Лапковський С.В., Сабибіна О.О.

Національний технічний університет України

“Київський політехнічний інститут”, Україна

СУЧАСНА КОНЦЕПЦІЯ ВПРОВАДЖЕННЯ У ВИРОБНИЦТВО С-ТЕХНОЛОГІЙ

Не визиває сумніву той факт, що і зараз вітчизняне машинобудування у значній мірі базується на технологічних системах (ТС), які були створені на основі процесів і методів оброблення, що були розроблені ще у 50-80 роках минулого століття. Ці технологічні системи, що використовують традиційні методи оброблення, диференціальні принципи побудови, а також практично повна відсутність засобів контролю та діагностики, в умовах сучасного виробництва просто не в змозі забезпечити ефективне вирішення завдань з підвищення продуктивності, гнучкості та якості при виготовленні деталей.

Аналіз закордонного досвіду, який був накопичений у різних галузях машинобудування, а також тенденцій розвитку та створення нових ТС дозволяє зробити висновок про те, що для вирішення даної задачі необхідно інтенсифікувати процеси дослідження, розробки і виготовлення принципово нових ТС та підготовки фахівців, які базуються на сучасних інформаційних технологіях і методах оброблення. Істотне значення має і той факт, що сучасна комп'ютерна техніка дозволяє забезпечити принципово новий рівень надійності обладнання та процесів металообробки і, як слідство, ширше використовувати принципи модульного підходу, концентрації операцій, управління процесом оброблення та контролю за станом обладнання. Принципово важливе значення має і те, що можливості сучасних комп'ютерів дозволяють повністю автоматизувати процес конструкторсько-технологічного підготовлення виробництва і створення технологічних систем.

На способи підйому конкурентоспроможності технологічних систем і підприємств, що засновані на залученні великих капітальних вкладень, в умовах економічної ситуації, що склалася у нашій країні, розраховувати просто неможливо, та й не завжди це необхідно. Адже, наприклад, відомо, що останнім часом дуже часто велику віддачу дають саме ті методи підвищення продуктивності та якості, які орієнтовані на вдосконалення організації життєвого циклу виробу (ЖЦВ).

Насамперед, до числа таких методів належать інформаційні технології, що призначені для забезпечення принципово нових можливостей CAD/CAM/CAE/PLM-систем: інформаційний менеджмент, інжиніринг життєвого циклу, підтримка комунікацій в децентралізованому і глобальному виробництві, динамічне управління виробничими потужностями, швидке прототипування (Rapid Prototyping ¾ RP) продукції, збільшення кількості та підвищення значущості інноваційних стратегій.

У цих умовах традиційний (послідовний) підхід до розробки нових виробів (Traditional Engineering, Sequential Engineering, Over The Wall Engineering) ще наприкінці минулого століття став поступатися місцем іншому, який отримав назву "паралельне проектування" (Concurrent Engineering ¾ CE, інколи ¾ Simultaneous Engineering) [1 ¾ 3].

На даний час CE широко і з успіхом розвивається провідними американськими і західноєвропейськими фірмами. Зокрема, в США дослідницькі проекти в рамках цієї технології (С-технології) дуже часто розробляються на замовлення саме Управління перспективних військових проектів Пентагону (DARPA), відомого в якості координатора розробок найбільш перспективних і економічних технологій [4].

C-технологія ¾ це принципово новий, інтегрований підхід до розробки нових виробів. В основі цієї технології лежить ідея суміщеного проектування виробу, а також процесів його виготовлення та супроводу, яка координується за допомогою спеціально створюваного для цієї мети розподіленого інформаційного середовища. Дана технологія дозволяє одночасно використовувати проектні дані різними групами фахівців, починаючи з самих ранніх стадій проектування.

Насамперед, розвиток С-технології пов'язаний з підвищенням значущості для споживача таких нецінових факторів конкурентоспроможності продукції, як здатність до швидкого виконання індивідуального замовлення та якість.

Використання подібної організації проектування виробів, що орієнтована на застосування нових інформаційних технологій та інтеграцію знань з різних проблемних областей ЖЦВ "маркетинг ¾ проектування ¾ виробництво", дозволяє економити не тільки час (час від ідеї до ринку скорочується на 25…50%), але і кошти ¾ за рахунок підвищення якості виробів і скорочення змін (у 2…3 рази), які вносяться у конструкцію на стадії виготовлення [1, 3].

С-технологія забезпечує усунення багатьох відомих недоліків послідовного проектування, наприклад, таких, коли помилки проекту виробу несподівано виявляються на останніх його стадіях.

Успішність впровадження C-технології, як і будь-якої нової інформаційної технології, перш за все, визначається наступними чинниками:

1) рівнем технічних засобів;

2) рівнем інформаційного забезпечення;

3) якістю програмного забезпечення;

4) людським фактором.

Література:

1. Nevins J.L., Whithey D.E. Concurrent Design of Products and Processes. ¾ McGraw-Hill, New York, 1989. ¾ 268 p.

2. Eversheim W. et.al. Simultaneous Engineering. Erfahrungen aus der Industrie fuer die Industrie. ¾ Springer-Verlag, 1995. ¾ 264 p.

3. Ishi K., Goel A., Adler R.E. A Мodel of Simultaneous Engineering Design ¾ Artificial Intelligence in Design. ¾ N.-Y.: Springer, 1989. ¾ p.p. 483-501.

4. Reddy Y.V., Wood R.T., Cleetus Y.J. The DARPA Initiative in Concurrent Engineering ¾ Concurrent Engineering Research in Review. ¾ 1991/1992. ¾ V.1. ¾ p.p. 2-10.