Павленко О.П, ст.викл. кафедри фінансів

Дніпропетровського державного аграрного університету

Вплив глобалізацій них процесів на міжнародне фінансове середовище

Проблемами розвитку глобалізаційних процесів, їхнього впливу на різні сфери суспільного життя, особливостям формування фінансової системи в сучасних умовах присвятили свої роботи вітчизняні иа іноземні фахівці, науковці й практики, зокрема Т.Левіт, А.Тейлор, М. Обстфелд, Г. Гескюере, Д. Лук'яненко, В.Лукашевич, І. Хоминич, А. Макушкін, А.Архипов, В. Захожай та інші. Визначення основних груп факторів розвитку фінансової глобалізації та оцінка сучасних особливостей формуваня монетарної політики й розвитку фінансової системи України в умовах глобалізації є дуже актуальним. Термін «глобалізація» уперше введено в науковий обіг Т. Левітом у 1983 році. Він визначав глобалізацію як феномен злиття ринків окремих продуктів, що виробляються ТНК. І хоча глобалізація є новітньою тенденцією у суспільному житті, дехто з фахівців вважає, що наприкінці XX століття розпочалася друга ера глобалізації, якій передувала еволюція глобальної економіки у XIX столітті, котра зазнала краху у 1914 році.

На сьогодні немає єдиної відповіді, що являє собою глобалізація. Цей процес досліджується різними науками та науковими школами, кожна з яких пропонує своє визначення терміна глобалізація. Відповідно до комплексного підходу глобалізація це комплексне геополітичне, геокультурне явище, що має потужний ефект для усіх сторін життєдіяльності суспільства. Глобалізація - це об'єктивний соціальний процес, змістом якого є дедалі більший взаємозв'язок та взаємозалежність національних економік, національних політичних і соціальних систем , національних культур, а також взаємодія людини та довкілля. В основі глобалізації лежить розвиток світових ринків товарів, послуг, праці та капіталу. Журнал «Foreign Policy» щорічно публікує індекс глобалізації країн, який відображає розвиток політичної, економічної, персональної та технологічної глобалізації у 62 країнах світу, на які припадає 96% світового ВВП та 84% населення світу. При його розрахунку враховуються 14 показників, які поділяють на чотири групи: по-перше показники економічної інтеграції (обсяг міжнародної торгівлі, прямі іноземні портфельні інвестиції, міжнародні платежі тощо); показники персональних контактів (міжнародний туризм, міжнародні телефонні переговори, поштові відправлення, перекази тощо); показники технологізації (кількість користувачів Інтернетом); а також показники участі у міжнародній політиці (кількість посольств, участь у міжнародних організаціях тощо). Відповідно до даних на 2004 рік найвищий рейтинг глобалізації мають Ірландія, Сінгапур Швейцарія. До речі, Ірландія є дуже глобалізованою країною світу уже третій рік поспіль. Україна посідає 43-тє місце та є останньою з усіх країн Центральної та Східної Європи у цьому рейтингу. На нашу думку, це пояснюється уповільненням реформ у ключових секторах (таких як телекомунікації), політичною нестабільністю та корупцією в країні. З-поміж інших країн нашого регіону слід відзначити Словенію, яка вперше увійшла до двадцятки найглобалізованіших країн світу, посідаючи 19 місце. Лідером серед країн Центральної та Східної Європи є Чехія, у якої 14 місце у світі за індексом глобалізації.

У цілому зміни міжнародного фінансового середовища після Другої світової війни характеризуються терміном "потрійна фінансова революція" та включають й основні революційні аспекти: поглиблення міжнародної фінансової інтеграції, формування системи міжнародних фінансових інститутів, швидкий розвиток фінансових інновацій. Аналізуючи наслідки "фінансової революції", В. Захожай та Шемет дійшли висновку, що фінансова глобалізація обов'язково супроводжується інтенсифікацією міжнародного руху капіталу, оскільки капітал спрямовується в найприбутковіші сфери світового господарства, і тому головним індикатором глобалізації фінансових ринків є міжнародні фінансові потоки.

Глобальні фінанси поступово відриваються від відтворювальних циклів у світовій економіці. Тобто спостерігається зростання фінансових ринків, що прогресує, ринків, які перестали виконувати лише роль обслуги реального сектору економіки та набули самостійного значення (спекулятивні та хеджингові операції). Тільки 10% валютних операцій обслуговують зовнішню торгівлю, 90% є лише спекулятивними. Гроші перетворилися на товар та виконують функцію обслуговування віртуальної економіки, валютні спекуляційні оцерації є ними з найвигідніших ринкових операцій. Така ситуація значно підвищує ймовірність фінансових криз. Крім того, фінансова глобалізація створює передумови для переростання криз у кризи глобального характеру, а також поширення "кризової інфекції" через переоцінювання інвесторами та кредиторами сукупної ризикованості своїх інвестиційних і кредитних портфелів унаслідок втрат у враженій кризою країні з подальшим вилученням найризикованіших активів в інші економіках.

Поряд з вже зазначеними існують також технологічні фактори. Стрімкий розвиток інформаційних технологій спричинив виникнення глобального ринку електронних фінансових послуг, необмежені "технологічні" можливості здійснювати угоди між суб'єктами різних країн упродовж доби.

Підвищується вплив психологічних очікувань учасників міжнародного фінансового ринку та інформаційних факторів на розвиток подій на фінансових ринках. Зростає вплив політичних та психологічних факторів на міжнародні фінансові ринки. До особливостей факторів гуманізації можна віднести численні переваги, глобальний розвиток водночас характеризується посиленням розриву між багатими та бідними людьми й націями, загрозою екологічної деградації, ймовірністю продовольчих криз, втратою національної самобутності тощо. В основі глобалізаційних процесів лежать ринкові закони, тому природнім є ігнорування принципу, що прогрес має бути зорієнтованим та розвиток людини та поліпшення якості її життя. Суспільство стоїть перед потребою гуманізації глобального розвитку, тобто формуванні системи спільних заходів та солідарних практичних дій щодо збереження духовно-моральних цінностей людей. Відбувається гуманізація фінансів, зростає роль людини, особистості в них. Так, наприклад, останнім часом на європейських та інших світових фондових ринках з'явилися й набули популярності етичні акції, тобто акції компаній, діяльність яких повною мірою відповідає загальноприйнятим етичним нормам.

Серед інших факторів розвитку глобалізації слід назвати скорочення трансакційних витрат при укладанні угод на глобальному фінансовому ринку, концентрацію ресурсів для розв'язання глобальних проблем, дедалі більший вплив екзогенних факторів на національні господарства внаслідок їхньої економічної відкритості, посилення впливу лібералізації фінансових ринків на динаміку світового енергетичного та інших товарних ринків.

Сучасний розвиток глобалізаційних процесів перебуває під впливом численних факторів як суто економічного характеру, так і політичних та психологічних факторів, які роблять непередбачуваними наслідки фінансової глобалізації для національних фінансових систем. За словами Генрі Гескюере, "...як вітер, вода чи вогонь глобалізація може завдати значної шкоди людству, але так само як ці стихії вона може бути прирученою та працювати на користь усіх". Виявлення та аналіз основних факторів розвитку фінансової глобалізації дають змогу передбачити можливі зміни у процесі її розвитку, а також прогнозувати її вплив на фінансові системи країн світу.

Таким чином, Україна не може уникнути втручання в глобалізаційні процеси, тому фінансову політику держави треба формувати відповідно до факторів розвитку глобалізації, аби знешкодити можливі негативні наслідки та максимізувати вигоди від процесу фінансової глобалізації.