Бердянський державний
педагогічний університет, Україна
Різноманітність
форм представлення навчального матеріалу дає нові можливості освітньому
ресурсу, розширює поле людського сприйняття і впливає на ефективність навчання.
Так О. Каптєрєв
вважає, що візуальні засоби мають значний потенціал дії, оскільки вони містять
важливу з точки зору дидактики властивість ‑ синкретизм дії інформаційних
продуктів, що передбачають сприйняття одночасно різними органами чуття. Завдяки
комплексному впливу на органи чуття студентів, у них створюється певний настрій
і підвищується об’єм інформації, що сприймається [1].
Сприйняття
через зорову систему йде на трьох рівнях: відчуття, сприйняття і відтворення,
через слухову систему – лише на рівні відтворення. Комбіноване поєднання
візуальною і аудіоінформації дає найкращі результати, оскільки органи зору і
слуху збільшують кількість подразників, впливають на процес сприйняття.
Технології мультимедіа
дозволяють враховувати кількість використовуваних одночасно каналів сприйняття студентів,
використовувати текст, графіку, відео і мультиплікацію і розширюють сфери
застосування комп’ютера в навчальному процесі. Вони мають дві основні переваги
– якісне і кількісне. Якісні переваги виявляються в порівнянні аудіовізуального
представлення інформації з текстовим:
–
функціонування бази даних аудіовізуальної інформації;
–
«маніпулювання» аудіовізуальною інформацією;
–
реалізація анімаційних ефектів;
–
деформація візуальної інформації;
–
дискретна подача аудіовізуальній інформації;
–
фіксація вибраної частини візуальної інформації для її подальшого
переміщення або розгляду «під лупою»;
–
багатовіконне представлення аудіовізуальній інформації на одному екрані і
ін.
Кількісні
переваги мультимедіа виражаються в значній інформаційній ємкості. Розуміння
широких можливостей інформаційних технологій дозволяє використовувати їх під
час підготовки майбутніх учителів технології.
Однією з умов
переходу сучасної промисловості до моделі стійкого розвитку, вважає В. Симоненко,
повинне стати домінування в суспільстві технологічної культури, під якою
розуміється рівень розвитку перетворювальної діяльності людини, що дозволяє
йому брати участь в прогресивних технологічних процесах, що забезпечують
гармонійну взаємодію з природою і технологічним середовищем [2].
Формування
технологічної культури майбутніх учителів передбачає створення цілісної
технологічної картини, розуміння того, як розвивається сучасний світ високих
технологій. До технологій світового рівня, що розглядаються провідними країнами
як пріоритетні, відносяться інформаційно-комунікаційні технології, здобуття
нових матеріалів із заздалегідь заданими властивостями, нано- і біотехнологія,
енергозбереження, космічні технології, створення альтернативних джерел енергії.
В результаті
науково-технічного прогресу і поглиблення суспільного розподілу праці
відбувається диференціація, спеціалізація і інтеграція галузей сфери виробництва
і послуг. Кожній галузі, а їх більше 300, властива своя технологія. Значна
різноманітність технологій не надає можливість і необхідність спеціального
вивчення їх всіх.
Як один із
засобів формування технологічної культури вчителя технології ми пропонуємо
спецкурс «Проектування складових одиниць механізмів машинобудування», який
призначений для ознайомлення студентів з широким спектром новітніх технологій.
Використання засобів мультимедіа і електронної інтерактивної проекційної дошки
дозволяють розширити можливості надання навчального матеріалу спецкурсу.
Підібрані відеоматеріали про моделювання деталей, вузлів та механізмів
демонструють їх особливості і можливості використання у сфері виробництва і
послуг.
Візуалізація навчального
матеріалу засобами мультимедіа в процесі ознайомлення з широким колом різних
сучасних технологій підвищує рівень емоційного сприйняття інформації і
пізнавальний інтерес студентів, сприяє успішнішому формуванню технологічної
культури майбутніх учителів технології і розглядається нами як один з
педагогічних засобів вдосконалення підготовки студентів у ВНЗ.
Литература:
1. Каптерев А. И. Информатизация социокультурного пространства / А. И. Каптерев. – М. : ФАИР-ПРЕСС, 2004. – 512 с.
2. Симоненко В. Д. Технологизация и инновационность образования как
стратегический фактор подъема промышленного производства / В. Д. Симоненко
// Технологическое образование (проблемы и перспективы развития): сборник
трудов научно-практической конференции. – Новосибирск : Изд. НГПУ, 2001. – 240
с.