Нейжмак Н.О., Маркотенко Т.С.

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна.

Навчання дошкільників переказування за казками Ігоря Січовика

Казка – один з універсальних і привабливих засобів з розвитку мовлення дітей. Вона є джерелом розкриття й розвитку творчих мовленнєвих здібностей.

Розвиток мовлення у дітей старшого дошкільного віку – одне з головних педагогічних завдань. Мовлення дітей цього віку переважно спонтанне, мимовільне, не завжди контрольоване. У старшому дошкільному віці, коли дітей готують до школи, важливо розвивати довільне, цілеспрямоване, усвідомлене мовлення. Одним з головних засобів, що сприяють ефективному розвитку мовлення дошкільників, є літературна казка.

На сьогоднішній день відсутні науково-методичні розробки з застосування казок Ігоря Січовика як засобу розвитку мовлення, хоча можна впевнено говорити про їх навчальний потенціал.

Мета нашої статті полягає у з'ясуванні місця та ролі казки у формуванні мовного потенціалу дитини дошкільного віку; науково обґрунтувати методику роботи з казками Ігоря Січовика, які дають змогу розвинути мовну особистість дитини.

Швидкість оволодіння активним словником у дошкільному віці відбувається індивідуально. Особливо швидко поповнюється словник в старшому дошкільному віці. Дослідники наводять різні дані про кількість слів, що вживаються дитиною в цей період, це вказує на велику індивідуальність у темпі розвитку мовлення (Л. Бірюк, А. Богуш, Н. Гавриш, Н. Карпинська, Т. Котик, Н. Насруллаєва, Ю. Руденко, Л. Таллер, Л. Фесенко, А. Шибицька). 

Розвиток розуміння мовлення за Г. Люблинською виявляється в тому, що дитина: починає правильно співвідносити слово, що чує, з предметом (дією, ознакою) незалежно від конкретних ситуацій; знайоме слово набуває узагальненого характеру [3, с. 132].

К. Каверіна описує послідовні етапи розвитку розуміння мовлення дитиною [4, с. 32]. Для нашого дослідження представляє інтерес саме старший дошкільний вік. До 7 років закінчується процес фонематичного розвитку дитини, формуються досить тонкі диференційовані звукові образи слів і окремих звуків. З’являється усвідомлення звукового складу рідної мови [2, с. 178]. У цей же час завершується засвоєння дитиною морфологічної системи української мови – дитина засвоює всі граматичні категорії: рід, число, відмінкові закінчення; типи відмін і дієвідмін. Відбувається розмежування окремих граматичних форм за відмінами, дієвідмінами, особами, які раніше дитина заміщувала і допускала помилки: засвоюються всі поодинокі граматичні форми. На сьомому році життя мовлення дитини стає більш складним у структурному плані, більш розгорнутим, логічним і послідовним. Дитина засвоює як діалогічну, так і монологічну форми мовлення.

До семи років діти оволодівають контекстним мовленням, різними типами монологічного мовлення:

· мовлення-повідомлення;

· розповідь-опис;

· розповідь-роздум;

· розповідь-пояснення [1, с. 234].

У процесі занять з розвитку мовлення дошкільники знайомляться з творами різних літературних жанрів, які доступні для розуміння їм, художніми засобами віддзеркалюють навколишній світ. Читання художніх творів покликане переконати дітей у тому, що словесний твір, як живописне полотно чи музика, здатний впливати на розум і почуття людини. Певна річ, що естетичний вплив на читача справляють тільки твори високої художньої майстерності, до яких, зокрема, можна віднести й казки Ігоря Січовика.

Казка літературна чи народна є важливим джерелом збагачення життєвого досвіду дитини, чинником, що забезпечує розвиток особистості. Як зазначає великий педагог В.О. Сухомлинський, казка – „це активна естетична творчість, що захоплює всі сфери духовного життя дитини – її розум, почуття, уяву, волю. Вона є тим різцем, який відточує найтонші риси індивідуального мислення кожної дитини і в той же час розкриває дитячі серця назустріч одне одному, творить тонкі інтелектуальні взаємини дитячого колективу“ [5, с. 541]. „Казки відображають світогляд народу, його морально-етичні та естетичні погляди, багатовіковий педагогічний досвід виховання підростаючого покоління“ [5, с. 11]. „Казки належать до найдавніших витворів людського духу і сягають у глибину таких далеких від нас часів, якої не досягає жодна людська історія“ [6, с. 403].

