Яковлєв М.С.

магістрант ХНЕУ, Україна

Аналіз методів оцінки фінансових ризиків підприємства

Управління фінансовими ризиками підприємства являє собою систему принципів і методів розробки й реалізації управлынських рішень, що забезпечують всебічну оцінку різних видів фінансових ризиків і нейтралізацію їх можливих негативних наслідків. В умовах сучасної економічної кризи ефективного управління фінансовими ризиками підприємства здобуває все більшу актуальність. Про необхідність управління фінансовими ризиками наголошують зарубіжні та вітчизняні вчені.

Незважаючи на досить тривалий час функціонування фінансових відносин, вітчизняна наука сьогодні стоїть перед необхідністю створення системи управління фінансовими ризиками в умовах фінансової кризи. Дослідженню фінансових ризиків та розробці заходів щодо їх нейтралізації присвячені робот В.В. Вітлінського, І.Т. Балабанова, М.С. Клапківа, Т. Райса, Б. Койлі, а також інших науковців.

Фінансовий ризик виникає у сфері відносин підприємств з банками та іншими фінансовими інститутами. Він є однією з найбільш складних категорій, яка пов’язана з здійсненням господарської діяльності, якій властиві такі характеристики: економічна природа, об’єктивність прояву, ймовірність реалізації, невизначеність наслідків, очікувані несприятливі наслідки, суб’єктивність оцінки. Названі характеристики дозволяють сформулювати таке визначення: «фінансовий ризик підприємства» - це ймовірність виникнення несприятливих фінансових наслідків у формі втрати доходу чи капіталу у ситуацій невизначеності умов здійснення його фінансової діяльності [1, с.18].

Можна виділити декілька видів фінансових ризиків: ризик зниження фінансової стабільності, ризик неплатоспроможності підприємства, інвестиційний ризик, інфляційний ризик, процентний ризик, валютний ризик, депозитний ризик, кредитний ризик, податковий ризик, структурний ризик, криміногенний ризик, інші види ризиків [6, с.163].

Управління фінансовими ризиками на етапі їх нейтралізації реалізується як системоутворююча сукупність управлінських фінансових рішень превентивного характеру для зменшення або нівелювання потенційних негативних наслідків. Відповідно, можна стверджувати, що нейтралізація ризиків має здійснюватися із дотриманням сукупності певних критеріїв та принципів, серед яких необхідно виділити такі як: [5, с.324]

1) інформаційна достовірність, яка передбачає своєчасне та повне представлення фінансової інформації, необхідної для адекватної нейтралізації фінансового ризику;

2) адекватність як форма обґрунтованого використання методу нейтралізації фінансового ризику відповідно до його базових характеристик;

3) ефективність нейтралізації ризику шляхом максимального попередження (мінімізації) потенційних негативних наслідків, ймовірність настання яких визначається фінансовим ризиком, у просторі та часі (наприклад, попередження збитків або збільшення затрат суб'єкта господарювання);

4) інші принципи, які визначаються специфікою моделі управління фінансовими ризиками та основними цілями фінансового менеджменту.

Нейтралізація фінансових ризиків як функціональний організаційний елемент моделі управління фінансовими ризиками підприємства представляє собою технологію обґрунтування, прийняття, виконання та контролю здійснюється управлінських фінансових рішень щодо реалізації превентивних заходів фінансового, організаційного або правового характеру з метою забезпечення співставності результативності господарської операції суб'єкта господарювання із відповідним рівнем фінансового ризику [3, с.192].

Загалом, у сукупності основних стратегій нейтралізації фінансових ризиків, що найбільш часто використовуються у сучасній практиці корпоративних фінансів, прийнято виділити дві альтернативні її форми - стратегія уникнення ризику та стратегія утримання ризику. Будь-яка стратегія нейтралізації фінансових ризиків суб'єкта господарювання включає в себе принаймні один (або кілька) методів нейтралізації ризиків як сукупність конкретних фінансово-математичних методик, технологій, способів та прийомів обґрунтування управлінських фінансових рішень щодо реалізації превентивних заходів фінансового, організаційного або правового характеру з метою забезпечення співставності результативності господарської операції суб'єкта господарювання із відповідним рівнем фінансового ризику. Загалом, у сукупності таких методів нейтралізації фінансових ризиків можна виділити кілька основних, у тому числі: страхування фінансових ризиків; диверсифікація фінансових ризиків; хеджування фінансових ризиків на основі похідних цінних паперів [3, с.198].

Забезпечення нейтралізації фінансових ризиків суб'єкта господарювання на основі стратегії уникнення ризику передбачає прийняття управлінських фінансових рішень на основі порівняльного аналізу фінансово-математичних моделей альтернативних сценаріїв з метою визначення безризикового із наступним прийняттям його у я кості основного. Однак слід відмітити, що існування безризикового сценарію здійснення тієї чи іншої господарської операції в умовах невизначеності ринкового середовища виглядає досить проблематичним, у зв'язку з чим прийнято говорити про відносну безризиковість.

