Педагогічні науки / 5. Сучасні методи викладання

К. пед. н. Чемоніна Л. В.

Бердянський державний педагогічний університет, Україна

Інтегративний підхід як засіб підвищення

результативності процесу навчання молодших школярів

на уроках мови і літературного читання

Реформування системи освіти в Україні передбачає оволодіння учнями глибокими й міцними знаннями, засвоєння провідних ідей з різних навчальних предметів, вироблення комунікативних умінь і навичок, розвиток гармонійно розвиненої особистості. Отже, головним завданням, яке сьогодні постає перед педагогом взагалі й учителем початкової школи зокрема, є підготовка молодого покоління до сучасного життя, тобто формування в дітей необхідних компетентностей, а одним із засобів цього процесу виступає інтеграція змістового наповнення різних навчальних дисциплін, що дозволяє вирішити основні суперечності освіти – протиріччя між безмежністю знань і обмеженими ресурсами людини [2].

Особливості застосування інтеграції в навчанні стали предметом пошуків корифеїв педагогічної науки (Я. А. Коменський, К. Ушинський, В. Сухомлинський та ін.). І нині ця проблема привертає увагу науковців. Так, питання щодо розроблення і використання інтегрованого навчання висвітлено у працях багатьох сучасних учених¸ які досліджували дидактичні особливості інтеграції змісту навчання (О. Алексенко, В. Безпалько, О. Бєляєв, Л. Варзацька, М. Вашуленко, Т. Донченко, І. Зязюн, Ю. Калягин, І. Козловська, О. Комар, В. Паламарчук, О. Савченко, Н. Свєтловська та ін.). Ми погоджуємося з позицією названих вище науковців, які переконані, що застосування інтегративного підходу на уроках (у тому числі мови і літературного читання) активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів початкових класів, дозволяє визначити її мотиви та сприяє різнобічному розвитку дітей [1; 3].

За «Енциклопедією освіти» інтегративний підхід в освіті – підхід, що веде до інтеграції змісту освіти, тобто доцільного об’єднання його елементів у цілісність. Результатом такого підходу можуть бути цілісності знань різних рівнів – цілісність знань із тієї чи іншої освітньої галузі, предмета, розділу теми. Названий вище підхід реалізується під час вивчення інтегрованих курсів чи окремих предметів з освітньої галузі, коли цілісність знань формується завдяки інтеграції на основі спільних для всіх предметів понять, застосуванню методів і форм навчання, контролю і корекції навчальних досягнень учнів, що спрямовують навчальний процес на об’єднання знань [2, с. 356].

Перспективи розвитку навчання на основі інтегративного підходу закріплені в «Державному стандарті початкової загальної освіти», де зазначені не окремі предмети, а освітні галузі (наприклад, «Мови і літератури»). Разом із тим відомо, що в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі існує предметна система навчання. Тому й освітня галузь «Мови і літератури» представлена кількома предметами, а саме: українська мова, мови національних меншин, іноземна мова й літературне читання. Така система навчання в початковій школі забезпечує учнів певним рівнем сучасних наукових знань, що необхідні для подальшого навчання в загальноосвітньому навчальному закладі. Проте предметне навчання має деяку дидактичну обмеженість, оскільки кожний предмет розглядає факти і явища реального світу дещо однобічно, зі своєю метою та зі своїх позицій.

Аналіз шкільних курсів української мови, мов національних меншин, іноземної мови та літературного читання (початкова ланка освіти) доводить, що в них закладені значні можливості для реалізації зв'язків з багатьма навчальними предметами. Так, кожний розділ шкільних мовних курсів і літературного читання містить певний матеріал міжпредметного характеру, що сприяє поглибленому розумінню мовних і літературних явищ, розширенню світогляду молодших школярів, формуванню в них умінь застосовувати суміжні знання з інших предметів.

Не викликає сумнівів той факт, що основною організаційною формою здійснення сучасного процесу навчання є урок. Результати досліджень фахівців у галузі інтегрованого навчання знайшли відбиток у появі такого типу уроку як інтегрований – уроку, який проводиться з метою розкриття загальних закономірностей, законів, ідей, теорій, відображених у різних науках і відповідних їм навчальних предметах. Ми згодні з лінгводидактами (Л. Варзацька, М. Вашуленко, Н. Свєтловська), що введення в педагогічну практику зазначеного типу уроків здійснює перебудову процесу навчання. У такий спосіб частково вирішується суперечність між розрізненими предметними знаннями учнів і необхідністю їх комплексного застосування на практиці [1; 3].

Слушною є думка названих вище вчених, які стверджують, що здійснення мовної та літературної освіти молодших школярів на основі інтегративного підходу впливає на результативність процесу навчання: знання дітей набувають системності, уміння – узагальненості та комплексності, формування їхніх переконань стає більш ефективним, що в цілому дозволяє досягти різнобічного розвитку особистості.

Отже, застосування інтеграції на уроках мови й літературного читання позитивно позначається на результативності формування в учнів початкових класів комунікативної, пізнавальної та читацької компетентностей.

Література

1. Методика навчання української мови в початковій школі : навч.-метод. посіб. для студ. ВНЗ / За наук. ред. М. С. Вашуленка. – К. : Літера ЛТД, 2011. – 364 с.

2. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України ; головний ред. В. Г. Кремень.  – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.

3. Савченко О. Я. Дидактика початкової освіти : підручн. / О. Я. Савченко. – К. : Грамота, 2012. – 504 с.