Ручка М. О.
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
Оцінка структури та динаміки зовнішнього боргу України
Існування
зовнішньої заборгованості притаманно для будь-якої країни світу, що пояснюється
зокрема розвитком ринку капіталу, сутність якого полягає у перерозподілі
міжнародних фінансових ресурсів. Для України питання вивчення структури та
динаміки зовнішнього боргу є особливо актуальним, зважаючи на несприятливі
зовнішні та внутрішні економічні фактори, яки спричиняють потребу у залученні
нових коштів для розвитку національної економіки, у тому числі і шляхом
зовнішніх запозичень.
Метою
дослідження є визначення обсягів, структури зовнішнього боргу України на даний
період та існуючої динаміки його зміни.
В науковій
літературі питанню аналізу зовнішньої заборгованості України присвячено праці
багатьох вітчизняних вчених, серед яких Вечканов Г., Грідчина М., Дяків Р.,
Загородний А., Мочерний С. та ін.
Державний борг визначають
як суму непогашених боргових зобов'язань країни перед кредиторами та
нарахованих за ними відсотків, оформлених відповідно до чинного законодавства [3].
Згідно з національним законодавством України, кошти в іноземній валюті, отримані Україною в якості запозичень від Міжнародного
Валютного Фонду (МВФ) та інших міжнародних фінансових організацій з метою
фінансування дефіциту платіжного балансу, включаються до складу валютних
резервів, управління якими здійснюється Національним Банком України (НБУ). НБУ
несе повну відповідальність за цільове використання цих коштів, мінімізацію
ризиків та безумовне погашення боргових зобов’язань, пов’язаних із ними [1].
Статистичний аналіз динаміки зовнішнього боргу України у
період з 2004 по 2009 рр., який представлений на рис. 1, дає наочне уявлення
про стан зовнішнього боргу країни за останні шість років.
Рис.
1 Динаміка валового зовнішнього боргу
України [2]
Обсяг валового зовнішнього боргу України на 1 липня
2009 року становив 100.6 млрд. дол. США
і зменшився за 1 півріччя поточного
року на 1.1 млрд. дол. США.
Важливим показником при аналізі зовнішніх запозичень
країни є їх структура. Структура зовнішнього боргу України на кінець першого
півріччя 2009 р., що представлена на рис. 2, дає змогу дослідити валовий
зовнішній борг за секторами економіки.
Рис.
2 Валовий зовнішній борг за секторами
економіки [2]
Борг сектору державного управління зріс на 1.3 млрд.
дол. США на 01.07.2009 року та склав 13.3 млрд. дол. США. Зміни зовнішніх зобов’язань
відбулися за рахунок: зростання заборгованості за кредитами ( на 1.4 млрд. дол.
США), головним чином, внаслідок надходження на рахунки Уряду частини другого траншу
стабілізаційного кредиту Міжнародного Валютного Фонду.
Борг сектору органів грошово-кредитного регулювання за
І півріччя 2009 року збільшився на 1.3
млрд. дол. США до 6.1 млрд. дол. США (6% від
валового зовнішнього боргу) в результаті надходження у ІІ кварталі
поточного року частини другого траншу стабілізаційного кредиту Міжнародного
валютного фонду обсягом 875 млн. SDR.
Банківський сектор скоротив обсяг своїх зовнішніх
зобов’язань на 1 липня 2009 року до 35.3 млрд. дол. США (35.1% від валового
зовнішнього боргу) з 39.5 млрд. дол. США на початок року (38.8%). В структурі
боргу банківського сектору найпоширенішим фінансовим інструментом зовнішніх
запозичень на 01.07.2009 залишаються кредити (23.7 млрд. дол. США, що складає
67.2% від обсягу зовнішнього боргу банків).
Зовнішній борг інших секторів економіки (включно з кредитами
прямих інвесторів) на 1 липня 2009 року становив 45.9 млрд. дол. США (45.7% від
валового зовнішнього боргу). За січень-червень 2009 року його обсяг зріс лише
на 0.4 млрд. дол. США тобто (на 1%).
Проведене дослідження дало змогу зробити висновки що, динаміка зовнішнього
боргу України має стійку тенденцію до зростання, що пов’язується здебільшого
необхідність залучення зовнішніх запозичень для відновлення економічної та
фінансової стабільності в країні.
Література:
1. www.rada.gov.ua
3.
Козак Ю.Г., Міжнародна економіка. Вид.3
Навчальний посібник. – К: ЦУЛ, 2009.