Педагогічні науки/6. Соціальна педагогіка

К. пед. н. Ворощук О. Д.

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Україна

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ

Духовне оновлення України, процес демократизації суспільства, що значною мірою впливають на всі сфери людської життєдіяльності, передбачають створення сприятливих умов для утвердження атмосфери творчості і співробітництва, багатогранного розвитку особистості дитини, її здібностей і талантів.

Саме тому сьогодні особливо актуальним є завдання щодо створення сприятливого соціального середовища для розвитку творчої особистості юного громадянина. Мається на увазі не лише вплив сім'ї, школи, громадськості на формування особистості, а й тих факторів, які важче виявляються, прогнозуються – творче, культурне, релігійне оточення індивіда, національні традиції, суспільно-економічні явища, засоби масової інформації тощо. За цих умов система соціальної допомоги виступає своєрідним координатором роботи по узагальненню різних впливів на розвиток творчої особистості.

В умовах сьогодення, коли науково-технічний прогрес висуває все більші і більші вимоги до особистості, її інтелектуального потенціалу, психологічних властивостей та інших особистісних якостей, обдаровані діти є основним творчим та науковим потенціалом держави, гарантією її соціально-економічного та наукового процвітання. В цьому сенсі виявлення обдарованих першочергова.

Так, до проблеми обдарованості звертались Н. Анікіна, О. Гавеля, В. Ковальова, О. Кульчицька, В. Моляко, Л. Прокопів та ін. Метою нашої статті є вчити та проаналізувати особливості роботи соціального педагога в Центрі дитячої творчості з обдарованими дітьми.

До завдань соціального педагога, що працює в Центрі дитячої творчості входить виявлення, навчання і розвиток обдарованих дітей, супровід і підтримка інновацій у роботі з обдарованими дітьми, вивчення вікових і індивідуальних особливостей дитини, робота з сім’ями з питань навчання і розвитку обдарованої дитини, проведення діагностики і прогнозування, а також розробка рекомендацій що сприяють оптимальному навчанню і розвитку обдарованої дитини.

Якісною характеристикою кожної особистості є здібності. При діагностиці обдарованості слід визначити рівень розвитку конкретного виду здібностей, віднайти риси характеру що сприяють творчим успіхам особистості, мотиви, стиль поведінки і спілкування.

З метою діагностики дитячої обдарованості ми використали проективні та вербальні методики П. Торенса, анкету на визначення здібностей за методикою Хаана і Каффа. Ми виявили, що всі діти які відвідують ЦДТ обдаровані. Оцінку за інтелектуальними тестами ми доповнили тренінговими методами, спостереженнями, бесідами, опитуваннями тощо.

В результаті спостереження за обдарованою дитиною ми реєстрували такі показники її поведінки у діяльності: допитливість (96%), прояви пізнавальної активності (80%), рівень мовленнєвої продуктивності у спілкуванні (76%), наявність фантазії (97%), вміння розв’язувати певні завдання, схильність до винахідництва (80%).

Задля отримання інформації про внутрішнє спонукання та стан здібностей дитини ми використали метод опитування. Так, на запитання щодо улюблених видів занять, то 25 % дітей комфортно почувають себе у школі і їх улюблене заняття – навчання; 25% дома і допомагати батькам, 50 % на вулиці (включно позашкільні установи) і їх заняття – ігри, музика, малювання. 25 % опитаних обговорюють свої плани з дорослим, 20% готові поділитись з однолітками, 10 % вважають що про їх плани, задуми мають знати і дорослі, і однолітки, 35 % вважають, що плани – це їх особиста справа. Діти у поведінці найчастіше наслідують вчителів, батьків, друзів з вулиці. Вихід зі складних ситуаціях 45% дітей бачать дома (підтримка батьків), 25% в школі (вчителі) і 30 % - на вулиці. Як бачимо, обдаровані діти проявляють себе у позашкільному середовищі, вплив на розвиток обдарованості найчастіше мають дорослі. Соціальному педагогу ЦДТ потрібно проводити роботу з батьками і вчителями з виявлення схильності до різного виду занять, прояву творчих поривань, кмітливості і винахідливості.

Діти привітно зустрічають такі форми роботи як тренінги. З дітьми ми провели цікавий і ефективний тренінг креативності. Нами виявлено приховані здібності дітей, також відбулося подолання між особистих, емоційних, психологічних бар’єрів що ускладнюють розвиток обдарованих дітей.

Щодо роботи з батьками, то ми провели анкетування батьків. Виявили, що батьків, котрі дуже мало цікавляться життям дитини, байдужі до її інтересів, настрою, пригнічують її допитливість серед опитаних немає; 4% батьків підтримують дитину, цікавляться її проблемами, проводять з нею вільний час нерегулярно, від випадку до випадку; 11% батьків належать до тих, що загалом позитивно ставляться до своєї дитини, розвивають її самостійність, цікавляться її зхопленнями, вміють заохотити, наштовхнути на нові ідеї; 70% опитаних батьків тактовно і терпляче ставляться до надлишкової активності дитини, стимулюють проблемність її мислення, розвивають її самостійність і незалежність; 15% батьків занадто опікують свою дитину, їхнє стимулювання здорового розумового розвитку поступово перетворилося на так званий «парниковий ефект».

Логічним продовженням роботи з батьками після такого анкетування був тренінг-курс «Школа ефективного батьківства», який ми впорядкували і провели для тих батьків, в котрих недостатньо розвинені навички необхідні для виховання обдарованих дітей.

Отож побудова стратегії роботи з обдарованими дітьми у ЦДТ передбачає її всебічне вивчення. Це є одним з першим етапів допомоги соціального педагога обдарованій дитині. А підтримка і розуміння батьків здатні зберегти творчі здібності обдарованої дитини.