Кузнецова О.В.

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

ВИДОВА НАСИЧЕНІСТЬ ДЕРНОВИХ ПОКРИВІВ У МІСТАХ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ

Видова насиченість є однією з найважливіших ознак фітоценозів. Протягом тривалого еволюційного формування рослинного покриву у степовій зоні, до якої відноситься Дніпропетровщина, відбирались види, здатні тривало існувати в екотопах з певним фізичним, гідрологічним і світловим режимом. Для міських агломерацій слід враховувати те, що тут перестають діяти у повному обсязі основні закони живої природи (Kohara, 1983). У зв’язку з численністю трофічних зв’язків, захистом від різких метеорологічних коливань, поєднанням в межах одного міста різних кліматичних підрайонів утворюється значна кількість різних екологічних ніш, а завдяки цьому – широке варіювання флористичної насиченості (Покалов, Ерохина, 1983). Міська рослинність включає всі типи спонтанних і культивуючих видів.

Об’єктами наших досліджень було обрано дернові покриви (травостої) газонного типу, природні та культурні газони, розташовані у Дніпропетровську, Дніпродзержинську, у селі Андріївка (та його околицях) Новомосковського району Дніпропетровської області. Вивчаючи їх флористичний склад, до уваги брали всі види трав’янистої, деревної та чагарникової (у вигляді сходів) життєвих форм, а також мохи та гриби. Збір маршрутних польових матеріалів проводився на тимчасових пробних площах розмірами 100 м². Загалом в процесі досліджень було описано 171 площу.

На охопленій дослідженнями території було зареєстровано 277 видів судинних рослин, які належать до 54 родин, 190 родів, в тому числі і деревно-кущових форм у вигляді сходів. В облік як окрема видова група ввійшли мохи та гриби.

Як виявилось, досліджені угруповання дуже рідко містили низьку кількість видів рослин. Як особливий варіант існували декоративні газони адміністративних і приватних територій, сформовані одним-двома дерноутворювачами. Переважна частина вивчених трав’яних фітоценозів мала високу видову ємність з різноманітністю екологічних форм. Видова насиченість досліджених нами пробних площ варіювала від 12 до 39 видів. Флористично багаті дернові покриви були розташовані у межах с.Андріївка, серед звичайних травостоїв міст Дніпропетровська і Дніпродзержинська та на газонах з обмеженим господарським впливом.

Найпредставленішими родинами були: Asteraceae – 65 види, Poaceae – 32 вида, Fabaceae – 27, Rosaceae – 16, Lamiaceae – 13, Brassicaceae – 11, Caryophyllaceae – 11, Apiaceae – 8 видів. При абсолютному домінуванні злаків (з їх проективним покриттям 30% і більше) присутність видів на досліджуваних площах була від 12 видів (найменша) до 39 видів (найбільша). Якщо панувала родина Asteraceae видова насиченість становила 17-36 видів, з Fabaceae – 25-35 видів.

Аналіз трав’янистої флори проводився з кількох точок зору, враховуючи розповсюдженість (трапляння) і кількісну роль у формуванні загального покриття. Це дозволило з’ясувати потенційні можливості видів у захопленні територій зростання. У всьому спектрі знайдених нами видів серед різнотрав’я першість за траплянням посідають Taraxacum officinale Webb. ex Wigg. (трапляння 92,4%), Ambrosia artemisiifolia L. (86,0%), Convolvulus arvensis L. (83,6%), Polygonum aviculare L. (70,8%), Achillea submillefolium Klok.et Krytska (64,9%), Erigeron canadensis (58,5%), Plantago major L. (54,4%), Plantago lanceolata L. (47,4%), Lactuca serriola Torner (31,6%).

Серед дерноутворювачів з родини Poaceae мають високе трапляння Elytrigia repens (L.) Nevski (93,0%), Poa angustifolia L (86,6%) Lolium perenne L. (49,7%), і т.д. Види, що здатні формувати найдекоративніший газонний покрив (за класифікацією Лаптева О.О., 1983) представлені родами Poa L., Lolium L., Festuca L., Dactylis L., Agropiron (Bieb.) Beauv., Cynodon (L.) Pers. Розповсюдженість їх у травостої досить мінлива: від присутності на більшості пробних площ (Poa angustifolia L, Lolium perenne L., Poa pratensis L.) до тих, що зустрічались доволі рідко (Agrostis stolonifera L., Bromopsis riparia (Rehm.) Holub, Festuca orientalis (Hack.) V. Krecz.).

У складі вивчених угруповань – чимало синантропних видів. Частина газонів, навіть у центрі м.Дніпропетровська біля адміністративних будівель та часто відвідуваних місць, була представлена домінуванням Artemisia austriaca Jacq. (до 30,5% проективного покриття), Convolvulus arvensis L. (до 22,1% проективного покриття), Elytrigia repens (L.) Nevski (33,6%–58,5% покриття), Polygonum aviculare L. (43,0%–70,7% покриття), Taraxacum officinale Webb. Ex Wigg. (до 26,8% покриття). Середнє трапляння цих рослин становило 73,0%. На 77,8% пробних площ були присутні сходи деревної та чагарникової життєвих форм.

Дослідження показало, що дернові покриви Дніпропетровщини формуються зі злаків і різнотрав’я, які й визначають склад рослинних асоціацій. У структурі вивчених угруповань існують популяційні континууми покритонасінних рослин, мохів і грибів. Видовий склад утримує 12-39 представників. Найпредставленішими родинами серед досліджених дернових покривів є Asteraceae, Poaceae, Fabaceae. Більша частка дернових злаків представлена родами Dactylis L., Elytrigia L., Festuca L., Lolium L., Poa L., Setaria L. серед яких Poa angustifolia L, Poa pratensis L., Lolium perenne L. мають високі зустрічальність й проективне покриття. Частина покривів представлена домінуванням синантропних видів Artemisia austriaca Jacq., Convolvulus arvensis L., Elytrigia repens (L.) Nevski, Polygonum aviculare L., Taraxacum officinale Webb. еx Wigg. Рослинність вивчених ділянок переважно сформована тонконогово-різнотравною, пирієво-злаково-різнотравною, пажитницево-злаково-різнотравною, кострицево-злаково-різнотравною асоціаціями.

Отримані дані підтверджують наявність високого антропогенного тиску в межах досліджуваних територій, на що вказує висока видова насиченість, типи сформованих асоціацій, в яких серед головних дерноутворювачів широко поширена синантропна й рудеральна рослинність.