Экономические науки/1.Банки и банковская система

 

Кондратишина І.А., Овчарук Н.А, Даценко Г.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Внутрішній аудит в центральному банку України

 

Становлення і розвиток в Україні ринкової інфраструктури докорінно змінюють економічне, інформаційне і правове середовище функціонування підприємств, установ і організацій сутність їхньої господарської діяльності. Тому постало питання у ще більшій необхідності дослідження і удосконалення сфери внутрішнього аудиту як в цілому, так і безпосередньо в банківській діяльності. Сьогодні діяльність НБУ має вирішальний вплив на стабільність національної валюти, надійність функціонування банківських структур, вирівнювання платіжного балансу, що загалом визначає ефективність функціонування всієї вітчизняної економіки. Зазначені обставини обумовлюють актуальність дослідження питань, пов’язаних організацією внутрішнього аудиту НБУ.

Метою даної статті є висвітлення основних принципів, мети та завдання внутрішнього аудиту для їх найефективнішої реалізації в українських банках і зокрема в Центральному банку України. Обґрунтування доцільності проведення внутрішнього аудиту Національного банку України, ролі та особливостей організації внутрішнього аудиту.

Дослідження світового досвіду показали, що унікальним інструментом забезпечення надійності, прогнозованості, конкурентоспроможності та ефективності функціонування центрального банку є внутрішній аудит.

Міжнародна організація вищих контролюючих закладів (INTOSAI) у червні 1992 року видала Рекомендації зі стандартів внутрішнього контролю, в яких досить точно описана суть внутрішнього аудиту. Внутрішній аудит – це діяльність, пов’язана з незалежним, об’єктивним засвідченням та наданням рекомендацій, що допомагають організації в удосконаленні своєї діяльності. Він допомагає банку в досягненні своїх цілей шляхом застосування систематичних та регламентованих підходів до оцінки та підвищення ефективності процесів управління ризиками, контролю та корпоративного управління[1].

Внутрішній аудит – це функція незалежної оцінки, що створюється всередині банку для аналізу й оцінки його діяльності. Метою внутрішнього аудиту є надання допомоги працівникам банку для ефективного виконання ними своїх обов’язків. Він забезпечує їх даними аналізу, оцінками, рекомендаціями, порадами та інформацією стосовно діяльності, що перевіряється. Мета аудиту також включає завдання запровадження ефективного контролю із понесенням виправданих витрат.

Внутрішній аудит Національного банку України – це організована у структурі НБУ в інтересах держави та регламентована його внутрішніми документами система моніторингу щодо дотримання встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку і надійності функціонування системи внутрішнього контролю. В контексті даного дослідження внутрішній аудит – це діяльність, пов’язана з незалежним, об’єктивним засвідченням та наданням рекомендацій, що сприятимуть удосконаленню роботи фахівців НБУ, зокрема вирішенню стратегічних завдань шляхом застосування систематичних та регламентованих до оцінки та підвищення ефективності процесів управління.

Внутрішній аудит будь-якої організації, а особливо центрального банку є складним і багатокроковим процесом, мета якого – підтвердити достовірність інформації у фінансовій і податковій звітності і допомогти банківській установі ефективно виконувати свої функції та завдання відповідно до її призначення. В деяких українських банках успішно запроваджуються сучасні концепції внутрішнього аудиту з урахуванням міжнародних стандартів.

Центральний банк як державна установа несе відповідальність перед громадянами за стабільність і надійність банківської системи країни, а як установа комерційна – організовує та забезпечує ефективну роботу комерційних банків. Ці обставини зумовлюють необхідність особливого контролю за роботою центрального банку країни шляхом розвитку інституту аудиторської діяльності. Згідно з законом та статусом діяльність центрального банку є безприбутковою, відповідні корективи стосуються і мети його аудиту – на перші позиції виходить оптимізація діяльності і мінімізація ризиків, притаманних центральному банку. Аудит характеризується комплексністю, незалежністю, а також розробкою позитивних рекомендацій в інтересах банку.   Загальним завданням внутрішнього аудиту є допомога організації в ефективному виконанні нею своїх обов’язків відповідно до її призначення. Служба внутрішнього аудиту забезпечує керівництво організації інформацією про результати виконаного аналізу, оцінки діяльності того або іншого підрозділу різними рекомендаціями. Результати внутрішнього аудиту керівництво організації використовує для управління і поточного ведення справ з урахуванням наявних ресурсів і в рамках діючих законів[2].

