Мехеда Н.Г., Мудь А.

Черкаський національний університет ім.Б.Хмельницького

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БЕНЧМАРКІНГУ

Завоювати ринок, перевершити конкурентів, створити кращий продукт і отримати більший прибуток – це задачі нинішніх підприємств. Звичайно, можна вирішувати такі завдання самостійно, але є і інший спосіб – бенчмаркінг.

Бенчмаркинг - це альтернативний метод стратегічного планування і аналізу не від досягнутого, а відповідно до досягнень конкурентів, тобто орієнтиром у розробці стратегічних планів є не власні досягнення, а найкраща практика конкурентів [1, c. 67].

Питанням бенчмаркінгу присвятили свої роботи вітчизняні вчені економісти, зокрема: С. Ковальчук [1], М.В. Лібер [3], О.В. Кравченко[2] та інші.

Основний зміст та мета бенчмаркінгу полягає в ідентифікації відмінностей з порівнюваним аналогом (еталоном), визначення причин цих відмінностей та виявлення можливостей щодо вдосконалення об’єктів бенчмаркінгу.

Об’єктами бенчмаркінгу можуть бути: методи, процеси, технології, якісні параметри продукції, показники фінансово-господарської діяльності підприємств.

Здебільшого розрізняють три види бенчмаркінгу:

- Внутрішній бенчмаркінг, який зводиться до аналізу та порівняння показників діяльності різних структурних підрозділів одного й того самого підприємства.

- Бенчмаркінг, зорієнтований на конкурентів, — сконцентрований на порівняльному аналізі товарів (робіт, послуг), продуктивності виробничих процесів та інших параметрів досліджуваного підприємства з аналогічними характеристиками підприємств-конкурентів. Вважається, що найкращим аналогом для порівняння є «ринковий лідер».

- Функціональний бенчмаркінг, за якого аналізуються окремі процеси, функції, методи й технології порівняно з іншими підприємствами, які не є конкурентами розглядуваного. Ці фірми охоче йдуть на взаємний обмін первинною інформацією та заінтересовані в реалізації спільних проектів, спрямованих на вдосконалення тих чи інших операцій, що порівнюються [2].

Бенчмаркінг проводиться за певними принципами:

1.Принцип взаємності.

Бенчмаркінг є діяльністю, заснованої на взаємному відношенні, згоді й обміні даними, що забезпечують «виграшну» ситуацію для обох сторін. Для цього спочатку необхідно погодити межі діапазону інформації, порядок обміну даними, логіку проведення дослідження. У бенчмаркінговому альянсі будь-який партнер повинний мати гарантії по поводженню інших і тільки повага правил гри всіма учасниками гарантує усім гарний результат. Усе повинно бути заздалегідь встановлене і погоджено.

2. Принцип аналогії.

Оперативні процеси партнерів повинні бути схожими. Аналогія процесів і встановлення критеріїв добору партнерів по бенчмаркінгу є тим, від чого залежить успіх діяльності.

3.Принцип виміру.

Бенчмаркінг - це порівняння характеристик, обмірюваних на декількох підприємствах; метою є встановлення того, чому існують розходження в характеристиках і як досягти їхнього найкращого значення.

4. Принцип вірогідності.

Бенчмаркінг повинний проводитися на основі фактичних даних, точного аналізу і вивчення процесу, а не тільки на базі інтуїції.

Фактори успіху, що визначають процес бенчаркингу, можна класифікувати в такий спосіб:

1. Тверді (об'єктивні) фактори: визначення чітких меж проекту; точне планування часу; дотримання стандартів якості; прийняття в увагу бюджетних обмежень;

2. М'які (суб'єктивні) фактори: гарний клімат для співробітництва; позитивний настрій; орієнтація на досягнення результату; усвідомлення важливості якості; зацікавленість; творчий підхід; етика підприємництва [3].

Крім необхідності здійснити проект планомірно, слід також обов'язково дотримуватися наступних правил:

- керівники підприємства повинні бути поглинені ідеєю аналізу переваги;

- співробітники повинні бути проінформовані про ціль і необхідність проекту;

- робоча програма повинна мати просту, покрокову і зрозумілу структуру;

- хід проекту повинний бути докладно задокументований.

Бенчмаркінг застосовується у всіх сферах діяльності підприємства – в логістиці, маркетингу, управлінні персоналом тощо. Бенчмаркінг показує керівництву фірми, де саме виникли проблеми на підприємстві, визначає найбільш високу характеристику конкурентноздатності і таким чином стає мистецтвом виявлення того, що інші підприємства роблять краще нас.

Список використаних джерел

1. Ковальчук С. Бенчмаркінг як універсальний інструмент оцінювання стратегічної діяльності підприємства / С. Ковальчук // Маркетинг в Україні. – 2010. – № 3. – С. 20-31.

2. Кравченко О.В. Можливості застосування бенчмаркінгу як інструмента активізації управління підприємством // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду Україні. – 2008. – Вип. 6(74).

3. М.І. Бублик, М.М. Хім’як; М.В. Лібер – Львівський ДІНТУ ім. В’ячеслава Чорновола. Бенчмаркінг як спосіб одержання конкурентних переваг//Збірник науково-технічних праць. Національний лісотехнічний університет України. – 2008. – Вип. 2(51).