Левченко І.В.
Національний Технічний
Університет України «Київський Політехнічний Інститут»
Ситуативні лексеми в
сучасному англійському газетно-публіцистичному дискурсі
Газетно-публіцистичний дискурс (далі ГПД) займає особливе
місце серед дискурсивних різновидів, сам цей тип дискурсу представляє собою
історичне явище, яке знаходиться у стані постійного розвитку. Сьогодні ЗМІ
створюють глобальне комунікативне середовище, що має змогу розвиватися та
вдосконалюватися за своїми власними законами і володіють особливими, специфічними
механізмами впливу на громадську думку, соціальні інститути та культуру. Саме в
середині дискурсивного середовища відповідно до усіх змін, що відбуваються в
житті країн, з'являються і закріплюються нові мовні утворення, розкривається їх
лексико-семантичний та оцінний потенціал.
Розвиток англійської мови протікає в умовах постійного
вдосконалення і розширення його функціональних можливостей, що особливо
інтенсивно реалізуються на лексичному рівні в постійному процесі старіння – поновлення
лексики. Завдяки дії словотворчих і лексико-семантичних механізмів мови англійський
ГПД оперативно освоює і відображає весь потік інформації, що супроводжує
історичний розвиток країни та її народ. Свідченням динаміки мови є виникнення
нових слів і їх проникнення в ГПД, що обумовлено, в числі інших факторів,
змінами в об'єктивній дійсності, так як суспільство завжди прагне знайти мовні
засоби для номінації нових реалій. Англійський ГПД являє собою мовний і
культурний зріз, що відбувається в країні змін, які реєструються, а нерідко і
продукуються самим дискурсом. Ці трансформації є продуктом історичного розвитку
суспільства, що переживає численні політичні та економічні проблеми, та
являється яскравим відображенням його духовної і матеріальної культури.
У сучасній
лінгвістиці немає єдиного тлумачення щодо терміну «дискурс». Наприклад, російська вчена
Н. Д. Арутюнова в «Лінгвістичному енциклопедичному словнику» подає таку
дефініцію: «Дискурс (від. франц. discours – мовлення) –
зв'язний текст у його сукупності з екстралінгвістичними – прагматичними,
соціокультурними, психолінгвістичними та іншими факторами; мовлення, що
розглядається як цілеспрямована соціальна дія, як компонент, який бере участь у
взаємовідносинах людей та в механізмах їх свідомості (когнітивних процесах) [1].
Під
газетно-публіцистичним дискурсом розуміється самостійний тип дискурсу, який
представляє собою сукупність мовних творів (комунікативних актів), об'єднаних
семантичними, комунікативними, функціонально-цільовими та іншими відносинами, але
головним чином, комунікативної метою – прагненням адресанта впливати на
реципієнта, підготувати його до адекватного, з точки зору відправника
інформації, взаємодії всередині соціуму шляхом підношення йому в тій чи іншій
мовній формі предмета мовлення - значимого для соціуму події, явища, факту і
т.п [2].
Однією з найважливіших мовних особливостей ГПД є його орієнтованість
на передачу оцінки. Досліджуючи дериваційні процеси та особливості семантичної
неології в ГПД, представляється важливим відзначити, що нерідко причиною, що
викликає появу нових слів, стає необхідність передачі додаткових оціночних
значень і культурно-модальних конотацій.
Зміни в контекстуальному полі функціонування сучасного англійського
ГПД здійснюються шляхом створення
неологізмів і окказіоналізмів, які є продуктивними засобами поповнення його
лексичного фонду. Місце даних одиниць у складі лексики сучасного ГПД
визначається на підставі їх мовного статусу, диференціальних ознак,
особливостей функціонування та продуктивності способів освіти.
Неологізми визначаються у мові, як нові слова або
значення слів, які називають нові предмети думки або навколишнього світу.
Головним мотивом породження неологізмів в ГПД виступає принцип задоволення
комунікативної соціальної потреби в іменуванні всього нового, що виникає під
впливом екстралінгвістичних і внутрішньомовних чинників.
Окказіональні слова створюються з метою залучення уваги
до позначуваного ними денотату в першу чергу за рахунок незвичайної, яскравою і
незакріпленої мовної форми і нового змісту[3]. При їх утворенні
порушуються (зазвичай свідомо) закони побудови мовних одиниць і норми мови. В англійському
ГПД завжди експресивні, створюються, як правило, конкретним автором-журналістом
або інтерпретуються, породжуються цілями висловлювання і контекстом, з яким
пов'язані і поза яким зазвичай не відтворюються. Їх функція не так номінативна,
як у неологізмів, а оціночна.
Словотвір сучасної англійської ГПД відрізняється
розгалуженою системою синонімії, відсутністю уніфікації, дією перехрещування
форм аналогії, а також широкими дериваційними можливостями. Існує велика
кількість дублюючих один одного словотворчих типів при відсутності системної
строгості і однозначності моделей. При цьому словотвір пов'язаний не тільки з
постійним виникненням необхідного соціуму кількості нових найменувань, а й з
підтриманням достатньої кількості похідних одиниць у системі дискурсу і мови в
цілому, а також із забезпеченням їх нормального функціонування як з формальної,
так і з семантичної точок зору.
Щільність комунікаційних каналів і мовні можливості
сучасного англійського ГПД як самостійного типу дискурсу сприяють широкому
тиражуванню якісних нових мовних явищ. Зміни в лексико-семантичному просторі
ГПД на початку XXI століття здійснюються шляхом створення неологізмів і
окказіоналізмів, які поряд із запозиченнями, є продуктивними засобами
поповнення його лексики.
Словотвір в англійському ГПД носить масовий і інтенсивний
характер. Нові мовні одиниці – неологізми і окказіоналізми – фіксуються в
дискурсивному просторі і активно відтворюються на сторінках газет і журналів,
поступово закріплюючись у мові і втрачаючи новизну.
ЛІТЕРАТУРА
1. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Нина Давидовна
Арутюнова. – М. : Языки
русской культуры, 1998. – 896 с.
2. Розенталь Д.Э.
Основные тенденции развития языка газеты / Д.Э.
Розенталь. – М.: Вестник Московского Университета – № 5, 1979.– С. 17
3. Fischer R. Lexical change in Present-Day
English: a Corpus Based Study of the Motivation, Institutionalization and Productivity
of Creative Neologisms / Fischer R. – Tubingen : Narr, 1998. – 209 p.