в ситуації, коли необхідно переглянути внутрішню ефективність діяльності компанії та визначити нові пріоритети. Зіставлення показників ефективності дає можливість зрозуміти слабкі та сильні сторони діяльності компанії порівняно з конкурентами та світовими лідерами в аналогічній галузі. Це дає змогу знайти незаповнені ринкові ніші, партнерів для виробничо-технічної кооперації, з’ясувати переваги від злиття компаній. [2, с. 377, 387].

Більшість українських підприємців поняттям бенчмаркінгу не оперує. Їм також невідомі і повноцінні бенчмаркінгові проекти, які б здійснювалися українськими консультаційними фірмами. Хоча, звичайно, елементи бенчмаркінгу зустрічаються в багатьох проектах з вдосконалення методів роботи українських підприємств.

Однією з перешкод використання бенчмаркінгу в Україні є те,що великі підприємства відносять бенчмаркінг до розряду консультативних послуг – «консультант для консультанта», в той час як малі підприємства, що є більш гнучкими, використовують перевірений досвід і тим самим, скорочують витрати часу і ресурсів на прийняття управлінських рішень.

Наступною проблемою є обмеженість ресурсів, що в свою чергу унеможливлює залучення необхідних фахівців, через що доводиться використовувати мінімальні інформаційні ресурси, зокрема статті, книги, Інтернет тощо.

Завжди необхідно визначати чітку межу між наслідуванням і копіюванням. Неможливо досвід кожної компанії, що використовувала бенчмаркінг і досягла успіху, повністю переносити на власну компанію, особливо, якщо йдеться мова про досвід світових компаній. Чіткий, конкретний і систематичний контроль і аналіз стану підприємства за всіма групами показників є основою успішної реалізації: спираючись на цю інформацію керівництву організації необхідно чітко простежити відмінності між діяльністю власної організації та підприємства-еталона.

Якщо говорити про внутрішньонаціональний бенчмаркінг, то необхідно зазначити, що проблемою може стати «закритість» інформації про ведення бізнесу та методів реалізації стратегії. Через високу насиченість підприємств в галузях, рівень конкурентної боротьби є доволі високим, саме тому подібна інформація є закритою.

Наступна проблема – неузгодженість: доволі часто для бенчмаркінгу відбирається процес, що суперечить стратегії організації, перешкоджаючи іншим ініціативам, що є більш суттєвими.

Отже, основною проблемою бенчмаркінгу в Україні є відсутність достатньої інформації і досвіду його використання українськими підприємствами, бенчмаркінг є одним з найефективніших інструментів забезпечення конкурентоспроможності підприємства, що надає змогу підприємствам систематично нарощувати продуктивність, покращуючи якість продукції і власної виробничо-господарської діяльності, є запорукою «зламу» існуючих і усталених режимів керівництва організаціями, орієнтуючись на провідний досвід. Що ж стосується України, то досвід є замалим, а практика використання – мізерною, однак використовуються аналоги даного методу, більш доступні саме для українських підприємств.

Список використаних джерел

1. Бенчмаркінг [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Бенчмаркінг

2. Довгань Л. Є. Стратегічне управління: [навч. посібник] / Л. Є. Довгань, Ю. В. Каракай, Л. П. Артеменко. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 440 с. – ISBN 978-966-364-903-0