Економічні науки/ 10. Економіка підприємств

Студентка - магістр Кошельник І.В.

Тернопільський національний економічний університет, Україна

Економічна суть та джерела формування фінансових ресурсів

Головною ланкою економіки в ринкових умовах господарювання є підприємства, які виступають в ролі господарюючих суб’єктів. На сьогодні поряд  із неплатоспроможними  підприємствами діють і цілком благополучні та фінансово спроможні. Вони здійснюють виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність. Саме для здійснення своєї діяльності підприємству необхідно мати у своєму розпорядженні фінансові ресурси. Успішна діяльність не можливаа без ефективного управління фінансовими  ресурсами.

Отже, що ж таке фінансові ресурси? У сучасній економічній літературі немає однозначного визначення поняття "фінансові ресурси". Так, у фінансовому словнику фінансові ресурси визначаються як сукупність коштів, що перебувають у розпорядженні держави та суб’єктів господарювання і є джерелом їх виробничого й соціального розвитку. В український науковій думці на сьогодні існує дуже багато визначень фінансових ресурсів підприємства. Така неоднозначність відображає, на думку багатьох науковців, по-перше, відірваність вітчизняної економічної науки від тих процесів, перетворень і явищ, які нині відбуваються в українській економіці. По-друге, це свідчить про певне нерозуміння функціонування ринкової економіки та її законів, які прийшли на зміну командно-адміністративний системі, або принаймні про невдалу спробу поєднати закономірності цих двох систем у єдиному симбіозі.

 Так, М.Я. Коробов стверджує, що фінансові ресурси підприємства – це його власні і позичкові грошові фонди цільового призначення, які формуються у процесі розподілу і перерозподілу національного багатства, внутрішнього валового продукту і національного доходу та використовуються у статутних цілях підприємства [4, с.20].

Н.В.Колчина: “Фінансові ресурси підприємства – це  грошові доходи і надходження, які перебувають у розпорядженні суб’єкта господарювання  і призначені для виконання фінансових зобов’язань, здійснення затрат  із розширеного відтворення  і економічного стимулювання працівників”  [3].

Як стверджує О.Д. Василик, фінансові ресурси – це грошові накопичення і доходи, що створюються в процесі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту й зосереджуються і відповідних фондах для забезпечення безперервності розширеного відтворення та задоволення інших суспільних потреб [1].

В.М.Опарін – одне з найпростіших і найактуальніших визначень: “Фінансові ресурси – це сума коштів, спрямованих в основні засоби та обігові кошти підприємства  [5].

У свою чергу І.В. Зятковський фактично наводить узагальнений підсумок усіх визначень фінансових ресурсів: “Як свідчить ретроспективний аналіз визначень фінансових ресурсів, дослідники кваліфікують їх як сукупність фондів грошових коштів, доходів, відрахувань або надходжень, що перебувають у розпорядженні підприємств” [2].

Отже, під фінансовими ресурсами на сьогодні слід розуміти сукупність усіх грошових ресурсів, які надійшли на підприємство за певний період або на певну дату у процесі реалізації продукції (товарів, робіт, послуг – операційна діяльність), основних і оборотних засобів (інвестиційна діяльність) і видачі зобов’язань (майнових і боргових – фінансова діяльність). Проаналізувавши запропоновані різними авторами підходи до трактування поняття “фінансові ресурси”, можна зробити висновок, що в економічній науці має місце суттєва розбіжність  щодо  визначення  економічної  природи  і  тлумачення  цього  терміна. Одночасно  висловлювання  одних  вчених-економістів  щодо  тлумачення  сутності фінансових  ресурсів  часто  не  суперечать  точкам  зору  інших  науковців,  а  лише доповнюють  їх. 

Фінансові ресурси підприємства мають різні джерела формування. До основних джерел їх формування відносяться: cтатутний капітал (кошти за продаж акцій та пайові внески учасників); cтатутний фонд (основні фонди, оборотні кошти, нематеріальні активи); чистий прибуток підприємства; амортизація (зношення основних фондів та нематеріальних активів); фонди спеціального призначення;  резервний фонд; самофінансування; цивільне фінансування (кошти, отримані внаслідок безвідплатного фінансування); стійкі пасиви (постійна кредиторська заборгованість).

У загальному випадку поза залежністю від організаційно-правових типів і форм власності джерелами формування майна будь-якого підприємства є власні, позикові і залучені ресурси. Власний, позичений та залучений капітал, з одного боку, формує фінансові ресурси підприємства і бере участь у фінансуванні його активів, з іншого боку, становить зобов'язання перед конкретними власниками — державою, юридичними та фізичними особами.

Джерела формування власних фінансових ресурсів залежать від форми власності, на основі якої створюється підприємство. Так, при створенні державних підприємств власні фінансові ресурси формуються за рахунок бюджетних коштів, коштів вищих органів управління, інших аналогічних підприємств під час їх реорганізації тощо. При створенні колективних підприємств вони формуються за рахунок пайових (часткових) внесків засновників, добровільних внесків юридичних і фізичних осіб тощо. Усі ці внески (кошти) є статутним (первинним) капіталом і акумулюються у статутному фонді створеного підприємства.

                                           Література

1.                                                                                                                                                                                                                                                                                                           Василик О.Д. Теорія фінансів. – К.: НІОС, 2000. – 416 с.

2.                                                                                                                                                                                                                                                                                                           Зятковський І.В. Фінанси підприємств. – К.: Вища школа, 2002. – 365 с.

3.                                                                                                                                                                                                                                                                                                           Колчина Н.В. Финансы предприятия. – М.: Финансы, 1998. – 415 с.

4.                                                                                                                                                                                                                                                                                                            Коробов М.Я. Финансы предприятия. – М.: Инфра, 1997. – 321 с.

5.                                                                                                                                                                                                                                                                                                           Опарин  В.  М.  Финансовые  ресурсы:  проблемы  определения  и  размещение  // Вестник НБУ. – 2000. – №5. – С.11.