К.е.н. Бровко Л.І., Лалач
С.О.
Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Україна
«Капітал підприємства» - фінансові ресурси
підприємства - одна з найбільш уживаних економічних категорій у понятійному
апараті практичного менеджменту й економічної науки.
Особливості
фінансових ресурсів на рівні господарюючого суб'єкту:
-
структура ресурсів динамічна и
залежить від розвитку підприємства, стадії його функціонування, галузі та сфери
економіки;
-
використання будь-якого виду
ресурсів передбачає їх вартісне відтворення (ресурси із матеріально-уречевленої
форми переходять у вартісну або фінансову) [2, с.
63].
Розвиток
ринків капіталу, підвищення ролі транснаціональних корпорацій, процеси
концентрації в області виробництва, посилення значущості фінансового ресурсу як
основоположного в системі ресурсного забезпечення будь-якої економічної
діяльності привели в середині XX ст. до потреби теоретичного осмислення ролі
фінансів на рівні господарюючого суб'єкта. Представник англо-американської
школи Л. Гітман дав таке тлумачення: "фінанси охоплюють процеси,
інститути, ринки і інструменти, які мають відношення циркуляції грошових коштів
між індивідуумами, підприємствами і державою "[4, с. 378].
Розмежування
фінансових ресурсів та джерел їх утворення дозволяє виділити в структурі
фінансових ресурсів крім грошових фондів також і грошові нагромадження.
Фінансові
ресурси підприємства - це його власні і позичкові грошові
фонди цільового призначення, які формуються в процесі розподілу та
перерозподілу національного багатства, внутрішнього валового продукту і
національного доходу та використовуються в статутних цілях підприємства [3, с. 267].
До
ознак фінансових ресурсів підприємств відносяться джерела їхнього формування та
факт володіння і розпорядження ними суб'єктом господарювання [1, с. 88].
Під
поняттям «Капітал підприємства» слід розуміти фонди грошових коштів, які
знаходяться в розпорядженні господарюючих суб'єктів, що утворюються в процесі
розподілу чистого доходу у грошовій формі та
призначені для забезпечення розширеного відтворення
та задоволення потреб.
Основне завдання фінансової діяльності підприємств
полягає в мобілізації капіталу для фінансування їх операційної та інвестиційної
діяльності. В свою чергу фінансові результати від діяльності впливають на
фінансування капіталу підприємств: позитивні фінансові результати дозволяють
збільшити капітал підприємства, а негативні – зменшити, що змушує підприємство
шукати додаткові джерела його залучення.
За належністю підприємству виділяють власний і
позичений види його капіталу.
Власний капітал характеризує загальну вартість
коштів підприємства, що належать йому на правах власності й використовуються
ним для формування визначеної частини його активів. Ця частина активів, яка
сформована за рахунок інвестованого в них власного капіталу, являє собою чисті
активи підприємства.
Позичений капітал характеризує залучені для
фінансування розвитку підприємства на поворотній основі грошові кошти або інші
майнові цінності. Усі форми позиченого капіталу, що використовуються
підприємством, являють собою його фінансові зобов'язання, які підлягають
погашенню в передбачені терміни.
Термін «фінансування» характеризує всі заходи,
спрямовані на покриття потреби підприємства в капіталі, які включають
мобілізацію фінансових ресурсів (грошових коштів, їх еквівалентів та майнових
активів), їх повернення, а також відносини між підприємством та
капіталодавцями, які з цього випливають (платіжні відносини, контроль та
забезпечення).
Виробляючи стратегію залучення фінансових джерел
необхідно спиратись на «золоте правило фінансування», яке називають також
золотим банківським правилом, або правилом узгодженості строків. Це правило
вимагає, щоб строки, на які мобілізуються фінансові ресурси, збігалися зі
строками, на які вони вкладаються в реальні чи фінансові інвестиції. Це
означає, що фінансовий капітал має бути мобілізований на строк, не менший від
того, на який відповідний капітал заморожується в активах підприємства, тобто в
об’єктах основних та оборотних засобів.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА