Корольова
Н.В.
Дидактичне проектування в системі методичної
підготовки майбутніх інженерів-педагогів
Аналіз психолого-педагогічної
літератури показав, що проблема методичної підготовки інженера-педагога розглядалась
в роботах Н.Е.
Ерганової, О.Е. Коваленко, А.М. Копейкіна, В.П. Косирєва, П.Ф. Кубрушко, В.С. Лєдньова,
В.І. Нікіфорова, А.К. Радченко, П.А. Силайчова, Б.А. Соколова та ін. В цих
роботах обґрунтовано і доказано, що методична підготовка це відносно самостійна
цілісна система, яка утворює своєрідне ядро в структурі професійної підготовки
спеціаліста. Щодо проблеми дидактичного проектування, то дане
питання розкрито в працях В.С. Безрукової, В.А. Бухвалова, Г.І. Ільіна, Л.
Клінберга, О.Е. Коваленко, Р.І. Кузьмінова, В.М. Монахова, Є.Г. Скибіцкого,
Н.М. Суртаєвої та ін.
На думку
В.І. Нікіфорова [5] методична підготовка здійснюється всіма дисциплінами
навчального плану технічного, економіко-управлінського і
соціально-гуманітарного циклів. Метою методичної підготовки інженера-педагога є
система методичних знань, вмінь і навичків, які дають можливість випускнику
навчати і виховувати учнів в професійно-технічних закладах освіти в процесі їх
навчання.
Всі ці
задачі методичної підготовки інженера-педагога як викладача технічних дисциплін
реалізується в наш час в процесі вивчення студентами курсів: «Методика
професійного навчання: дидактичне проектування», «Методика професійного
навчання: основні технології навчання», «Методика виховної роботи», а також при
проходженні педагогічних практик в професійно-технічних закладах освіти.
В
зміст методичної підготовки інженера-педагога складової частиною входить
методична діяльність, тобто формування у майбутніх
інженерів-педагогів професійних знань, умінь і навичків в процесі розробки
дидактичного проекту навчання.
Структура
методичної діяльності, на думку О.Е. Коваленко [3],
може бути представлена як три взаємопов’язані блоки, які включають аналіз і
створення проекту навчання, реалізацію цього проекту, контроль і корегування
його з метою подальшого удосконалення. Саме блок створення проекту навчання, на
думку автора, і є методичною діяльністю, суть якої полягає в тому, що в ній
проходить складна інтеграція психолого-педагогічної та інженерно-технічної діяльності.
Під
дидактичним проектуванням Л. Клінгберг розуміє розумове передбачення педагогом
процесу навчання і його результатів [2].
В.С. Безрукова, наприклад,
розуміє дидактичне проектування як діяльність, що включає етап створення
моделей освіти, проектів освіти та педагогічних конструктів [1].
На думку
Р.І. Кузьмінова, під дидактичним проектуванням слід розуміти складну
багатоступінчату діяльність педагога, яка направлена на розробку моделей
дидактичних систем різного рівня складності і процесів їх здійснення. [4].
Для нашого дослідження більш
приємним є визначення дидактичного проектування, яке надає О.Е. Коваленко.
Автор розглядає дидактичне проектування [3] як методичну діяльність, тобто
діяльність щодо створення проекту навчання. При цьому, метою дидактичного
проектування інженера-педагога є трансформація технічних знань у педагогічну
систему. Отже, продуктом дидактичного проектування є
дидактичний проект, який дозволяє представити освітній процес у вигляді
цілісної системи навчальних занять, взаємозв’язаних по етапах процесу освіти:
цільовому, змістовному, операційно-діяльнісному, контрольно- регулювальному, рефлексії.
Дидактичний
проект теми – це модель процесу поетапного руху до бажаного кінцевого
результату. Це особливий засіб забезпечення цілеспрямованості і інтегрованості
зусиль педагога і учнів.
Як і
всякий будь-який проект, дидактичний проект навчальної теми повинен володіти
певними якостями: актуальність, прогностичність, раціональність, реалістичність,
цілісність, контрольованість [4].
Відсутність
у проекту якого-небудь з перерахованих властивостей може привести до того, що
бажані результати не будуть отримані зовсім, або отримані в пізніші терміни або
з більшими, ніж передбачалося, витратами.
Як і
будь-яку творчу роботу, розробку проекту потрібно почати з осмислення
майбутньої діяльності і її результатів, створити як би контури, що визначають
перспективи вашої передбачуваної діяльності і її результати. Наявність такої
основи, усвідомлення задуманого, наміченого полегшує процес підготовки до
вивчення теми.
Дидактичне
проектування вимагає від інженера-педагога готовності до здійснення даного виду
діяльності, яка складається з системи методичних знань і вмінь. Знання
забезпечують теоретичну готовність до дидактичного проектування, вміння –
практичну готовність. В сукупності теоретичні знання і практичні вміння забезпечують
ефективність здійснення дидактичного проектування.
Література:
1. Безрукова В.С. Проективная педагогика. – Екатеринбург.: Деловая
книга, 1996. – 344 с.
2. Клинберг Л. Проблемы
теории обучения. – М., 1984. -256 с.
3. Коваленко О.Е. Методика професійного навчання:
Підруч. для студ. вищ. навч. закл. – Х.: Вид-во НУА, 2005.-360 с.
4. Кузьминов Р.И. Проектирование инновационных процессов
в образовании: понятийно-терминологический аппарат // Проектирование
инновационных процессов в социокультурной
и образовательной сферах: Матер.
5-й Международ. научно-метод. конф. Ч. 1.- Сочи, 2003.- С. 61-62.
5. Никифоров В.И. Основы и
содержание подготовки инженера-преподавателя к занятиям: Уч. Пособие.- Л.:
Изд-во Ленингр. Ун-та,1987. – 141с.