Казки сприяють розвитку в дітей творчої уяви, логічного мислення. Слухаючи казки, які розповідають дітям дорослі, діти й самі прагнуть складати казки. Саме про це й писав В. Сухомлинський: „Якщо мені вдавалось домогтись, щоб дитина, в розвитку мислення якої траплялись серйозні затримки, придумала казку, пов’язуючи в своїй уяві декілька предметів оточуючого світу, – значить можна сказати з впевненістю, що дитина навчилася мислити“ [5, с. 157].

Низка вчених (А. Богуш, Д. Дубовис-Арановська, О. Запорожець, Н. Карпинська, Є. Лукина, Л. Славина та ін.), акцентують увагу саме на активному сприйманні дитиною художнього тексту в процесі слухання твору, вказуючи на те, що діти постійно переривають хід розповіді, втручаються в події, звертаються із запитаннями, намагаються допомогти героям.

Сприймання змісту казок складається з таких процесів, як слухання, уявлення, усвідомлення прослуханого та розуміння. Дошкільники не вміють ще самі читати книги, вони тільки слухачі. Активізації слухання сприяють включення зорового аналізатора, виразність читання, міміка, жести, сила голосу, темп і тембр мовлення вихователя. Під час слухання у свідомості дитини виникають уявлення – конкретні образи. Пов'язуючи їх між собою, дитина розуміє зміст прочитаного. Важливу роль у сприйнятті казки відіграє процес розуміння, що передбачає активне відображення предметів і явищ у їх зв'язках і відношеннях, через яке дитина доходить до поняття і яке здійснюється через цілу низку розумових дій і операцій. Тому дитина сприймає казку не тільки завдяки зору і слуху, а й через власне мовлення.

Перед заняттям, що передбачає навчання розповідання за змістом казок, слід провести підготовчу роботу (вибір казки з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей, мовленнєвих умінь і навичок дітей, виховних завдань; аналіз казки та робота над виразністю читання тощо).

До основних прийомів роботи з навчання розповідання за змістом казок відносяться спільне розповідання, драматизація казки, зразок розповіді, укладання плану до казки, колективне обговорення плану, моделювання казки тощо.

Нами розроблені заняття для дітей старшого дошкільного віку за матеріалами казок Ігоря Січовика „Коли повертається Баба-Яга“, „Кошенята і вата“.

Тема: Ознайомлення з казкою І. Січовика „Коли повертається Баба-Яга“.

Програмовий зміст:

зв’язне мовлення: формувати уміння відтворювати зміст казки з допомогою вихователя;

граматика: формувати навички утворювати дієслова протилежного значення за допомогою суфіксів; формувати уміння відповідати на запитання за змістом казки повними реченнями; розвивати логічне мислення; виховувати любов до книг, бажання читати казки та інші твори.

Матеріал: ілюстрації казкових персонажів казки, макет „чарівного замку з воротьми й різньокольоровими сходинками“, кошик, іграшкова ступа й помело, олівці, папір.

Хід заняття

Вихователь: Сонце загляда в віконце,

І сміються дітлахи.

Нам дарує книжку сонце,

Де живуть казки.

Діти, сьогодні я хотіла б познайомити вас з дуже гарною казкою, яку написав Ігор Січовик (вихователь розгортає книжку).

Вихователь: Ой, погляньте, чомусь сторінки порожні, а де ж наша казка? Як ви гадаєте чому вона зникла? (варіанти відповідей дітей).

Вихователь: Наші діти останнім часом дивляться дуже багато мультфільмів, а казок майже не читають. Казка образилася й пішла від нас до чарівного замку. Давайте попросимо її ласково повернутися до нас (Діти підходять до „чарівних“ двірей).

Вихователь: Ось ми й пришли до чаріного замку, але щоб його ворота відчинилися, потрібно утворити слова-дії протилежного значення. Наприклад, „зайти“, а як сказати навпаки?

Пари слів:

- розв’язати – зав’язати;

- забігти – вибігти;

- залізти – злізти;

- зачинити – відчинити;

- говорити – мовчати;

- бігти – стояти;

Вихователь: Ось і відчинилися наші ворота і ми підходимо до чарівних сходинок, вони приведуть нас до казки. Але спочатку слід сказати скільки яких сходинок.

