Левченко І.В.

Національний Технічний Університет України «Київський Політехнічний Інститут»

Ситуативні лексеми в сучасному англійському газетно-публіцистичному дискурсі

Газетно-публіцистичний дискурс (далі ГПД) займає особливе місце серед дискурсивних різновидів, сам цей тип дискурсу представляє собою історичне явище, яке знаходиться у стані постійного розвитку. Сьогодні ЗМІ створюють глобальне комунікативне середовище, що має змогу розвиватися та вдосконалюватися за своїми власними законами і володіють особливими, специфічними механізмами впливу на громадську думку, соціальні інститути та культуру. Саме в середині дискурсивного середовища відповідно до усіх змін, що відбуваються в житті країн, з'являються і закріплюються нові мовні утворення, розкривається їх лексико-семантичний та оцінний потенціал.

Розвиток англійської мови протікає в умовах постійного вдосконалення і розширення його функціональних можливостей, що особливо інтенсивно реалізуються на лексичному рівні в постійному процесі старіння – поновлення лексики. Завдяки дії словотворчих і лексико-семантичних механізмів мови англійський ГПД оперативно освоює і відображає весь потік інформації, що супроводжує історичний розвиток країни та її народ. Свідченням динаміки мови є виникнення нових слів і їх проникнення в ГПД, що обумовлено, в числі інших факторів, змінами в об'єктивній дійсності, так як суспільство завжди прагне знайти мовні засоби для номінації нових реалій. Англійський ГПД являє собою мовний і культурний зріз, що відбувається в країні змін, які реєструються, а нерідко і продукуються самим дискурсом. Ці трансформації є продуктом історичного розвитку суспільства, що переживає численні політичні та економічні проблеми, та являється яскравим відображенням його духовної і матеріальної культури.

У сучасній лінгвістиці немає єдиного тлумачення щодо терміну «дискурс». Наприклад, російська вчена Н. Д. Арутюнова в «Лінгвістичному енциклопедичному словнику» подає таку дефініцію: «Дискурс (від. франц. discours – мовлення) – зв'язний текст у його сукупності з екстралінгвістичними – прагматичними, соціокультурними, психолінгвістичними та іншими факторами; мовлення, що розглядається як цілеспрямована соціальна дія, як компонент, який бере участь у взаємовідносинах людей та в механізмах їх свідомості (когнітивних процесах) [1].

Під газетно-публіцистичним дискурсом розуміється самостійний тип дискурсу, який представляє собою сукупність мовних творів (комунікативних актів), об'єднаних семантичними, комунікативними, функціонально-цільовими та іншими відносинами, але головним чином, комунікативної метою – прагненням адресанта впливати на реципієнта, підготувати його до адекватного, з точки зору відправника інформації, взаємодії всередині соціуму шляхом підношення йому в тій чи іншій мовній формі предмета мовлення - значимого для соціуму події, явища, факту і т.п [2].

Однією з найважливіших мовних особливостей ГПД є його орієнтованість на передачу оцінки. Досліджуючи дериваційні процеси та особливості семантичної неології в ГПД, представляється важливим відзначити, що нерідко причиною, що викликає появу нових слів, стає необхідність передачі додаткових оціночних значень і культурно-модальних конотацій.

Зміни в контекстуальному полі функціонування сучасного англійського ГПД здійснюються шляхом створення неологізмів і окказіоналізмів, які є продуктивними засобами поповнення його лексичного фонду. Місце даних одиниць у складі лексики сучасного ГПД визначається на підставі їх мовного статусу, диференціальних ознак, особливостей функціонування та продуктивності способів освіти.

Неологізми визначаються у мові, як нові слова або значення слів, які називають нові предмети думки або навколишнього світу. Головним мотивом породження неологізмів в ГПД виступає принцип задоволення комунікативної соціальної потреби в іменуванні всього нового, що виникає під впливом екстралінгвістичних і внутрішньомовних чинників.

Окказіональні слова створюються з метою залучення уваги до позначуваного ними денотату в першу чергу за рахунок незвичайної, яскравою і незакріпленої мовної форми і нового змісту[3]. При їх утворенні порушуються (зазвичай свідомо) закони побудови мовних одиниць і норми мови. В англійському ГПД завжди експресивні, створюються, як правило, конкретним автором-журналістом або інтерпретуються, породжуються цілями висловлювання і контекстом, з яким пов'язані і поза яким зазвичай не відтворюються. Їх функція не так номінативна, як у неологізмів, а оціночна.

Словотвір сучасної англійської ГПД відрізняється розгалуженою системою синонімії, відсутністю уніфікації, дією перехрещування форм аналогії, а також широкими дериваційними можливостями. Існує велика кількість дублюючих один одного словотворчих типів при відсутності системної строгості і однозначності моделей. При цьому словотвір пов'язаний не тільки з постійним виникненням необхідного соціуму кількості нових найменувань, а й з підтриманням достатньої кількості похідних одиниць у системі дискурсу і мови в цілому, а також із забезпеченням їх нормального функціонування як з формальної, так і з семантичної точок зору.

Щільність комунікаційних каналів і мовні можливості сучасного англійського ГПД як самостійного типу дискурсу сприяють широкому тиражуванню якісних нових мовних явищ. Зміни в лексико-семантичному просторі ГПД на початку XXI століття здійснюються шляхом створення неологізмів і окказіоналізмів, які поряд із запозиченнями, є продуктивними засобами поповнення його лексики.

Словотвір в англійському ГПД носить масовий і інтенсивний характер. Нові мовні одиниці – неологізми і окказіоналізми – фіксуються в дискурсивному просторі і активно відтворюються на сторінках газет і журналів, поступово закріплюючись у мові і втрачаючи новизну.

ЛІТЕРАТУРА

1. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Нина Давидовна Арутюнова. – М. : Языки русской культуры, 1998. – 896 с.

2. Розенталь Д.Э. Основные тенденции развития языка газеты / Д.Э. Розенталь. – М.: Вестник Московского Университета – № 5, 1979.– С. 17
3. Fischer R. Lexical change in Present-Day English: a Corpus Based Study of the Motivation, Institutionalization and Productivity of Creative Neologisms / Fischer R. – Tubingen : Narr, 1998. – 209 p.