Економічні науки/11 Логістика

Дорофєєва Х.М.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган, Барановського, м. Кривий Ріг, Україна

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ МЕРЕЖ

Транспортна галузь є однією з найважливіших в економіці будь-якої держави. Транспортні мережі пов’язують різноманітні райони, підприємства та сфери народного господарства, як складові транспортної системи держави, вони являють собою важливу умову раціонального розміщення економічних та соціальних об’єктів. Побудова ефективно функціонуючих транспортних мереж, що відповідали б вимогам сучасного розвитку світової економіки – завдання будь-якої держави, незалежно від рівня її розвитку.

В науковій літературі спостерігається деяка розмитість у визначеннях сутності поняття «транспортна мережа», а саме - сутність поняття ототожнюється з такими категорями, як «транспортна система» та «транспортний комплекс». Російський вчений А.П. Горкін представляє транспортну мережу, як сукупність транспортних шляхів [1; с. 329], у той час як Н.Е. Старікова визначає транспортну систему, як складний комплекс шляхів сполучення [1]. Таким чином виникає необхідність конкретизації сутності поняття «транспортна мережа» для подальшого визначення її особливостей.

А.Е. Горев визначає транспортну мережу, як «сукупність транспортних зв’язків, за якими здійснюються пасажирські та вантажні перевезення». [3] У теорії графів транспортна мережа представляє собою орієнтований граф, у якому кожне з ребер має позитивну пропускну здатність та потік. [4] Більшість представлених у науковій літературі визначень транспортної мережі характеризують її, як сукупність шляхів сполучення всіх видів транспорту, проте сутність терміну «мережа» полягає у комбінації точок, вузлів та станцій, пов’язаних між собою, та набір інструментів, що забезпечують їх зв’язок та передачу інформації між ними. [5] Отже, мережа має певні характеристики, що повинні бути екстрапольовані до термину «транспортная мережа» з метою точного визначення його сутності.

Можна виділити наструпні характеристики транспортної мережі [3]:

- цілістність. Неможливо проаналізувати ефективність функціонування транспортної мережі без володіння інформацією стосовно кожного з її елементів;

- взаємозалежність структурних елементів. Реалізація головної мети функціонуваня транспортної мережі можлива лише за умови максимального залучення у процесс всіх її елементів.;

- погодженість. Рішення, що прийняті на спряжених рівнях мережі, не повинні суперечити одне одному.

- колективна поведінка суб’єктів. Колективна поведінка є одним з найголовніших факторів, що формують транспортну мережу. Процеси самоорганізації призводять до побудови кількох рівнів стійкого функціонування мережі, що сприяє створенню ієрархічної структури колективної адаптації;

- циклічніть. Початком циклу є надання транспортного засобу для виконання перевезення. Залежно від технології виконання перевезення та організації руху в процесі транспортного циклу виконуються різноманітні процеси, пов’язані з розвантаженням/навантаженням вантажів, зміна транспортного засобу пасажирами. Транспортний цикл завершується, коли транспортний засоб порожній повертається на початкову точку. У реальних умовах на виконання транспортного цикли впливають зовнішьні фактори, більшість з яких мають випадковий характер, тому основні показники транспортного циклу є нестабільними. З метою їх стабілізації необхідно вживати заходів щодо скорочення впливу цих факторів.

Отже, транспортну мережу можна визначити як комбінацію взаємопов’язаних шляхів сполучення кожного з видів транспорту та обладнання, завдяки якому здійснюється їх зв’язок, з метою забезпечення найбільш раціонального задоволення протреб економіки та населення держави у транспортуванні.

Класифікацію транспортних мереж можливо проводити за різними ознаками:

- залежно від об’єкту перевезень (вантажні, пасажирські);

- залежно від галузі використання (загального використання, виробничі);

- залежно від просторових характеристик (месцеві, регіональні, національні, міжнародні, світова).

В економіці транспортна галузь займає специфічне положення. Елементи транспортної системи є частиною виробничих сил суспільства, а транспортна мережа в цілому забезпечує нормальне функціонування економічної системи. Через комплексність дослідження транспортна мережа стає складним об’єктом для вивчення. Її функціонування неможливо розглядати лише с позиції розгляду роботи окремих елементів, бо головною характеристикою транспортної мережі є їх взаємозалежність. Транспортна мережа об’єднує всі інші галузі господарства, представляє собою надійну основу для забезпечення економічних, соціальних та політичних зв’язків не лише на рівні держави, а й на світовій арені.

Література:

1. Горкін А.П. Географія. Сучасна ілюстрована енциклопедія. / А.П. Горкін. – Москва: Росмен Пресс, 2006 р. – 624с.;

2. Старікова Н.Е. Транспортна система Росії. / Н.Е. Старікова; ел. підр. – Москва, 2010 р. Режим доступу: http://tnu.podelise.ru/docs/index-293804.html;

3. Горев А.Э. Основы теории транспортных систем / А.Э. Горев : учеб. пособие. – СП. : СПбГАСУ, 2010. – 214 с.;

4. Городецький В.К. Світова економіка. Розділ 9 «Транспор та, зв’язок, сфера послуг» / В.К. Городецький : нав. посібник. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://economuch.com/zarubejnyih-stran-hozyaystvo/transport-svyaz-sfera-10960.html;

5. Крайнюченко І.В. Системний світогляд: теорія і аналіз. [Текст] / І.В. Крайнюченко, В.П. Попов. – П’ятигорськ: ІЕНУ, 2005 р. – 218с.;