Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність і фондові ринки

Крупська Н.Є., Бахір О.О.

КЕІ ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

Формування рейтингової оцінки інвестиційної привабливості підприємства

 

 

Необхідність залучення фінансових ресурсів і їх обмеженість зумовлює актуальність проблеми оцінки і підвищення інвестиційної привабливості підприємства, яка дозволяє інвестору сформувати уявлення про надійність та ефективність вкладення коштів в нього.

Зарубіжні та вітчизняні вчені приділяють увагу інвестиційній привабливості підприємств у питаннях, пов’язаних переважно з організацією фінансового менеджменту на мікрорівні (І.О. Бланк, В.Е. Кантор, Т.В. Кулініч, Л.А. Лахтіонова, Г.А. Маховикова тощо) та макрорівні (Т.Г. Затонацька, О.Є. Кузьмін, інші), в розрізі відносин на фінансовому ринку (Гордон Д. Александер, А.А. Пересада, В.Г. Федоренко, У.Ф. Шарп), у економіко-математичному моделюванні (Бакаєв Л.О., Л. Крушвиц та інші).

Вивчивши праці зазначених науковців ми зробили висновок, що з одного боку, інвестиційну привабливість підприємства можна представити як таку його характеристику, що враховує суперечливі цілі інвестора: максимальний прибуток за мінімального ризику. З іншого боку, застосування принципів системного аналізу дозволяє визначити „інвестиційну привабливість” як комплекс чинників і характеристик, які впливають на стан об’єкта господарювання. З позицій економіко-математичних методів привабливість складають показники, що характеризують ефективність роботи підприємства.

З усіх досліджених джерел випливає однозначно те, що визначений рівень інвестиційної привабливості має відображати ступінь надійності об’єкта вкладення коштів та гарантованості виконання ним зобов’язань.

Отже, для цілей аналізу вітчизняних підприємств пропонуємо використовувати наступне визначення: інвестиційна привабливість підприємства – це справедлива кількісна та якісна інтегральна характеристика внутрішніх і зовнішніх можливостей об’єкта потенційного вкладення залучати та використовувати капітал для розвитку і забезпечувати максимізацію економічного ефекту вкладникам за мінімізації ризиків.

Інвестиційна привабливість форму­ється під впливом факторів (рис. 1):

 

Інвестори прагнуть мати інфор­мацію про умови, які впливають на формування інвестицій­ної привабливості підприємства, тобто – про галузь, регіон та, особливо, про внутрішні умови господарювання на підприємстві. Виходячи з потреб потенційних користувачів інформації про інвестиційну привабливість об’єкта має будуватись й оцінка факторів та ідентифікація рівня ризиків, формуватись певна думка про позицію оцінюваного підприємства серед всіх суб’єктів, що конкурують на ринку за капітал.

На висновок про рівень інвестиційної привабливості підприємства, окрім його фінансового стану, досить суттєво впливають інвестиційна привабливість на макроекономічному (привабливість ринку та країни) і мезоерівні (привабливість галузі та регіону), що має враховуватись при проведенні оцінки.

Наявність великої кількості показників, зумовленої необхідністю ідентифікувати значний обсяг ризиків та вплив як економічних, так і неекономічних факторів різного рівня, призводить до досить громіздкої системи вихідної інформації. Тому доцільно зводити всі результати оцінки до певного інтегрованого показника – рейтингу, а визначення таких інтегральних показників доручити відповідним суб’єктам ринкової інфраструктури – рейтинговим агентствам, які матимуть вільний доступ до внутрішньої закритої інформації про менеджмент підприємств та будуватимуть свої оцінки на підставі вузько спрямованої спеціалізації та досвіду фахівців-експертів.

Однією з моделей оцінки інвести­ційної привабливості підприємств може бути наступна ієрархічна модель, алгоритм якої зображено на рис. 2:

 

Подпись: 2-й рівень ієрархіїПодпись: 3-й рівень ієрархіїПодпись: Загальноекономічний розвитокПодпись: Розвиток інвестиційної інфраструктуриПодпись: Демографічна ситуаціяПодпись: Розвиток комерційної інфраструктуриПодпись: Рівень прибутковості діяльностіПодпись: Рівень перспективи розвиткуПодпись: Рівень інвестиційних ризиківПодпись: Різниця між попитом та реальною пропозицієюПодпись: Бар’єри виходу на ринокПодпись: Кількість конкурентівПодпись: СезонністьПодпись: Дельта між середньою собівартістю та ринковою вартість послуги чи товаруПодпись:    1-й рівень
   ієрархії

 

Визначаючи інтегральний показник фінансового стану підприємства для цілей оцінки інвестиційної привабливості, слід враховувати також ієрархічність груп показників: по-перше, рентабельність, потім – фінансова стійкість, далі – стан активів загалом та необоротних зокрема, наступна група – ділова активність та на останок – платоспроможність і ліквідність.

Література

1.   Кулініч Т.В. Оцінювання та регулювання інвестиційної привабливості виробничо-господарських структур: Дис. на здоб. наук. ступ. канд. економ. наук: 08.02.03. – Львів, 2004. – 168 с.

2.   Пересада А.А. Інвестування: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2004. – 250с.