Мехеда Н.Г., Матвієнко Б.

Черкаський національний університет ім.Б.Хмельницького

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ ЗЕМЛІ

Земля є головним засобом сільськогосподарського виробництва, основою добробуту населення. На сучасному етапі вона поступово перетворюється на товар, тому актуальним є питання її використання у новій якості в Україні.

Основа методології дослідження грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення полягає у застосуванні принципів політичної економії, у тому числі і діалектичного підходу, який дозволяє прослідкувати дію економічних законів і на цій основі встановити закономірності і тенденції розвитку явищ і процесів.

Характерними особливостями методу економічного аналізу є використання системи показників, що всебічно характеризують предмет дослідження, вивчення причин зміни цих показників, виявлення і кількісне вимірювання взаємозв'язків між ними з метою встановлення причинно-наслідкової залежності між явищами, що вивчаються.

Для встановлення найбільш суттєвих причин, які найпомітніше вплинули на формування грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, застосовують абстрагування – спосіб уявного відкидання частини властивостей і зв'язків об'єкта пізнання.

Дослідження земельних відносин, що склалися та ціни на землю передбачають обробку та аналіз великих масивів статистичної інформації. Це визначає необхідність застосування статистично-економічного методу – сукупності прийомів, які використовуються для всебічної характеристики розвитку суспільних явищ. Серед них – економічне порівняння, економічне групування, графічний прийом, регресійно-кореляційний аналіз.

У розрахунках та прогнозах переважають кореляційні взаємозв'язки, коли одному значенню факторної ознаки відповідає багато значень результативного показника, що варіює в різних напрямах. Для кількісного визначення напряму та інтенсивного зв'язку між ознаками у таких випадках використовують кореляційно-регресійний аналіз. Завдяки універсальності й відносній простоті застосування він займає одне з провідних місць серед прийомів дослідження залежності між ознаками.

У ході дослідження визначають характер зв'язку, його направленість, аналітичне вираження. Для цього слід провести теоретичне обґрунтування рівняння регресії, встановити механізм взаємозалежності між факторною і результативною ознаками з урахуванням соціально-економічної суті явища, що вивчається. Тісноту зв'язку між ознаками оцінюють за параметром коефіцієнта кореляції.

Основним призначення експертної грошової оцінки є безпосередня підтримка ринку землі, яка полягає у становленні оціненої вартості земельних ділянок при здійсненні трансакцій. Нормативно-методичне забезпечення експертної грошової оцінки дає можливість встановлювати різні види оціненої вартості земельної ділянки: ринкову, стартову, заставну, ліквідаційну та інші види вартості.

Індуктивне пізнання передбачає вивчення окремих факторів з метою пізнання всієї сукупності складного явища. Сюди можна віднести, наприклад, фактори, які формують земельну ренту: урожайність, ціну продажу, платоспроможність вітчизняних покупців тощо.

Дедуктивний прийом передбачає вивчення складного суспільного явища від загального до часткового., наприклад дослідження зниження рівня врожайності сільськогосподарських культур у зв'язку зі зміною забезпеченості ґрунтів споживчими елементами.

Наукові прийоми аналізу і синтезу передбачають розкладання суті явища на складові елементи (частини об'єктів, його ознаки, властивості, відношення) з метою їх окремого вивчення, а згодом з'єднання окремих елементів і властивостей в єдине ціле з метою прогнозування якісно нових зв'язків і характеристик. Це може стосуватися розгляду ціни на землю сільськогосподарського призначення, її окремих критеріїв, специфіки кожного з них зокрема, а згодом узагальнення висновку про тенденції зміни розміру ціни.

Дослідження економічних явищ і процесів передбачає не тільки характеристику їх стану, закономірностей формування, існуючих причинно-наслідкових зв'язків, а й розробку перспективних рішень про формування методики визначення ринкової ціни землі. Для цього використовують розрахунково-конструктивний метод дослідження.

Особливістю земельнооціночної діяльності є одночасне існування нормативної та експертної оцінки земель. Насамперед, експертна оцінка земель сільськогосподарського призначення застосовується для визначення її ринкової, позикової та інвестиційної вартості. А нормативна - виконує виключно фіскальні функції і спрямована на визначення розмірів податку на землю.

Другою важливою особливістю оцінки земель за кордоном є те, що земельна ділянка розглядається невід’ємною складовою частиною майнового комплексу і оцінюється разом із будівлями і спорудами, розташованими на ній. Аналогічне положення до 1918 року було і у вітчизняній земельнооціночній діяльності.

Третя особливість оцінки земель полягає у диференційованому підході до нормативної оцінки не тільки забудованих земель, земель лісового фонду, але й і земель сільськогосподарського призначення.

Оскільки Україна підходить до впровадження ринку землі, тому об’єктивною необхідністю є існування поряд з діючою нормативною грошовою оцінкою і ринкової експертної грошової оцінки земель, яка буде розглядати землю не тільки як джерело доходу, а також як об’єкт купівлі-продажу.

Список використаних джерел

1. Лотов А.В. Математические методы в экономике.- М.: Наука, 1979.- 253с.

2. Про методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів: Постанова Кабінету Міністрів України // Земельні відносини в Україні: Законодавчі акти і нормативні документи.- К.: Урожай, 1998.- С.385 – 391.