Семенов А.А., Дубина А. Ю.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені М. Туган-Барановського

Інтеграційні процеси в рамках страхової та банківської сфери

Інтеграція банківського та страхового бізнесу і створення стратегічних альянсів чинить значний вплив на модифікацію ринку фінансових послуг. Ще починаючи з 90-х років ХХ ст., страхові компанії почали вимагати надання права на діяльність у суміжних фінансових сферах – банківській та сфері пайових інвестицій, вважаючи пріоритетним напрямом своєї діяльності поглиблення взаємодії з банками на договірній та корпоративній основі, передусім, шляхом продажу страхових продуктів «через банківське віконце».

В Європі в середньому кожний третій поліс страхування життя і кожний двадцятий договір ризикового страхування, реалізується також банківськими установами [1]. В Україні відсутня достовірна інформація щодо реалізації банківськими установами страхових полісів вітчизняних компаній, хоча їх частка ще донедавна була незначною у порівнянні з іншими каналами збуту. Як правило, банки володіють страховими компаніями, оскільки до компаній, яких банк не контролює, може існувати взаємна настороженість у відносинах, але на практиці питання довіри та поглибленої співпраці вирішується досить просто – депозитом у відділенні банку.

Перспективним на українському ринку фінансових послуг є створення стратегічних альянсів страхових компаній (особливо із страхування життя) та банків із таких причин: по-перше, банк котрий уже сформував значну клієнтську базу, володіє інформацією про фінансові можливості, потреби компаній та громадян, їх плани та проекти; по-друге в Україні сформувалась специфічна ситуація із присутністю банківських інституцій та їх становищем на ринку фінансових послуг, за якої банки та їх працівники фактично виступають фінансовими консультантами своїх клієнтів ; по-третє, якщо програма з накопичувального страхування життя знаходиться у межах розробленого стратегічним альянсом проекту, то на продаж в межах даного проекту матимуть вплив фактори, котрі вирізняють саму структуру співпраці в межах даного альянсу. Для клієнта даний проект це зручний доступ до усього спектра цікавої для нього інформації, можливість аналізу взаємозамінних фінансових продуктів та значна кількість інших переваг [1].

Приймаючи рішення про створення стратегічного альянсу страховій компанії та банківській установі, варто із самого початку визначити свою роль у цьому об’єднанні, та з’ясувати які ресурси необхідно виділити на реалізацію завдань щодо створення інфраструктури і навчання співробітників банку, на створення механізмів доступу до банківських баз даних клієнтів для потреб страхової компанії, для продажу страхових продуктів з використанням відповідного каналу дистрибуції, перегляду договорів, полісів та проведення після продажного моніторингу.

Підставою для подальшої коінтеграції між страховими компаніями і банками є, перш за все, вже існуючі елементарні взаємозв'язки як, наприклад, діюча система розрахунків. Страхові компанії не можуть існувати без банківських послуг при отриманні через них страхових внесків від клієнтів, або виплати застрахованим страхових відшкодувань та страхових сум [2]. Страховий сервіс у значній мірі залежить від швидкості та високого рівня обслуговування в таких розрахунках, і зокрема, в ситуаціях: страхова компанія – банк, банк – клієнт, так і в міжбанківському обігу.

Виконуючи властиву для страхової сфери функцію – надання страхового захисту – страхові компанії об’єктивно змушені це робити передусім, шляхом нагромадження капіталу і коштів. В цьому процесі, також, активну участь бере банк. Його діяльність у відношенні щодо коштів страховика проявляється у двох аспектах [2]. В першому – банк виступає в ролі депозитарію. По-друге, банк часто виступає довіреним інвестором страховика. Головними причинами підвищеного взаємного інтересу між страховими компаніями та банками є:

1) можливість значного розширення кожним із них клієнтської бази: і страховики, і банки обслуговують велику кількість клієнтів;

2) диверсифікація капіталу, підвищення норми прибутковості інвестицій них ресурсів;

3) необхідність акумулювати всі грошові потоки в одній системі;

4) можливість надання клієнтам повного спектру банківських та страхових послуг. При цьому, ці послуги мають бути високоякісними, гарантованими та привабливими для клієнта.

5) можливість використання регіональної мережі установ, особливо це вигідно страховикам для реалізації страхових продуктів через “банківське віконце ” [1].

В Україні дедалі відчутніше прослідковується тенденція створення стратегічних альянсів банків та страхових компаній. Найбільш відомими є альянси Промінвестбанку та АСТ “Вексель”, Приватбанку та СГ “ТАС”, Укрсоцбанку та АСК “Укрсоцстрах” і НАСК “Оранта”, банку “Райффайзен Аваль” та АСК “Еталон” тощо. Більшість провідних промислових підприємств також мають свої власні страхові компанії, або ж планують створити дочірні компанії.

Таким чином, перспективним на українському фінансовому ринку є формування стратегічних альянсів банківських установ та страхових компаній, зумовлено значними перевагами від консолідації цих інституцій та їх потужностей, а також через можливість створення новітніх фінансових послуг. Завдяки функціонуванню стратегічних альянсів, інтеграції банківського та страхового бізнесу створюється підґрунтя для консолідації банківських і страхових інституцій, що сприяє розвитку економіки України та забезпечує фінансову потужність даних фінансових інститутів.

Література:

1. Клапків Ю. Стратегічні як прояв інтеграції страхової та банківської сфери: зарубіжний досвід та перспективи формування в Україні//Світ фінансів. - №14. – 2008.

2. Качанова А., Дадьков В. Применение банковского канала распространения страховых продуктов //Страховоее Ревю. – 2007.