Технічні науки/ 13. Охорона праці

Кан.фіз.-мат.наук. Боднарук О.О., кан.фіз.-мат.наук. Готинчан І.З.,

кан.фіз.-мат.наук. Ткаченко І.В.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНЕТУ, Україна

ЄВРОПЕЙСЬКА МОДЕЛЬ ЕКОНОМІЧНОЇ МОТИВАЦІЇ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Досвід розвинутих країн показує, що більшість існуючих нині систем базується на прецедентах, тобто на інформації про нещасні випадки, що спричиняють виплату компенсації [1]. На сьогодні Європейський фонд поліп-шення умов життя і праці пропонує інноваційну модель, що містить ряд економічних стимулів, здатних позитивно впливати на поліпшення виробничо-го середовища. Запропонована модель акцентує увагу на ідентифікації майбут-ніх ризиків, так само як і на існуючих, а також на визначенні зусиль щодо їх зниження [2].

Основними елементами цієї моделі є: зменшення страхового внеску в системі обов’язкового соціального страхування від нещасних випадків на ви-робництві, особливо завдяки зусиллям зі зниження ризиків порівняно з рівня-ми, встановленими нормативними актами; встановлення повно розмірного внеску залежно від максимального сукупного ризику (більшість систем страху-вання розраховує внесок за середнім ризиком); можливість для компаній одер-жувати бонуси через вжиття заходів різного характеру щодо поліпшення ви-робничого середовища; фінансування консультацій з попередження травматиз-му на малих і середніх підприємствах; допомога з інвестиціями (наприклад, під час підписання контракту про значні капітальні вкладення в поліпшення умов та підвищення безпеки праці на робочих місцях); видача ярликів (за типом зна-ків якості продукції) для робочих місць, на яких досягнуто високого рівня умов праці, що може бути корисним у створенні надійного іміджу компанії на ринку.

В Україні для посилення економічних методів управління охороною праці необхідно розробити науково обґрунтовану концепцію застосування зовнішніх економічних стимулів (вже оформлених законодавчо) у поєднанні з опосередкованими методами впливу (через ланцюжок проміжних завдань нормативно-правової вимоги) на стан охорони праці на всіх рівнях державного управління.

До опосередкованих методів управління належить необхідність мати доз-віл органу Держгірпромнагляду на виконання робіт, обслуговування машин, механізмів підвищеної небезпеки, що стимулює приведення у відповідність до нормативних вимог системи управління охороною праці підприємства та стан найбільш небезпечних виробничих об’єктів.

Одним з методів опосередкованого економічного впливу на стан умов праці є система пільг та компенсацій за роботу в незадовільних умовах. Крім основного завдання – відновлення здоров’я та заохочення до роботи в таких умовах (доплата за ризик професійного захворювання, пільги та компенсації), – система є стимулом і для поліпшення умов праці.

На прикладі Чернівецької області розглянемо пільги та компенсації працівникам за роботу зі шкідливими умовами праці за 2014 р. [3,4].

У Чернівецькій області мають хоча б один з видів пільг та компенсацій за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці 3962 працівника, що стано-вить 12,8% від облікової кількості штатних працівників. Додаткові відпустки згідно Списку мають 9,7%; додаткові відпустки, передбачені колективним дого-вором – 4,8%; скорочений робочий тиждень – 0,8%; доплати за умови праці – 9,3%; молоко або інші рівноцінні харчові продукти – 4,9%. За особливий характер роботи надаються додаткові відпустки згідно Списку – 3,7%; а передбачені колективним договором – 1,1%.

Для вдосконалення системи пільг та компенсацій пропонується рефор-мувати її таким чином, щоб вона орієнтувалася більше на профілактичні захо-ди, а не лише узаконювала доплати за несприятливі умови праці. Здійснити це можливо, відмовившись від системи визначення права на компенсації за цент-ралізовано встановленими списками та перейшовши на індивідуальногруповий спосіб виявлення потенційних небезпек для здоров’я працівників.

Необхідність розробки й застосування економічних методів (економіч-ного механізму) впливу на охорону праці, стимулювання всіх осіб та підроз-ділів, які беруть участь у виробничих процесах, забезпечують і формують рівень безпечного виконання робіт, спричинена неефективністю чинних нині на підприємствах адміністративних форм і методів управління, оскільки останні не пов’язують стан охорони праці з оцінкою кінцевих результатів загально-господарської діяльності окремих колективів та підрозділів, з виконанням конкретними особами посадових чи функціональних обов’язків.

На прикладі Чернівецької області досліджено механізми прямого і опосе-редкованого економічного стимулювання охорони праці, націлені на таке поліпшення виробничого середовища, яке виходить за межі вимог законо-давства, що встановлює норми у цій сфері.

Опосередковані методи економічного стимулювання направлені насам-перед на посилення діяльності та зацікавленості підприємств у поліпшенні умов праці на робочих місцях, а також підвищення економічної відповідаль-ності власників (адміністрації) підприємств за шкоду, заподіяну несприятли-вими умовами праці.

Економічне стимулювання пропонується не як заміна, а як доповнення до норм законодавства про охорону праці, використовуючи науково обґрунто-вану концепцію застосування зовнішніх економічних стимулів у поєднанні з опосередкованими методами впливу на всіх рівнях системи управління охороною праці підприємства та державного управління.

Література:

1. Міжнародні норми у сфері охорони праці [Електронний ресурс] − Режим доступу: http://ohranatruda.io.ua/s400114/mijnarodni_normi_v_sferi_ohoroni_praci

2. Малихін О. Економічні методи в охороні праці [Текст] / О. Малихін // Охорона праці. 2014. – № 1. – С. 31–33.

3. Травматизм на виробництві у 2013 році. Статистичний бюлетень. Головне управління статистики у Чернівецькій області. – Чернівці. 2014 р.

4. Безпека умов праці та травматизм на виробництві. Економічна доповідь. Головне управління статистики у Чернівецькій області. – Чернівці. 2014 р.