Право/5.Кримінальне право та кримінологія

К.ю.н.,доцент Лень В.В.

ДВНЗ «Національний гірничий університет»,Україна

Окремі питання щодо функцій недержавних охоронних організацій та запобігання ними злочинності

У процесі тривалої і непростої спроби розбудови України, як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, та правової держави, наскрізним стрижнем постає питання захисту, перш за все, людини, як найвищої соціальної цінності, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканості і безпеки, що задекларовані в Конституції України[1].

Натомість і кримінальний закон забезпечує охорону життя і здоров’я людини її власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам[2].

У цій праці, ми розглядаємо діяльність недержавних охоронних організацій пов’язану лише з кримінально – правовою сферою.

На сьогодні, слід відверто визнати, правоохоронні органи і суди України, не завжди справляються з визначеними функціями та поставленими задачами. Економічні негаразди, певна розбалансованість в управлінні, непрофесіоналізм, ігнорування, супротив, дестабілізація та багато інших проблем є підґрунтям для живлення і зростання злочинності. Так, зростає кількість вчинених , перш за все , умисних злочинів проти життя і здоров’я особи; громадської безпеки; у сфері господарської діяльності та багатьох інших. Відомі українські, вчені – кримінологи стверджують, що латентність цих видів злочинів є вкрай висока. Об’єктивних і суб’єктивних причин вказаному багато, але це тема інших окремих досліджень.

Злочинний світ швидко реагує на суттєве послаблення протидії і запобігання з боку відповідних державних органів і як наслідок, загальний рівень злочинності на території України збільшився в рази й підвищилась суттєво її латентність. Особлива актуальність розглядуваних питань є зараз, коли на сході країни відбувається довготривала Антитерористична операція, не приймаються своєчасні і адекватні суворі та непопулярні заходи щодо локалізації злочинних правопорушень, не розповсюдження їх по всій Україні. Особи з кримінальним минулим, правопорушники з Донецької, Луганської областей та їх прихильники невпинно збільшують незаконний обіг зброї, боєприпасів, наркотиків тощо. Вимушені констатувати, в багатьох областях України, вчиняються різні злочини з використанням вказаної зброї та боєприпасів, а то й терористичні акти.

Настала негайна потреба у свідомому ставленні до ролі, функцій і задач недержавних охоронних організацій в Україні та їх сучасному законодавчому забезпеченні. Вони є суттєвий, невикористаний резерв. Ми виходимо з того, що у широкому розумінні, охоронна діяльність це – безпосередньо охоронна, детективна, розшукова, запобіжна, профілактична, патрульно-постова, консультативна(з усіх питань пов’язаних з діяльністю недержавних охоронних організацій), проектувальна, монтажно-експлуатаційна та інша діяльність, не заборонена законодавством для недержавних охоронних організацій(бюро, фірма, агентство, корпорація тощо). У вузькому розумінні, охоронна діяльність це – охоронна, патрульна, постова, запобіжна, профілактична, консультативна (лише з питань пов’язаних з зазначеним). Саме недержавні охоронні організації можуть суттєво допомогти, перш за все, в протидії злочинності в Україні, а саме у виявленні, розкритті та розслідуванні злочинів й запобіжній і профілактичній діяльності органів кримінальної юстиції держави. Необхідно законодавчо визначити чіткі, зрозумілі та детально виписані форми і методи взаємодії з органами кримінальної юстиції. Надавати на цю ліцензовану діяльність дозвіл, наприклад на 1,3 або 5 років. При виявлених порушеннях відповідно реагувати , аж до позбавлення ліцензії та притягнення винних до відповідальності.

Слід, рішуче, разом з тим виважено, запроваджувати певний зарубіжний досвід з цього питання, безумовно враховуючи два основні аспекти: 1) ментальність, традиції та історію українського народу ; 2) історію, традиції національної школи права у різних галузях юриспруденції.

Одразу зазначимо, ми категорично проти , законодавчого дозволу на володіння вогнепальною зброєю населенням, зокрема і співробітниками недержавних організацій. Безумовно враховуючи , вищезазначені проблеми в державі, а головне українську ментальність, культурність, рівень і тенденції психічної захворюваності населення,зниження моральності, загальнодержавних і внутрішньосімейних прогалин виховання кількох поколінь, зміни ціннісних орієнтирів, освітнього рівня, зубожіння більшості населення України, ставлення українських громадян до закону, відповідальності, авторитету влади, вживанню алкоголю та багатьох інших питань.

За нашим переконанням, недержавним охоронним організаціям необхідно дозволити: збирати інформацію про злочини; установлювати й одержувати біографічні дані окремих громадян, організацій; здійснювати розшук зниклих осіб; здійснювати пошук свідків, потерпілих, підозрюваних й обвинувачених; збирати (фіксувати) докази; виявляти злочинців, злочини, місця збереження викраденого, загубленого майна; здійснювати фізичну охорону осіб, організацій, установ, підприємств різних форм власності; здійснювати проектувальну та монтажно – експлуатаційну діяльність охоронного (законодавчо дозволеного) обладнання; забезпечення безпеки в банківській, кредитно –фінансовій, економічній, науковій, науково – технічній, промисловій, машинобудівній та інших сферах; забезпечення правопорядку на різноманітних спортивних, культурно-масових, громадсько – політичних, рятувально - пошукових заходах ( у багатьох випадках це доцільно робити разом зі співробітниками міліції, рятувальниками тощо); допомозі в охороні державного кордону в прикордонних областях (разом з прикордонниками) тощо; різноманітне сприяння ( законодавчо дозволеного) співробітникам органів внутрішніх справ для виявлення, розкриття та розслідування злочинів, а також у запобіжній та профілактичній роботі міліції; затримувати осіб у виключних випадках, наприклад, в разі вчинення ними безпосередньо тяжкого або особливо тяжкого злочину проти особи та її здоров’я або одразу після їх вчинення, або коли очевидці прямо вкажуть на особу, яка вчинила один з вищевказаних злочинів, тобто, як передбачається і для пересічених громадян.

Втім, слід визначити, що співробітники недержавних охоронних організацій не мають права здійснювати наступне - агентурна діяльність, більшість напрямків оперативно - розшукової діяльності, арешт, обшук, обшук особистий, затримання, крім виняткового вищезазначеного права затримання, як і для громадян.

Вважаємо за необхідне, зобов’язати недержавні охоронні організації негайно повідомляти відому інформацію про злочин, що готується або вже про вчинений злочин проти життя і здоров’я особи (як мінімум це середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі), основ національної безпеки, проти громадської безпеки й інші окремі види злочинів та це тема окремого дослідження.

Вкрай важливим для вирішення поставлених завдань є і питання підбору кадрів для недержавних охоронних організацій, але це також тема окремого дослідження.

Отже, сучасне, максимально досконале, детально регламентоване нормативно – правове забезпечення функціонування недержавних охоронних організацій разом з правоохоронними органами держави буде надійною і гарантованою запорукою суттєвого зниження рівня різних видів злочинності в Україні.

Список використаної літератури :

1. Конституція України (із наст. змін. та доп.) / Відомості Верховної Ради України. – 1996. -№30.

2. Кримінальний кодекс України. Науково – практичний коментар: у 2 т. / за заг. ред. В.Я.Тація, В.П.Пшонки, В.І.Борисова, В.І.Тютюгіна. - 5-те вид., допов. Х.: Право, 2013. Т.1 : Загальна частина / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та інш. – 2013. - 376с.