Діти (називають і рахують сходинки, які бачать): одна біла сходинка, п’ять жовтих сходинок, дві зелених сходинки, одна синя сходинка.

Фізкультхвилинка

За казкою ми пішли

Не одразу її знайшли!

Ніжками ми тупали,

Кулачками стукали.

Пам’ятає казка нас,

Нахилились ми на „раз“.

А на два ми піднялись

І за руки узялись.

Всі по колу ми пішли.

Нашу казочку знайшли.

Вихователь: Ці різньокольорові сходинки привели нас до кошика, в якому сховалася наша казка. І вона з’явиться лише тоді, коли ви відгадаєте, кому належать ці казкові речі (дістати з кошика іграшкову ступу й помело. Якщо діти не здогадуються, допомогти їм з відповіддю).

Вихователь: так ці речі належать Бабі-Язі, а сказка називається „Коли повертається Баба-Яга“.

Читання казки вихователем.

Бесіда за казкою.

- Діти, вам сподобалася казка?

- Як ви гадаєте про що або про кого йдеться в цій казці?

- Чому Катруся намалювала саме Бабу-Ягу?

- Як повела себе Катруся, коли з’явилися в кімнаті Баба-Яга?

- Чому вона попросила Бабу-Ягу завітати до неї в гості знову?

- А що її відповіла Баба-Яга?

- Як ви гадаєте, чому дівчинка не розповіла батькам правду про те, куді поділася їжа?

Дидактична гра „Збери казкового героя“.

Робота в групах, кожна група отримує набір картинок певного героя казки. Хто швидше збире свого героя.

А давайте ми з вами пограємо у театр, ви будете актори, а я ваш керівник. І ми зробимо виставу за сюжетом цієї казки.

(Діти за допомогою вихователя інсценують і переказують казку).

Вихователь: Ви гарно грали. А зараз я пропоную вам взяти олівці і намалювати Бабу-Ягу, так як ви її уявляєте.

Малювання дітьми Баби-Яги.

Заключна частина.

Підсумок заняття. Оформлення виставки малюнків.

Тема: Переказ казки Ігоря Січовика „Кошенята і вата“

Програмовий зміст:

зв’язне мовлення

- формувати вміння відповідати на запитання повним реченням.

- закріплювати вміння дітей зв’язно, послідовно і виразно переказувати літературний твір близько до тексту, переказувати текст від імені героїв.

- розвивати інтонаційну виразність мови, пам’ять, увагу і пізнавальні інтереси дітей.

граматика: формувати уміння відповідати на запитання за змістом казки повними реченнями; розвивати логічне мислення; виховувати любов до книг, бажання читати казки та інші твори.

Матеріал: казка Ігоря Січовика „Кошенята і вата“, загадка.

Хід заняття

І. Вступна частина

Діти, сьогодні я розповім вам казку. А про кого буде ця казка, ви дізнаєтеся, якщо відгадаєте загадку:

В хаті я мишкою ганяю,

Вуса, ще з дитинства маю,

Лапками чешусь щодня.

Я пухнасте….(Кошеня)

Правильно, діти, в цій загадкі говориться про кішку. Ось і ця казка, яку я вам хочу розповісти про кошенят. Написав цю казку письменник – І.Сичовик, а називається вона „Кошенята і вата“.

ІІ. Основна частина.

Розповідання казки без установки на запам’ятовування.

Киця Муркиця побачила на вулиці Півника, який продавав вату.

„Я давно шукаю вату!“ – зраділа киця Муркиця і купила у Півника кілька клубків білосніжної вати. Повернулася додому, а кошенята наввипередки запитують:

– Мамо! Що ти нам купила?

– Вату, – відповіла киця Муркиця.

– А навіщо вона нам здалася?

– Зараз, дітки, я піду до крамниці за овочами і фруктами, а ви тим часом поміняйте в подушках і перинах стару вату на нову.

Повернулася киця Муркиця з крамниці і запитує діток:

– Ви все так зробили, як я просила?

– Ні, мамо, – і діти схилили голови.

– А де ж поділася вата?

– Ми її… з’їли…

– Навіщо? – здивувалася мама.

– Бо вона дуже солодка.

Бесіда за змістом казки.

