География та геология / 3. Гидрология и водные ресурсы

Бондар А.Є.

Інститут водних проблем і меліорації НААН, м. Київ, Україна

КОРОТКИЙ ОГЛЯД ДОСЛІДЖЕНЬ ЩОДО ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РІЧКОВИЙ СТІК

Питання впливу господарської діяльності на річковий стік завжди привертало увагу вчених та практиків. У першу чергу, власне із початку зародження такої проблеми, дослідників цікавили кількісні зміни стоку річок під впливом антропогенних факторів.

Короткий аналіз досліджень, які стосуються оцінки та врахування впливу господарських заходів на річковий стік дозволяє виділити декілька етапів у історії розвитку та встановленні поглядів і концепцій щодо визначення наслідків кількісних змін водних ресурсів.

До першого етапу слід віднести період початку встановлення цієї проблеми, а саме від XV століття до середини XIX. Цей період характеризується тим, що зацікавленість щодо досліджуваної проблеми була не спеціальною, адже на той час не було експериментальних даних, а також тривалих періодів спостережень за гідрологічним режимом річок. Даний період трактувався висловлюваннями вчених та практиків, що носили лише інтуїтивний характер, а також відрізнялися елементом суб'єктивізму.

У другій половині XIX століття починається наступний етап, другий, який тривав до тих пір, доки не почали проводити фактичні спостереження за стоком та його характеристиками. Для цього етапу характерні були дослідження щодо оцінки впливу окремих видів господарської діяльності на стік річок, а також перші спроби простежити взаємозв'язок між антропогенним навантаженням у басейні річки та її гідрологічним режимом. Саме у цей період з’являються дві взаємовиключні одна одну гіпотези про причини, які у більшій мірі викликають зміни водності річок – кліматична та антропогенна. Переважна роль кліматичних факторів у формуванні річкового стоку не викликала сумнівів у більшості вчених, тому наслідки здійснених господарських заходів не враховувались при водогосподарському освоєнні територій річкових басейнів.

Другий етап сприяв розвитку ідей щодо впливу господарської діяльності. У цей період робилися спроби на конкретному матеріалі оцінити ступінь антропогенного впливу на стік річок. У дискусіях вчених з цієї проблеми зароджувалися різні гіпотези про вплив господарської діяльності на водність річок. Разом з тим у практичній діяльності суспільства наслідки впливу господарської діяльності не враховувалися, оскільки у ті часи рівень сільськогосподарського освоєння був низьким, а господарський вплив у більшості випадків пояснювали вирубкою лісів і осушенням боліт. Легко також помітити, що недоліки, а саме достовірність даних для впровадження у практику результатів досліджень, притаманні для першого етапу розвитку ідей про вплив господарської діяльності, мали місце і у другому періоді.

Після деякого послаблення уваги до проблеми впливу господарської діяльності на річковий стік на початку 30-х років минулого століття починається третій етап обговорень з порушених питань. В цей час проводяться широкомасштабні дослідження щодо кількісної оцінки впливу антропогенних факторів на річковий стік. Велика кількість установ почала займатись спостереженням за стоком та його характеристиками, обробкою даних та вивченням стокоформуючих факторів для водозборів майже кожного характерного району республік.

В той час, на території СРСР результатами досліджень щодо впливу господарської діяльності на стік, які у свою чергу продовжувались, були публікації в офіційних виданнях закладів Госкомгидромета СССР даних щодо природних водних ресурсів з урахуванням впливу господарської діяльності на річковий стік. На жаль, ці дані були признані та опубліковані лише після того, як були побудовані великі водогосподарські системи країни. З настанням 80-х років, дискусія щодо питання кількісних змін водності річок частково призупинилась, а дискусійні проблеми не були вирішені.

З настанням 90-х років починається останній, четвертий, етап вивчення впливу господарської діяльності на річковий стік який триває і до сьогодні.

Справа в тому, що вченим-кліматологами спостерігалася стійка тенденція глобального підвищення температури повітря. Необхідно відмітити, що глобальні зміни клімату відбувались завжди, проте ці зміни носили природний характер і були досить тривалими. Ті ж гідрометеорологічні процеси, які спостерігалися в останні десятиріччя та продовжуються і на сьогоднішній день, є результатом неупорядкованої і екстенсивної антропогенної діяльності всього людства. У кінцевому результаті, така діяльність викликала глобальні процеси трансформації клімату і як наслідок зміни водності річок.

Тому, на основі проблем, які накопились за багато років, необхідно було у обов’язковому порядку приймати ряд офіційних постанов на законодавчому рівні, які сприяли б адаптації галузей економіки, у тому числі водного господарства, до можливих змін водності річок.

Необхідність повернення до проблем кількісного виснаження водних ресурсів під впливом господарських заходів у сучасних умовах перехідного періоду розвитку економіки диктується перш за все тим, що будь яке господарське освоєння території вимагає знань наявності природних водних ресурсів, а не змінених господарською діяльністю. Крім того, для досягнення максимальної ефективності використання водних ресурсів необхідно визначити всі можливі позитивні та негативні наслідки для економіки країни у результаті зменшення чи збільшення водності річок.