Прийняття підприємством певної величини фінансового ризику на утримання як форми нейтралізації таких ризиків ставить проблему попередження ймовірних негативних наслідків для операційної, інвестиційної та фінансової діяльності такого суб'єкта господарювання - реалізації активної стратегії нейтралізації фінансових ризиків, так, активна стратегія нейтралізації фінансових ризиків на противагу пасивній стратегії (стратегії уникнення ризиків) реалізується на основі сукупності спеціальних методів та фінансових технологій, зокрема: диверсифікація фінансових ризиків; хеджування фінансових ризиків та, безпосередньо, страхування фінансових ризиків, в межах чого можна виділити: самострахування та комерційного страхування (страхування фінансових ризиків із залученням страхових компаній [2, с.204].

Під самострахування слід розуміти створення певних фондів коштів з метою фінансового покриття потенційних збитків (а також негативних фінансових результатів, додаткових витрат фінансових, матеріальних та інших ресурсів) суб'єкта господарювання - страхового відшкодування. Типовими варіантами таких фондів коштів є: резервний капітал як складова власного капіталу підприємства; забезпечення наступних витрат та платежів; резервні фонди.

На відміну від самострахування, коли джерелом формування фінансових ресурсів для покриття потенційних збитків э виключно внутрішні ресурси підприємства, страхування фінансових ризиків із залученням страхової компанії передбачає передачу всього фінансового ризику суб'єкта господарювання або його частини за певну плату (страхову премію) на утримання спеціалізованій фінансовій установі - страховій компанії. За такого варіанту джерелом покриття збитків суб'єкта господарювання в результаті настання несприятливих умов (страхового випадку) являють фінансові ресурси страхової компанії. Загалом, на ринку страхових послуг пропонуються такі види страхування фінансових ризиків: страхування кредитів (товарних, експортних тощо); страхування інноваційних ризиків; страхування депозитних ризиків; страхування відповідальності; страхування на випадок не досягнення планового рівня рентабельності та інші [4, с.342].

Особливим напрямком управління фінансовими ризиками (у частині їх нейтралізації), прийнятих суб'єктом господарювання на утримання, являється диверсифікація фінансових ризиків -фінансово-математична модель оптимізації прийняття управлінських фінансових рішень з метою зменшення сукупного фінансового ризику за рахунок його усереднення між складовими, що характеризуються різним рівнем фінансового ризику. Загалом, під диверсифікацією необхідно розуміти специфічну фінансово-математичну технологію обґрунтування управлінських фінансових рішень щодо розподілу сукупного ризику суб'єкта господарювання шляхом розширення сукупності носіїв такого ризику [3, с.201]. Слід відмітити, що нейтралізація фінансових ризиків на основі диверсифікації тісно пов'язана із портфельним аналізом, при цьому може використовуватися як для диверсифікації фінансових ризиків, що пов'язані з конкретними активами (наприклад, цінні папери), так і ризиків, носіями яких є господарські операції (наприклад, джерела позикового фінансування), таким чином, можна говорити про наступні форми диверсифікації: диверсифікацію активів; диверсифікація джерел капіталу; диверсифікація продукції; диверсифікація боргових зобов'язань; диверсифікація фінансових вкладень та інші.

Таким чином, можна зробити певні висновки, суть яких зводиться до наступних: управління фінансовими ризиками на підприємствах України в умовах ринкової економіки є дуже важливим аспектом їх фінансово-господарської діяльності; не запровадження відповідної політики на підприємстві може призвести до його значних збитків або взагалі до банкрутства і наступної ліквідації суб’єкта господарювання; така ситуація може призвести до негативних наслідків в цілому по країні, а то й взагалі до розвитку глобальної фінансової кризи. Саме тому необхідно здійснювати політику управління фінансовими ризиками і постійно її вдосконалювати у подальших наукових розробках.

Перелік використаних джерел

1. Балабанов Т. И. Риск-менеджмент. — М., 2006. — 24 с.

2. Буянов, В. П. Управление рисками : монография / В. П. Буянов, К. А. Кирсанов,Л. А. Михайлов. – М. : Экзамен, 2005. – 384 с.

3. Вітлінський В.В., Верчено П.І. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком: Навчально-методичний посібник, Київ: КНЕУ, 2000; 292с.

4. Клапків М.С. Страхування фінансових ризиків.– Т.: Економічна думка, 2002. – 570 с.

5. Поддєрьогін А.М., Білик М.Д., Буряк Л.Д., Булгакова С. О., Куліш А. П. Фінанси підприємств: Підручник. – 6.вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2006. – 552 с.

6. Черкасов, В. В. Проблемы риска в управленческой деятельности: монография / В. В. Черкасов.– М. : Рефл-бук, Киев : Ваклер, 2003. – 288 с.

7. http://www.kopiyka.org.ua

8. http://vet-al.if.ua Что ты брал с этого адресса? Я посмотрела….. не могу понять как он относитися к рискам

9. http://www.viche.info/journal/921/