Грінка Л.М.

                                                          Науковий керівник: Раца О.Б.

                                                 Буковинська державна фінансова академія

м. Чернівці

 

Проблеми підготовки фахівців з маркетингу

 

Дискусії на тему дилеми розвитку вищої освіти тривають вже давно, але кожний ВНЗ має власне бачення і намагається у циклі освітнього процесу відповісти на основні запитання: чого і як навчити, щоб оптимально підготувати молодь до життя і діяльності у більш конкретному суспільстві. У різноманітних пропозиціях і заходах можна виразно помітити бажання удосконалити навчальні процеси для досягнення високих освітніх стандартів.

Потреба у змінах методів і технологій формування маркетингових компетенцій і підготовки фахівців з маркетингу зумовлена зміною зовнішнього середовища. По-перше йдеться про зміну ситуації на українському освітньому ринку. З 1992 р. – року початку введення дисципліни «Маркетинг» і підготовки фахівців [2, 53], спеціальність «Маркетинг» викликала істотне зацікавлення з боку абітурієнтів. Посада менеджера з маркетингу була надто популярною. Водночас початок ХХІ ст. охарактеризувався спадом і низьким попитом з боку вступників до вищих закладів освіти порівняно з іншими спеціалістами галузі знань «Економіка і підприємство». По-друге, у період економічної кризи відбувається зниження платоспроможності населення, що може позначатися на можливостях молоді здобувати вищу освіту і знизити доступність її. По-третє, у складні для економіки часи більшість підприємств переживають стрес, при цьому маркетингові бюджети стають особливо вразливими.

Судячи по великій кількості публікацій з маркетингової тематики, що з’являються у світі, принаймні в частині містяться пропозиції новаторських рішень або тільки змінюють точку бачення на відомі вже проблеми. Такими є праці Наталії Чухрай, Сергія Мельникова, Майї Голованової, Людмили Шульгіної. Саме в зазначених працях досліджуються проблеми підготовки фахівців з маркетингу на сьогодні в Україні.

В останньому десятиріччі виразно збільшився науковий доробок маркетингу, про що свідчить зростаюча кількість публікацій, видань, присвячених цій проблематиці, статей і матеріалів конференцій. У цьому зв’язку показовим є видання першого підручника з теорії маркетингу, розробленого колективом авторів і виданого у Київському національному економічному університеті ім. Вадима Гетьмана у 2008 р. [ 2,54].

Зміни на ринку обумовлюють потребу у вдосконаленні  методів підготовки майбутнього фахівця з маркетингу, що й являє собою мету даного дослідження. А також основних проблем, пов’язаним із даним питанням.

Як і у разі з ринковою практикою і наукою система навчання в сфері маркетингу в Україні з початком Незалежності будувалась майже з нуля. Сьогодні, коли значні успіхи на ниві маркетингових напрямків вже у минулому, настав час удосконалення маркетингової освітньої пропозиції освітніх установ.

Навчання у сфері маркетингу вимагає безперервного контакту з практикою, відстеження найновіших трендів, постійного дослідження поточної ринкової ситуації і справжнього професіоналізму у ході проведення лекцій і практичних занять.  Заняття з маркетингу в особливий спосіб вимагає привабливої форми. Важко сьогодні уявити маркетингові дисципліни без мультимедійних презентацій, ринкових ігор, групових робіт, комп’ютерних занять або зустрічей з практиками бізнесу.

Проблема полягає в тому, що студенти заінтересовані першочергово у заняттях, які відразу можуть використати. Виразний акцент ставиться на практику, яку розглядають як  перспективний засіб. Практичність знань з маркетингу оцінюються дуже високо. Важливим виступає і критерій обсягу переданих знань: якщо дається надто широкий їх вміст, студенти не будуть в змозі це засвоїти, якщо ж малий – скоротиться здатність до роботи розуму.

Форма подання маркетингових знань має важливе значення для ефективності освітнього процесу. Навчання у сфері маркетингу на рівні вищого закладу освіти повинно бути динамічним, інноваційним і гнучким. Освіта повинна бути систематично збагачувана новаторськими способами навчання.

До останніх можна віднести такі методи:

1)                    метод «cаse study», вагомою перевагою якого є набуття студентом вміння аналізу й оцінки  розв’язання і самостійного опрацювання маркетингових проблем [2, 57];

2)                    залучення студентами інформації, доступної в мережі (наприклад, перегляд баз даних, звітів, галузевих аналізів), необхідної для правильного вирішення сформованої викладачем маркетингової проблеми.

Важливу роль для підвищення статусу професії маркетолога відіграє Українська асоціація маркетингу (УАМ), що разом з викладачами ряду провідних вузів впроваджує систему професійної сертифікації маркетологів [3, 66].

Одержання сертифіката студентами вузів дасть можливість отримати більше незалежну й об’єктивну оцінку знань і у свою чергу претендувати на одержання цікавої й згодом вищої оплачуваної роботи.

Сьогодні працедавці очікують насамперед усебічно навчених особистостей, які після короткого внутрішнього введення у курс справи стають повноцінними членами колективу. Підприємства нового типу мають потребу у новому класі фахівців, які володіють загальними маркетинговими  вміннями, а також необхідними особистими рисами.

Отже, можна зробити висновок, що існуюча ситуація вимагає  швидких змін освітньої парадигми. Тому в сучасній освіті  потрібно формувати активні позиції і збагачувати управлінські, інтерперсональні вміння. На занятті з маркетингових предметів слід формувати  у студента такі вміння і риси характеру, як креативність, відкритість, об’єктивність, заповзятливість, розвинене логічне й абстрактне мислення, витримка у важких ситуаціях, навички аналізувати прийняті рішення на підставі залученої інформації та інші.

До перспективних напрямів розвитку маркетингової освіти можна віднести глобальне навчання, співпрацю з підприємствами, інтеграцію науки й освіти, а також інтернаціоналізацію університетів.

 

Список використаних джерел:

 

1.           Людмила Шульгіна. Маркетолог на підприємстві: стратег чи  мішень? // Маркетинг в Україні. – 2009. – № 5. – С. 61-67.

2.           Наталія Чухрай. Маркетингові компетенції і проблеми підготовки фахівців з маркетингу // Маркетинг в Україні. – 2009. – № 2. – С. 53-58.

3.           Сергій Мельников, Майя Голованова. Сертифікація маркетологів // Маркетинг в Україні. – 2009. – № 3. – С. 66-68.