У завдання аудиту входять: виявлення ризиків, на які наражається банк, як у матеріальному плані, так і у сфері репутації, рекомендації щодо відповідних заходів контролю і забезпечення ефективної роботи системи контролю.    Вивчення, аналіз та оцінка системи внутрішнього контролю – необхідний і обов’язків елемент під час проведення аудиту, а також у процесі розробки плану аудиторської перевірки для визначення виду, часу та обсягу аудиторських процедур, які, в свою чергу, відображаються в аудиторській програмі.

Головна мета внутрішнього аудиту в системі Національного банку – періодичне здійснення перевірок та оцінка рівня, достатності й ефективності діючого у структурних підрозділах НБУ внутрішнього банківського контролю, визначення шляхів щодо можливості його вдосконалення з метою забезпечення повноти й достовірності обліку та звітності, дотримання чинного законодавства і нормативно-правових актів НБУ, а також оцінка банківських та внутрішньогосподарських процесів чи операцій. Внутрішній аудит НБУ базується на таких загальних принципах: незалежність; об’єктивність і доброзичливість, професійна компетентність і відповідальність за якість проведених аудиторських перевірок; робота на загальний результат, доступ до інформації структурних підрозділів системи НБУ в обсягах, необхідних для належного виконання своїх функцій.

Головні завдання служби внутрішнього аудиту НБУ:

Перевірка та оцінка адекватності, ефективності й достатності застосування механізмів системи внутрішнього контролю, стану управління ризиками.

Проведення аудиторських перевірок або ревізій щодо дотримання структурними підрозділами Національного банку законодавства України та нормативно-правових актів НБУ, забезпечення виконання ним завдань грошово-кредитної політики, належного рівня надійності операцій, що проводяться НБУ, вдосконалення розрахункової та платіжної дисциплін, поліпшення структури грошової маси, економного та ефективного використання власних матеріальних та фінансових ресурсів, збереження коштів та цінностей[2].

Предметом здійснення внутрішнього аудиту в структурних підрозділах Національного банку є:

-    операції із золотовалютними резервами;

-    операції за власними кореспондентськими рахунками та депозитними рахунками в закордонних банках;

-    операції із цінними паперами на відкритому ринку;

-    операції з емісії готівки;

-    операції з надання кредитів комерційним банкам та іншим кредитно-фінансовим установам;

-    операції за особовими рахунками працівників банку;

-    операції за рахунками юридичних осіб – резидентів України;

-    операції за рахунками міжнародних організацій;

-    показники виконання кошторису;

-    операції з готівкою та обліково-операційна робота;

-    здійснення касової та емісійної роботи;

-    організація оплати праці та соціальне забезпечення працівників;

-    організація бухгалтерського обліку та достовірність бухгалтерської звітності;

-    дотримання працівниками вимог службових інструкцій і законів;

-    створення і використання резервів на покриття можливих втрат за сумнівними активами;

-    здійснення касової та емісійної роботи;

-    виконання кошторисних призначень за напрямами діяльності;

-    організація служби перевезення цінностей та інкасацій[2].

Отже, розвиток внутрішнього аудиту в Національному банку України є дуже важливим для ефективного функціонування банківської системи в цілому. Він допомагає підвищити рівень управління банком, розширити межі застосування аналітичного підходу до виконання всіх операцій НБУ, покращити імідж та підвищити рівень довіри до НБУ з боку міжнародних організацій, суспільства, органів державної влади.

 

Література:

1.     Ковч Б. Розмежування функцій внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту в банках України / Б. Ковч // Вісник НБУ.- № 2.- 2007.- С 5-8.

2.     Краснова І. Роль і значення внутрішнього аудиту в центральному банку / І. Краснова, М. Жукова // Вісник НБУ.- №3.-2008.- С 20-25.