На основі проведеного критичного аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури можна відмітити, що дослідження кількісних змін малих річок виконувались, але у недостатньому обсязі. Окрім цього, методики, які застосовуються для визначення змін норми стоку, для сучасних умов мають значні недоліки: недостатність водобалансових натурних спостережень; різке скорочення пунктів спостережень за гідрологічними характеристиками стоку; недостатня надійність кадастрових даних щодо використання водних ресурсів тощо.

Таблиця

Коротка характеристика етапів розвитку проблеми впливу господарської діяльності на водність річок

етапи роки	дослідження, що проводились ( автор (и) / проблематика / рік )	характеристика етапів
1 1600 р. – 1850 р.	Кант (філософ) / висловлювання про зменшення води у річках	цей етап характеризується висловлюваннями вчених і практиків, які носили лише інтуїтивний характер, а також відрізнялись елементом суб’єктивізму
	Петро І / накази: про заборону вирубки лісу у 30-ти км зоні сплавних і судноплавних річок / 1701 р.; про облік лісу на водоохоронних зонах / 1703 р.
	Севергін В.М. / виснаження та “засихання” р. Городничанка (суч.) / 1803 р.
	– / стаття у журналі “міністерства внутрішніх справ” «О влиянии истребления лесов на обмеления рек и о мерах к предохранению от иного» / 1836 р.
	Герман Берггауз / зниження рівнів р. Ельба (вирубка лісу) та р. Одер (вплив вирубки лісу та осушення боліт) / 1841 р.
2 1850 р. – 1930 р.	Векс / зниження рівнів води р. Дунай (вплив антропогенних чинників), спеціально створена комісія із Петербургу для перевірки результатів його досліджень (вплив клімату) / 1873 р.	перші спроби на конкретному матеріалі оцінити антропогенний вплив на водність річок; зародження різних гіпотез щодо впливу господарської діяльності на річковий стік
	Докучаєв В.В. / вплив ґрунтового покриву та способу його обробки на агроландшафти та річки / 1882 р.
	Воейков А.І. / зменшення річкового стоку під впливом господарської діяльності (вплив агротехнічних заходів); також вважав що річки – продукт клімату / 1888 р.
	Ізмаїльський А.А. / обміління та зниження рівнів річок степової зони СРСР (вплив господарської діяльності та характер земної поверхні) / 1900 р.
3 1930 р. – 1990 р.	Зайков Б.Д. / зменшення стоку р. Волга (вплив клімату, а саме початок посушливого періоду) / 1932 р.	почали проводити фактичні спостереження за стоком; широкомасштабні дослідження щодо кількісної оцінки впливу господарської діяльності на річковий стік; розроблення рекомендацій та публікації даних щодо природних водних ресурсах;
	Поляков Б.В. / зниження коефіцієнту стоку р. Великий Узень (вплив розвитку землеробства) / 1938 р.
	Кузнік П.С. / зменшення водності р. Великий Узень (вплив кліматичних факторів, а саме початок маловодного періоду) / 1940 р.
	Львович М.І. та ін. / оцінка ступеня впливу господарської діяльності на стік річок європейської зони СРСР (впровадження травопільної системи землеробства викличе зменшення стоку на 20-40 %) / 1960 р.
	Булавко А.Г. та ін. / вивчення гідрологічних наслідків господарської діяльності, зниження норми річкового стоку (вплив агротехнічних заходів та землеробства) / 1973 р.
	Кордюм А.Б. / оцінка впливу господарської діяльності на малі річки високоурбанізованих територій Донбасу (збільшення норми стоку за рахунок шахтних вод) / 1975 р.	впровадження на практиці результатів досліджень; розробка нормативних та методичних рекомендацій щодо розрахунків різних характеристик річкового стоку
	Радіонов В.З. / оцінка впливу усього комплексу господарської діяльності на річний та весняний стік р. Тобол (вплив агролісомеліорацій, зрошення) / 1980 р.
	Шикломанов І.А. / оцінка впливу антропогенних факторів на різні характеристики річкового стоку (вплив осушення, зрошення, землеробства, водогосподарського будівництва) / 1989 р.
	Водогрецький В.Е. / антропогенне освоєння малих річкових водозборів (вплив агролісомеліорацій, землеробства) / 1990 р.
4 1990 р. – наш час	Вишневський В.І. / гідрологічні характеристики річок України / 2003 р.	поява концепції розвитку водного господарства в умовах змін економіки країни; поява різного роду робіт щодо кількісної оцінки зміни якісних показників водних ресурсів
	Лобода Н.С. / розрахунки різних характеристик річкового стоку в умовах антропогенного навантаження / 2005 р.
	Хільчевський В.К. та ін. / оцінка впливу господарської діяльності на кількісні і якісні показники водних ресурсів / 2008 р.
	Гребінь В.В. / оцінка сучасного стану водного режиму річок України / 2010 р.
	Клименко М.О. та ін. / вплив антропогенних факторів на геосистеми (басейни річок) / 2011 р.