Бахмат Л.В., Лученцова І.С., Носач О.О.

Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія»

Харківської обласної ради, Україна

АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ЗАКОРДОНОМ

Сучасна освіта України зазнає суттєвих змін, спричинених як усебічною глобалізацією, так і необхідністю патріотичного виховання. Як зазначається у «Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті» необхідне створення такої системи освіти, що забезпечуватиме «формування особистості та професіонала — патріота країни, який усвідомлює свою належність до сучасної європейської цивілізації, чітко орієнтується в сучасних реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлений до життя і праці у ХХІ столітті».

В українських ВНЗ реалізується виховання студентів за декількома структурними компонентами: громадянсько-правове, національно-патріотичне, морально-етичне, інтелектуально-духовне, екологічне, фізичне, трудове та художньо-естетичне. Але на жаль, патріотичному вихованню, в цілому, приділяється недостатньо уваги, тому перспективним є аналіз даного типу виховання в інших країнах світу та запозичення адаптованих дієвих методик або деяких їх аспектів. Важливо відзначити, що закордоном прийнята та виконується одна система патріотичного виховання для всіх типів начальних закладів, як державної, так і недержавної форм власності.

Для визначення поняття «патріотизм» звернемося до тлумачних словників та проаналізуємо його походження. Слово «патріотизм» походить від давньогрецького слова pater, що означає «батько» та виражає лояльність своєму корінню. Латинське слово patria перекладається, як земля батьків; в англійській мові аналогом є слово motherland. Загальноприйнятим визначенням поняття «патріотизм» є тлумачення словника Вебстера: «любов до або відданість країні». В цілому, патріотизм – зв'язок між індивідуумом (нацією), до якої належить людина, та рідною країною.

Варто відзначити, що патріотичне виховання характеризується різними шляхами реалізації в різних країнах світу. Наприклад, в Великобританії домінують ретроспективні тенденції, метою яких є створення відчуття національної належності з акцентом на культурних надбаннях та історії. Проте в Шотландії та Канаді взаємозалежне почуття національної лояльності базується на асоціаціях з іншими домінуючими народами. ПАР культивує поняття взаємолояльності з частими посиланнями на законодавчу базу, намагаючись сприяти національній єдності.

Проте глобальні соціально-економічні та політичні зміни вносять свої корективи в патріотичне виховання. Саме тому в Великобританії було введено Громадянську освіту (Citizenship education), що має на меті підтримувати громадянську єдність в політичному просторі. Сер Бернард Крік, колишній урядовий радник з питань громадянства, визначає громадянську освіту, як ту, що вносить зміни в громадянську культуру суспільства.

Кан Вей з Пекінського університету зробив порівняльний аналіз патріотичної освіти у Великобританії та Китаї – в останній суттєво збільшилася кількість патріотично-направленої інформації у ЗМІ за декілька років. Варто відзначити, що в обох країнах введена спеціальна дисципліна, покликана прививати любов до батьківщини. Характерним для Китаю є висока пріоритетність даної дисципліни, яка включає такі аспекти, як особистість та її права, ідеологічну філософію та концепт законності. Великобританії ж притаманним був акцент на мультикультурному аспекті громадянського суспільства. Євросоюз приймає спеціальні програми для розвитку патріотизму як одного з найважливіших пріоритетів Eurodice, Міністерства освіти та культури.

В Казахстані визначними для формування патріотичної самосвідомості, для рівного стимулювання активності та можливості студентів під час як лекцій, так і практичних занять розширювати самознання та почуття любові до країни в педагогічних ВНЗ були окреслені такі гуманітарні дисципліни, як історія, література та етнопедагогіка.

У США патріотичне виховання сягає своїм корінням початку XIX століття, коли змінилися стандарти освіти, підготовки вчителів та програми. Саме в той час посилилися релігійні та патріотичні елементи виховання. Відтоді американський прапор став над школами звичайним явищем, символізуючи зв'язок між тогочасною освітою та патріотизмом в Америці. До речі, активність студентів у політичному житті країни є одним з найвищих у світі.

Майже століття потому кодекс «Символ лояльності» (The Pledge of Allegiance) був прийнятий багатьма навчальними закладами, хоча й нині ведуться активні дебати щодо його доречності в школах. Доречно згадати слова Дж. Кеннеді (1997): «Найбільша проблема патріотичного виховання молоді пов’язана зі збалансуванням громадянських проблем з національним розвитком і з реаліями життя сучасного суспільства».

Проаналізувавши патріотичне виховання в багатьох країнах світу, можна прийти до висновку, що необхідно створити систему, яка буде стимулювати формування і розвиток соціально важливих цінностей в процесі виховання та навчання в освітніх закладах України. При чому дана система має включати аспекти як аудиторного, так і позааудиторного навчання та виховання, з метою підвищення не лише загальної, а й патріотичної культури студентів.