Фізична культура і спорт/1.Фізична культура і спорт :проблеми, дослідження пропозиції.

Михайленко В.М.,Журавльов С.О.

Національний технічний університет України,Київ

«ПІДВИЩЕННЯ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ ВНЗ ЗАСОБАМИ МІНІ-ФУТБОЛУ»

Актуальність:Проблема оптимізації фізичного виховання на основі спортивних інтересів і мотивів фізичного вдосконалення студентської молоді вже давно є предметом уваги багатьох дослідників. Ефективність занять з фізичного виховання з конкретною спортивною спрямованістю підтверджено низкою наукових досліджень.

Рухова активність – невід’ємний компонент життєдіяльності людини, що виявляється у виконанні певної кількості рухових актів. Вона визначається соціально-економічними і культурними факторами, залежить від віку і роду занять, індивідуальних, психологічних, фізичних і функціональних особливостей, кількості вільного часу і характеру його використання, присутності спортивних споруд і місць, що сприяють активному відпочинку.

Спосіб життя сучасного суспільства характеризується все частішим використанням ігрової діяльності для задоволення життєво важливої потреби людини в творчій (інтелектуальній і руховій) емоційно насиченій активності.

Цікаві дані були отримані в дослідженні вчених, де виявлено, що недолік рухової активності студентів, тісно пов’язаний з характером їхньої трудової діяльності.

У дослідженнях, проведених у технічних ВНЗ, встановлено тенденцію до більш широкого використання вільного часу для фізичного удосконалення, ніж у студентів гуманітарного профілю.

На думку авторів, це пояснюється специфічними особливостями навчальної праці з одного боку і об’єктивним впливом організації навчального процесу з іншого.

Необхідно відзначити той факт, що проведення пар по існуючим правилам потребує наявності доброї матеріальної бази, якісного інвентарю та обладнання. Невелика кількість годин, відведених для спортивних ігор на навчальних заняттях. також заважає їх проведенню зі студентами.

Все це вказує на те, що на сучасному етапі розвитку вищої школи в Україні доцільно розвивати серед студентів міні-футбол, по суті, спрощений варіант великого футболу, тобто гру на майданчику менших розмірів і з меншим числом гравців в командах. Ця гра невибаглива. Міні-футбол можна проводити на баскетбольних і гандбольних майданчиках. в спортивних залах, в хокейній коробці (влітку) та на футбольному полі (поперек поля з його половин), а також на будь-якій, місцевості, при необхідності по спрощеним правилам. Розміри майданчика можна вибирати виходячи з того, що є в наявності з матеріальної бази, а також з кількості тих хто займається.

«Міні-футбол - гра дуже приваблива, захоплююча. Граючи в міні-футбол, кожен значно частіше, ніж, скажімо, в футболі торкається м’яча і приймає участь в загальних ігрових діях (а це, приємно). Та і голів в міні-футболі забивається набагато більше, і це теж цікаво. Є у « молодшого брата » футболу і інші чесноти. Міні-футбол - спрощений варіант великого футболу - невибагливий. В цю гру можна грати на майданчиках малих розмірів і з меншою кількістю гравців в командах.

Дивлячись на особливу популярність міні-футболу серед студентів, як серед юнаків, так і серед дівчат, та наявність наукових досліджень з
міні-футболу, потрібно зазначити, що в силу об’єктивних і суб’єктивних причин міні-футбол, як ефективний засіб підвищення рівня фізичної підготовленості, рухової активності та підтримання постійного інтересу до занять, має знайти місце для свого використання в програмах з фізичного виховання студентів ВНЗ.

Таким чином, аналіз літературних джерел, які висвітлюють різні сторони проблеми фізичного виховання студентської молоді, дозволяє зробити наступні висновки:

Враховуючи той факт, що до вищих навчальних закладів вступають юнаки та дівчата з бажанням — продовжити заняття улюбленим видом спорту, ми вважаємо доцільним застосування в навчальній програмі з фізичного виховання у вищих навчальних закладах саме міні-футболу, який, на нашу думку, здатний значно покращити здоров'я, рівень фізичної, функціональної підготовленості, забезпечити постійний інтерес та задовольнити потребу в руховій активності студентської молоді.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андреев С. Н. Играй в мини-футбол. – М.: Сов. спорт, 1989. - 47 с.

2. Вихров К. Л. Игры в тренировке футболиста. – Киев: Здоров'я, 1983. – 93 с.

3. Вовк В. М. Пути совершенствования физического воспитания студентов. – Луганск, 2000. – 176 с.

4. Домашенко А. В. Організаційно-педагогічні засади системи фізичного виховання студентської молоді України: Автореф. дис... канд. наук з фіз. виховання і спорту. - ЛДІФК, Л. 2003. – 20 с.

5. Ільницький В. І. Вплив занять фізичним вихованням на стан рухової активності та фізичного розвитку студентів в залежності від кліматичних умов //Мат. 2-ї регіон. наук.-практ. конф.: Роль фіз. культури в здоровому способі життя. - Львів, 1991.- Ч. 2. - С. 4-5.