– Діти, як називається казка, яку я вам розповіла?

– А хто ж придумав цю казку?

– Дітки, про кого розповідається в цій казці?

– Що купила киця у півника?

– Навіщо киця купила вату?

– Навіщо киця пішла до крамниці?

– Що вона наказала зробити кошенятам?

– Кошенята виконали завдання матусі?Чому?

– Чим закінчилася казка? (Відповіді дітей.)

Фізкультхвилинка

– Котик-воркотик – (Діти гладять себе по животику,

Червоний ротик. гладять свої щічки,

Сів до нірки нишком: присідають,

Виглянь, Мишко! сваряться пальчиком).

Молодці, діти, добре все виконали,а зараз я прочитаю казку ще раз, а ви уважно послухайте і потім будемо переказувати її.

Переказ казки дітьми.

Гра-драматизація „Неправдива киця“

Обладнання: іграшкова киця; будь-яка інша іграшка, що зображує яку-небудь тварину,

Одна дитина бере в руки іграшкову кицю, а другий малюк-іншу іграшку-звірятко. Діти розігрують в особах віршик „Брехлива киця“

1-ша дитина. Ой ти, кицю неслухняна,

А куди біжиш так рано?

2-га дитина. Побіжу я аж до річки,

Щоб напитись там водички.

1-ша дитина. А вночі куди ходила?

2-га дитина. В полі мишку я ловила.

1-ша дитина. Ой, неправду ти сказала.

Ти сметанку ту злизала.

2-га дитина. Я не відаю й не знаю,

Я сметанки не вживаю.

Потім виходить наступна пара малят і повторно розігрує віршований діалог. Наступна дитина, що запитує, може взяти іншу іграшку і говорити від імені цього персонажа.

Рухлива гра : „Миші та кіт“

Мета: учити бігати у різних напрямках, не наштовхуючись одне на одного; виховувати увагу та вміння виконувати рухи за сигналом.

Хід гри

Діти сидять на стільчиках або лаві з одного боку зали (майданчика). Це „миші“ сидять у „нірках“. На протилежному боці – „кіт“; роль якого спочатку виконує вихователь або старша дитина. „Кіт“ засинає, а „миші“ бігають по залі (майданчику), стрибають.

В и х о в а т е л ь:

Ох і любить спать на сонці

Котик наш муркотик,

Цілий день він на віконці

Гріє свій животик.

Та як мишка зашкребоче,

Котик вже пильнує,

Не заплющить доти очі,

Поки не вполює.

„Кіт“ прокидається, промовляє: „Няв-няв“ і починає ловити „мишей“. Вони швидко тікають у свої „нірки“ (сідають на стільці або лаву).

Заключна частина.

Підсумок заняття.

Яку казку ми сьогодні читали? Хто написав цю казку? У які ігри ми з вами пограли?

Отже, казки Ігоря Січовика мають навчальний потенціал щодо впливу на розвиток зв’язного мовлення дошкільників, сприяють формуванню навичок переказування, творчих здібностей дітей.

Література:

1. Алексеева М. Методика развития речи и обучения родному языку дошкольников: учеб. пособие [для студ. высш. и сред. пед. учеб. заведений] / М.М. Алексеева, В.И. Яшина. – М.: Изд. центр „Академия“, 2000. – 400 с.

2. Богуш А. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років: [монографія] / Алла Богуш. – К.: Видав. дім „Слово“, 2004. – 374 с.

3. Люблинская А.А. Почерки психического развития ребенка / А.А. Люблинская – М.: Просвещение, 1965.– С.132.

4. Каверина Е.К. О развитии речи детей первых двух лет жизни Е.К. Каверина / – М.: Медгиз, 1950. – 122 с.

5. Сухомлинський В.О. На трьох китах. Вибрані твори в 5-ти томах. – К.: Радянська школа, 1977. –Т.5. – С.339-342

6. Гнатюк В.М. Останки передхристиянського релігійного світогляду наших предків / В.М. Гнатюк // Українці: Народні вірування, повіря, демонологія. – К.: Либідь, 1991. – С. 383–407.

7. Я у світі: Базова програма розвитку дитини дошкільного віку / наук. кер. та заг. ред. О.Л. Кононко. – 3-тє вид., випр. – К.: Світич, 2009. – 430 с.