Мехеда
Н.Г., Мозговий С.
Черкаський національний університет ім.Б.Хмельницького
ПРОБЛЕМИ
ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Проблема
підвищення рівня конкурентоспроможності та ефективності вітчизняних підприємств
в умовах подальшого розвитку економіки пов'язана, в першу чергу, з розробкою
системи управління конкурентоспроможністю і ефективністю. Ефективність підприємства визначається відношенням
результату до витрат, що забезпечували його застосування. Завоювання і
утримання конкурентних переваг - ключові фактори успіху підприємства в
конкурентній боротьбі. Особливої гостроти ця проблема досягає в
умовах посилення інтенсивності конкуренції на окремих ринках, де від виробників
продукції та послуг необхідно постійно відслідковувати зміни попиту, вартості
сировинних джерел, а питання рентабельності активів прямо залежить від ступеня
використання новітніх підходів у сфері стратегічного маркетингу.
Формування конкурентних відносин сприяє
створенню розвиненого, цивілізованого ринку, що включає сферу виробництва і
товарообміну. Завдяки активному інтересу до проблем підвищення
конкурентоспроможності суб'єктів господстованія, які виникли в наслідок
розвитку ринкових відносин, з'явилася велика кількість розробок, спрямованих на
вирішення цієї проблеми. Ефективність підприємства само-сприяє розвитку
підприємства, поліпшення його роботи[1].
Питання розробки методології управління
конкурентними перевагами різних об'єктів присвячених роботі як закордонних
вчених-економістів - Ф.Котлера, М. Портера, А. А. Томпсона, І. Ансоффа, Г.
Ассель., Так і вітчизняних дослідників - В. І. Герасимчука, І. Л. Решетниковій,
Є. М. Азарян, А. Є. Воронкової, Ю. Ф. Ярошенка.
Конкуренція - це економічне змагання
виробників однакових товарів на ринку за допомогою як можна більшого числа
покупців і отримання завдяки цьому максимального прибутку[2].
Конкуренція - важливий засіб контролю в
ринковій системі. Ринковий механізм пропозиції і попиту доводить побажання
споживачів до підприємства-виробника продукції, а останні в свою чергу, задовольняють
їх незалежним способом. Конкуренція визначає розширення виробництва та зниження
цін на продукцію до рівня розтрат на виробництво. Крім того, саме конкуренція
змушує підприємства якомога повніше сприймати науково-технічні досягнення,
застосовувати ефективну техніку, технологи, сучасні методи організації виробництва
і праці. При існуванні конкурентної кон'юктури підприємства використовують
найбільшу економічну комбінацію ресурсів для виробництва певного обсягу
продукції, оскільки це відповідає йх власну вигоду. Розглядаючи особливості
поведінки сучасних підприємств, в умовах конкурентного середовища, необхідно
вказати на розбіжності в поведінці малих і великих підприємств. Наскільки
конкурентноздатні малі підприємства? Чи можуть вони протистояти великим? Малим
підприємствам властиві багато позитивний якостей, яких позбавлені великі[3].
Для формування концептуальних підходів до
управління конкурентними перевагами характерна безліч відмінностей, які
відносяться не тільки понятійного апарату, але і практичною бази процесу
досліджень і аналізу ринку.
Незважаючи на значні досягнення в теорії
та практики управління конкурентоспроможністю підприємства, є ряд проблем, які
залишаються предметом дискусії та обговорення вчених-економістів. Так, у
більшості наукових праць вітчизняних та закордонних вчених використовується універсальний
підхід при розгляді ролі конкурентних переваг в процесах збільшення присутності
на ринку, з урахуванням посилення галузевої конкуренції. При цьому недостатньо
систематизовані поняття й методологія для вивчення рівня конкурентоспроможності
підприємства, як самого головного інструмента посилення позицій у конкурентній
боротьбі, слабко досліджені питання розробки і практичного використання
кількісного підходу для оцінки результатів управління конкурентними перевагами.
Особливості конкуренції на різних ринках
диктують специфічні підходи до вивчення конкуренції в галузі. Реалізація цього
підходу можлива шляхом розробки маркетингової стратегії з урахуванням
результатів конкурентного аналізу, а так само, результатів оцінки сильних і
слабких сторін підприємства, послідовного моніторингу діяльності ключових
конкурентних гравців у рамках конкурентної галузі. У цій курсовій, описаний
системний підхід до вирішення питання розробки стратегії підвищення
конкурентоспроможності підприємства з урахуванням його конкурентного
середовища, я також спосіб підвищення, ефективності підприємства, описана
актуальність поставленої проблеми, її теоретична значимість і практична
цінність[4].
Список використаних джерел
1. Азоев Г.Л.Конкуренція: аналіз, стратегія і практика. - М.: Центр економіки і маркетингу, 1996. - 280с.
2. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання. Київ: КНЕУ, 2000, 360 с.
3. Портер М.Э. Конкуренция. Москва: Издательский дом “Вильямс”, 2000, 495 с.
4. Азоев Г.Л., Челекен А.П.Конкурентние переваги фірми. - М., 2000.-456с.